Нелюдське ставлення. Чи карають кривдників тварин в Україні?

У Львові отруюють бездомних собак. У Києві фотографи утримують екзотичних тварин та птахів в неналежних умовах, заробляючи на них гроші. А днями в Одесі чоловік, знущався над котом, б’ючи об його головою об сходи, повідомляє міліція. В Україні передбачена адміністративна і навіть кримінальна відповідальність за знущання над тваринами. Але громадські організації наголошують на безкарності у більшості подібних випадків.
Співробітники одеської міліції затримали чоловіка за жорстоке поводження з котом. Як повідомляє прес-служба Одеського міського управління МВС України до міліції звернулися сусіди підозрюваного. Свідки повідомили, що нетверезий чоловік жорстоко б’є тварину. Тепер йому загрожує позбавлення волі на півроку або штраф у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Громадські організації Львова заявляють про масове навмисне отруєння безпритульних собак. Товариство захисту тварин вимагає від міліції знайти винних і звинувачує мерію міста у бездіяльності. Тим часом ветлікар департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Олег Юськів заперечує, що саме комунальні служби міста отруюють собак. Хоча і не відкидає сам факт отруєнь. «Факт отруєння міг бути. Одна із версій, що це справа осіб, які мають сайт «Вредитель» і вже присутні на нашій території. Ми звернулись у прокуратуру, в правоохоронні органи, щоб їх виявити», – каже Олег Юськів.

«Ми виїжджаємо тільки на офіційні запити»

Загальним контролем за поводженням із тваринами в Україні займається міліція. Управління ветеринарної медицини контролюють поводження з домашніми тваринами. А Державна екологічна інспекція займається поводженням із дикими тваринами, які наприклад утримуються в неналежних умовах – в ресторанах або й домашніх господарствах, зауважує представник цього відомства Олександр Томченко.

«Ведмеді, олені, кабани, лосі, слони там утримуються в неволі. Це дикі тварини. Згідно з законом «Про звернення громадян і про основні засади з державного нагляду» ми виїжджаємо тільки на офіційні запити. Кількість таких перевірок залежить від того, скільки надходить звернень громадян. Зоопарки – державні установи, у них проводяться і планові, і позапланові перевірки. Якщо є порушення – передаємо матеріали в органи прокуратури», – сказав Олександр Томченко.

До суду справи не доходять

В Україні передбачена адміністративна та кримінальні відповідальність за знущання над «братами нашими меншими», а також існує Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». У цей термін включають і залякування, роздратування тварин; навмисне поранення або каліцтво, нацьковування одних тварин на інших; залишення тварин без догляду або в безпомічному стані, зазначає Борис Безпалий, колишній народний депутат, який був ініціатором закону. Поштовхом для створення цього документу була саме негуманна боротьба міських адміністрацій із безпритульними собаками, розповідає він.

«Ближче до Євро, я боюсь, що це буде набирати більш масових обертів. Масова кампанія може бути розгорнута стосовно, власне, невинних тварин. Для прикладу, у Великій Британії такий закон – захист від жорстокого поводження – був ухвалений ще в 1820 році. Низка конкретних норм, які забороняли жорстоке поводження з тваринами, які є і під час досліджень, і при утриманні, і при транспортуванні, і зі свійською худобою», – наголосив Борис Безпалий.

Хоча законодавство є, але воно практично не виконується, говорить Ірина Терещенко, президент молодіжної Ліги захисту тварин говорить. За її словами, більшість юридичних норм є відверто застарілими, а контролю за виконанням законодавства немає.

«У законодавстві дуже багато недоліків. Зокрема, немає багатьох норм, які б стосувалися домашніх тварин. Наприклад, відповідальності за те, що люди викидають їх на вулицю. Бо згідно із законодавством, ця тварина – це твоя річ, людина з нею що хоче, те й робить. Коли люди подають заяву в міліцію про те, що було зафіксоване жорстоке поводження, в міліції одразу дають відповідь: нема складу злочину, ми вам відмовляємо в порушенні кримінальної справи. Тобто вони не хочуть цим займатися і громадськості доводиться їх просто змушувати приймати заяви», – зауважила Ірина Терещенко.

До суду такі справи зазвичай не доходять, продовжує Ірина Терещенко, тому що довести наявність складу злочину, тобто жорстокого поводження з твариною, дуже складно.

Україні потрібна «поліція у справах тварин»?

Державний контроль за поводженням із тваринами в Україні є недостатнім, стверджує Ірина Терещенко, президент молодіжної Ліги захисту тварин. Згідно з законодавством складати протоколи за фактами жорстокого поводження з тваринами мають право громадські інспектори. Однак посвідчення такого інспектора отримати зараз практично неможливо, розповіла Ірина Терещенко.

«Ми уже кілька років поспіль намагаємося отримання посвідчення громадських інспекторів для членів нашої організації. Але це дуже складна і дуже тривала процедура. І зараз останній рік практично не видають таких посвідчень. По Києву і Київській області практично немає громадських інспекторів, які б писали протоколи, робили якісь перевірки, – каже Ірина Терещенко. – А, наприклад, в Америці існують громадські організації, які мають окремий спеціальний статус. Вони мають право писати протоколи і передавати справу до суду. А в поліції є спеціальний підрозділ, який називається «поліція у справах тварин».

Однією із серйозних проблем є використання диких тварин вуличними фотографами, кажуть захисники тварин. Громадські організації неодноразово заявляли про невідповідне утримання та поводження з мавпочками, зміями, яструбами чи навіть тигренятами. Компетентні органи мають перевіряти дозволи на використання звірят у комерційних цілях та умови їх утримання. Але в більшості випадків перевірки не проводяться. І тварини страждають від хвороб, неправильного харчування і жахливих умов життя.