Київ – У Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України виступають за одночасне зближення з Європейським Союзом і Митним союзом. Про це директор інституту Андрій Єрмолаєв заявив у понеділок на науковій конференції в Києві, приуроченій до 20-ї річниці проголошення Незалежності. Натомість у самому ЄС попереджають, що одночасна інтеграція до зони вільної торгівлі з Європою та до Митного союзу за участі Росії Білорусі та Казахстану неможлива.
На конференції «Незалежність України, вектори 21-го століття» провідні дослідники та експерти з України та з-за кордону обговорювали стратегічні напрямки розвитку держави.
Інтеграція до європейської зони вільної торгівлі та членство в ЄС були й залишаються пріоритетними для України, заявила на конференції радник Президента Марина Ставнійчук.
«Угода про асоціацію та угода про зону вільної торгівлі – це те, що конче потрібно для розвитку української держави та є важливим фактором для Євросоюзу в цілому. Україна однозначно потребує не лише економічної та політичної співпраці. Нам потрібне кардинальне розширення людських контактів із Європейським Союзом», – говорить радник Президента.
Янукович: Україна прийде в ЄС за 10 років
У своїй останній статті у «Дзеркалі тижня» Президент України Віктор Янукович зазначив, що Україна остаточно визначилася з головним своїм геополітичним вектором, і запевнив, що упродовж 10 років Україна вступить до ЄС. Водночас Янукович зауважив, що європейська інтеграція України буде неможливою без розвитку співпраці з Росією.
Раніше український Президент заявляв, що Україна зацікавлена у взаємодії з Митним союзом за формулою «3+1».
Участь у цьому об’єднанні та в зоні вільної торгівлі не є взаємовиключними, сказав на сьогоднішній конференції директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.
«Постановка питання «або-або» має суто політичний характер. У світі є безліч практик, які дозволяють проводити зустрічну інтеграційну політику, не формуючи твердих альянсів. Як Сполучені Штати і Канада, – наводить приклад дослідник. – Але є принципова різниця. В одному випадку кінцевою метою є інтеграція до проекту «Євросоюз», який є не лише економічним, але й політичним утворенням. Що ж до Росії та країн СНД, співпраця з ними для України має суто економічний та соціокультурний характер».
Експерт: ринок ЄС – це 15 трильйонів доларів, Митного союзу – два трильйони
На цю суттєву різницю між зоною вільної торгівлі ЄС та Митним союзом, ініційованим Росією, вказує американський політолог Аріель Коен.
«Європейський ринок – це економіка потужністю понад 15 трильйонів доларів, тобто набагато більше, ніж США. Тобто, інтегруючись до Європи, ви покращите привабливість української економіки для американців, японців, європейців – для усіх. Інтеграція до Митного союзу – це дещо інше. Це 2 трильйони доларів, високий рівень корупції та орієнтація на переробку євразійської сировини, а не на залучення високих технологій. Ніхто не каже про відмову від співпраці з Росією. Але якщо говорити про магістральний шлях розвитку постіндустріального суспільства, то це залучення людей, капіталу, технологій, щоб економіка еволюціонувала, а не залишалася транзитом і придатком того, що існує», – зазначає американський політолог.
Тим часом Європа вже висловила своє занепокоєння намірами української влади здійснювати одночасну інтеграцію і до ЄС, і до Митного союзу. Зокрема, посол Німеччини в Україні Ганс-Юрґен Гаймзет попереджає, що Митний союз із Росією зробить неможливим створення зони вільної торгівлі з Європою. Але він зауважує, що в Євросоюзі не бачать проблем у тому, щоб подібні торговельні й митні угоди Україна підписувала після того, як увійде до зони вільної торгівлі з ЄС.
До цього про неможливість одночасного вступу до зони вільної торгівлі та Митного союзу попереджав і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Інтеграція до європейської зони вільної торгівлі та членство в ЄС були й залишаються пріоритетними для України, заявила на конференції радник Президента Марина Ставнійчук.
«Угода про асоціацію та угода про зону вільної торгівлі – це те, що конче потрібно для розвитку української держави та є важливим фактором для Євросоюзу в цілому. Україна однозначно потребує не лише економічної та політичної співпраці. Нам потрібне кардинальне розширення людських контактів із Європейським Союзом», – говорить радник Президента.
Янукович: Україна прийде в ЄС за 10 років
У своїй останній статті у «Дзеркалі тижня» Президент України Віктор Янукович зазначив, що Україна остаточно визначилася з головним своїм геополітичним вектором, і запевнив, що упродовж 10 років Україна вступить до ЄС. Водночас Янукович зауважив, що європейська інтеграція України буде неможливою без розвитку співпраці з Росією.
Раніше український Президент заявляв, що Україна зацікавлена у взаємодії з Митним союзом за формулою «3+1».
Участь у цьому об’єднанні та в зоні вільної торгівлі не є взаємовиключними, сказав на сьогоднішній конференції директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.
«Постановка питання «або-або» має суто політичний характер. У світі є безліч практик, які дозволяють проводити зустрічну інтеграційну політику, не формуючи твердих альянсів. Як Сполучені Штати і Канада, – наводить приклад дослідник. – Але є принципова різниця. В одному випадку кінцевою метою є інтеграція до проекту «Євросоюз», який є не лише економічним, але й політичним утворенням. Що ж до Росії та країн СНД, співпраця з ними для України має суто економічний та соціокультурний характер».
Експерт: ринок ЄС – це 15 трильйонів доларів, Митного союзу – два трильйони
На цю суттєву різницю між зоною вільної торгівлі ЄС та Митним союзом, ініційованим Росією, вказує американський політолог Аріель Коен.
«Європейський ринок – це економіка потужністю понад 15 трильйонів доларів, тобто набагато більше, ніж США. Тобто, інтегруючись до Європи, ви покращите привабливість української економіки для американців, японців, європейців – для усіх. Інтеграція до Митного союзу – це дещо інше. Це 2 трильйони доларів, високий рівень корупції та орієнтація на переробку євразійської сировини, а не на залучення високих технологій. Ніхто не каже про відмову від співпраці з Росією. Але якщо говорити про магістральний шлях розвитку постіндустріального суспільства, то це залучення людей, капіталу, технологій, щоб економіка еволюціонувала, а не залишалася транзитом і придатком того, що існує», – зазначає американський політолог.
Тим часом Європа вже висловила своє занепокоєння намірами української влади здійснювати одночасну інтеграцію і до ЄС, і до Митного союзу. Зокрема, посол Німеччини в Україні Ганс-Юрґен Гаймзет попереджає, що Митний союз із Росією зробить неможливим створення зони вільної торгівлі з Європою. Але він зауважує, що в Євросоюзі не бачать проблем у тому, щоб подібні торговельні й митні угоди Україна підписувала після того, як увійде до зони вільної торгівлі з ЄС.
До цього про неможливість одночасного вступу до зони вільної торгівлі та Митного союзу попереджав і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.