Прага – Бурхливий розвиток соціальних мереж і поява нових державних телеканалів, які транслюють передачі за кордон, змінюють обличчя міжнародного мовлення. На це звертає увагу Саймон Спансвік, керівник Асоціації міжнародних мовників. Ця громадська організація, зі штаб-квартирою в Лондоні, об’єднує низку провідних телерадіокомпаній світу, від Euronews і Deutsche Welle до російської Russia Today та Аль-Джазіри, що базується в Катарі. В інтерв’ю Радіо Свобода експерт поділився своїми міркування про становище в галузі.
Міжнародні мовники, великі і маленькі, починають відкривати для себе соціальні медіа, вважає керівник Асоціації міжнародних мовників Саймон Спансвік. На його думку, журналісти нині не мають іншого виходу, ніж активніше спілкуватися з аудиторією. При цьому, як виявилося, найбільше користуються соціальною мережею «Фейсбук» не в Лондоні, Нью-Йорку чи Парижі, а в Джакарті, зауважує Саймон Спансвік. «Це те, чого я не очікував. Це доводить, що такі платформи як «Фейсбук» не обов’язково виходять лише на ті ринки, на які очікували їхні засновники в Америці», – говорить експерт.
«Фейсбук» і «Твіттер» допомагали поширювати масові протести на Близькому Сході і в Північній Африці на початку року. Це тривожна тенденція для диктаторів, але також виклик і для демократичних країн, як засвідчили недавні погроми у британських містах, де нападники координували свої дії за допомогою «Твіттера» і мобільних пристроїв БлекБеррі, каже Саймон Спансвік. Водночас він переконаний, що поширення соціальних медіа не зупинити і вони обов’язково прийдуть до населення в авторитарних країнах Середньої Азії та інших куточках світу.
Китай та Іран заговорили до світу англійською
Поруч з розквітом соціальних мереж за останні п’ять років з’явилася ціла низка нових міжнародних інформаційних проектів, і це переважно телебачення, а не радіо. «Зроблено величезні інвестиції – китайцями, іранцями, організаціями на Близькому Сході, які вкладають гроші, щоб через телебачення спілкуватися з аудиторіями в світі англійською, арабською, іспанською, провідними мовами», – зауважує медіа-експерт.
Одні розвиваються, а інші мовники потерпають від бюджетних скорочень. Так британська корпорація Бі-Бі-Сі скоротила низку радіопрограм, а деякі редакції, включно з українською, перевела в інтернет. Тому становище в галузі неоднорідне.
«Аудиторія не бовдури»
Керівник Міжнародної асоціації мовників уже побував, зокрема, у штаб-квартирі нового іранського міжнародного телеканалу в Тегерані. Він каже, що там працює «дуже молода» команда ентузіастів, відділена від головного державного мовника.
Але критики дорікають, що іранці та китайці використовують свої міжнародні телеканали для того, щоб поширювати офіційну пропаганду англійської мовою. Що треба робити, щоб розвіяти таке враження? Відповідь керівника Асоціації міжнародних мовників на це проста: «Мовники не повинні ставитися до своєї аудиторії як до бовдурів. Аудиторія досить розумна, щоб знати, коли її вводять в оману і скоро бачить пропаганду й брехню, особливо сьогодні, коли ми маємо набагато більше доступу до інформації».
Ринок змінюється і через те, що сьогодні обмін даними відбувається дуже швидко. Саймон Спансвік згадує, що колись листи до журналістів йшли по кілька тижнів, а тепер глядачі, слухачі й читачі можуть коментувати і поширювати новини у всесвітній павутині практично миттєво.
Матеріал підготували: Мар’яна Драч і Ron Synovitz.
«Фейсбук» і «Твіттер» допомагали поширювати масові протести на Близькому Сході і в Північній Африці на початку року. Це тривожна тенденція для диктаторів, але також виклик і для демократичних країн, як засвідчили недавні погроми у британських містах, де нападники координували свої дії за допомогою «Твіттера» і мобільних пристроїв БлекБеррі, каже Саймон Спансвік. Водночас він переконаний, що поширення соціальних медіа не зупинити і вони обов’язково прийдуть до населення в авторитарних країнах Середньої Азії та інших куточках світу.
Китай та Іран заговорили до світу англійською
Поруч з розквітом соціальних мереж за останні п’ять років з’явилася ціла низка нових міжнародних інформаційних проектів, і це переважно телебачення, а не радіо. «Зроблено величезні інвестиції – китайцями, іранцями, організаціями на Близькому Сході, які вкладають гроші, щоб через телебачення спілкуватися з аудиторіями в світі англійською, арабською, іспанською, провідними мовами», – зауважує медіа-експерт.
Одні розвиваються, а інші мовники потерпають від бюджетних скорочень. Так британська корпорація Бі-Бі-Сі скоротила низку радіопрограм, а деякі редакції, включно з українською, перевела в інтернет. Тому становище в галузі неоднорідне.
«Аудиторія не бовдури»
Керівник Міжнародної асоціації мовників уже побував, зокрема, у штаб-квартирі нового іранського міжнародного телеканалу в Тегерані. Він каже, що там працює «дуже молода» команда ентузіастів, відділена від головного державного мовника.
Але критики дорікають, що іранці та китайці використовують свої міжнародні телеканали для того, щоб поширювати офіційну пропаганду англійської мовою. Що треба робити, щоб розвіяти таке враження? Відповідь керівника Асоціації міжнародних мовників на це проста: «Мовники не повинні ставитися до своєї аудиторії як до бовдурів. Аудиторія досить розумна, щоб знати, коли її вводять в оману і скоро бачить пропаганду й брехню, особливо сьогодні, коли ми маємо набагато більше доступу до інформації».
Ринок змінюється і через те, що сьогодні обмін даними відбувається дуже швидко. Саймон Спансвік згадує, що колись листи до журналістів йшли по кілька тижнів, а тепер глядачі, слухачі й читачі можуть коментувати і поширювати новини у всесвітній павутині практично миттєво.
Матеріал підготували: Мар’яна Драч і Ron Synovitz.