Київ – До першого вересня залишилось менше місяця. Уже розпочався сезон шкільних базарів. Фахівці держпідприємства «Укрметртестстандарт» протестували шкільну форму, взуття, ранці та зошити. І встановили: щонайменше, половина зразків не відповідають вимогам якості та безпеки. За словами експертів, контролювати ринкову продукцію повинна спеціальна служба, але її створення зависло у повітрі.
Фахівці держпідприємства «Укрметртестстандарт» перевірили 4 види шкільної продукції: ранці, зошити, взуття та одяг. Найгірша ситуація із взуттям. Із відібраних зразків дві третини – браковані, констатує начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції Держспоживстандарту України Галина Некрашевич.
«Основні порушення, які ми визначили під час перевірки взуття – це деформація підноска, деформація задника, неналежна технологія виготовлення, лінійні розміри, скріплення підошви та міцність скріплення деталей верху взуття. У зразках навіть не штучна шкіра, а взагалі застосований був не взуттєвий матеріал, повністю синтетичні», – розповіла Галина Некрашевич.
Експерт додала, що дитяче взуття у жодному разі не повинно мати різкого запаху технічної гуми чи клею. Також батькам варто перевірити на міцність підошву та підбори.
Шкільне вбрання – дороге і неякісне?
В «Укрметртестстандарті» також констатують, що спостерігається тенденція до покращення шкільної форми, порівняно з минулим роком, тоді якісними визнали лише 12% зразків. Однак половина протестованих спеціалістами комплектів одягу все ще не відповідає стандартам якості, каже начальник Центру сертифікації, стандартизації та випробувань легкої промисловості Наталя Попова.
«Ми відібрали понад 40 виробів. Це і Україна, і Китай, і Турція. Вітчизняних виробників набагато більше. Зразки відбирали в Центральному універмазі та у Дитячому світі. Загалом, як завжди, найбільша невідповідність була щодо матеріалів, які використовують. Також нас не влаштував показник стійкості фарбування (до сухого і мокрого тертя, до прання і до хімічної чистки). Зокрема, у сорочках як для хлопчиків, так і для дівчаток, в залежності від розміру, має бути хімічних ниток і волокон не більше 40%, а в нашому випадку – до 100 %. Це неприпустимо. Сьогодні виробництво тканин пішло настільки вперед, що відрізнити на око неможливо, де синтетика, а де натуральні матеріали», – зазначила Наталя Попова.
Леся Хомічак – мати трьох школярів. Зібрати одну дитину до першого вересня їй обходиться приблизно у півтори-дві тисячі гривень. Це якщо якісні речі купувати і в магазинах, уточнює жінка. Розпізнати неякісний товар Лесі допомагає лише досвід.
«Взуття я купую в магазинах, яким довіряю. Крім того, я зберігаю чеки. Одяг купую в дитячих магазинах, беру в руки, визначаю на дотик і дивлюся на склад тканини. Якщо багато поліестеру – не купую. Поліестеру і вовни має бути хоча б 50 на 50, в крайньому випадку, 60 на 40. Якщо штани, то бажано щоб вовни було більше, – каже Леся. – Але іноді пишуть одне, а на дотик я відчуваю зовсім інше. Мене це абсолютно не влаштовує і я не купую».
В одязі для школярів, а саме у складі тканини, з якої вона вироблена, частка синтетики не повинна перевищувати 67%. А підкладка у шкільному одязі повинна бути з натуральної тканини. Покупцям шкільного вбрання та приладдя фахівці радять не вірити продавцям на слово щодо якості продукції, а вимагати сертифікат якості.
Ранці не відповідають вимогам безпеки
Начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції Держспоживстандарту Галина Некрашевич зауважила, що шкільні ранці не відповідають вимогам безпеки.
«Усі рюкзаки, які ми перевірили, відповідали вимогам за масою, за міцністю швейних кріплень, за міцністю кріплень ручок та плечових ременів. Одна невідповідність у всіх рюкзаках – це відсутність світловідбивальних елементів або фурнітури. Обов’язково на ранцях: на верхній кришці, на бокових та передній стінці повинні розміщуватись світловідбивальні елементи або фурнітура. Це вимога безпеки дитини. У нас усі рюкзаки не відповідають цьому показнику», – наголосила Галина Некрашевич.
Фахівці рекомендують не купувати портфелі та сумки, які носять на одному боці, оскільки це може призвести до сколіозу. Ранець краще підбирати із жорсткою спинкою. На якісних портфелях присутній напис «ортопедичний» і спинка має рельєфну поверхню. Його лямки повинні бути достатньо широкими, щоб не врізатися в плечі. Вага пустого ранця має становити не більше одного кілограма.
Зошити з білосніжним сторінками псують зір дитини
Не контролюється належним чином і якість зошитів в Україні. Уже 4 роки відсутня обов’язкова їх сертифікація. Відтоді, як пояснила Галина Некрашевич, Держспоживстандарт не може перевіряти якість самого паперу, з якого виробляють зошити. І тестують лише проліновані готові зошити. Основні порушення – це неправильне лінування, невідповідність розміру берегів, невідповідність розміру товщини ліній, сказала вона.
Але шкідливіше на зір дитини впливає занадто білий папір у зошиті, його треба уникати, продовжує начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції Держспоживстандарту Галина Некрашевич. «Згідно з нормативною документацією на зошити у нас в ДСТУ написано, що папір повинен застосовуватись тільки писальний. У стандарті на писальний написано, що для виготовлення зошитів повинен застосовуватись папір, який не містить оптичних підбілювачів. Бо якраз наявність оптичних підбілювачів негативно впливає на зір дитини. А насправді застосовують папір з наявністю оптичних відбілювачів», – зазначила вона.
«Виробник може виробляти все, що він хоче практично безконтрольно»
Уже місяць контроль за нехарчовою продукцією взагалі відсутній і до кінця року його не слід чекати, прогнозує перший заступник генерального директора «УкрМетрТестСтандарт» Віктор Ример. Він наголосив, що 5 липня цього року в Україні набув чинності Закон «Про ринковий нагляд і контроль за нехарчовою продукцією». Це європейський підхід, але радіти зарано. Наразі лише визначені органи виконавчої влади, які повинні здійснювати ринковий нагляд, але не створені належні умови для цього: немає ані організаційної структури, ані фахівців і ані державного фінансування, щоб це зробити, каже Віктор Ример.
«З 5 липня державні інспектори Держсподживстандарту України, які раніше могли прийти на підприємство і перевірити стан виробництва, якість та безпечність продукції, більше цього робити вже не будуть. Ці державні інспектори вже припинили свою діяльність. Таким чином виробник може виробляти все, що він хоче і як хоче практично безконтрольно», – сказав Віктор Ример.
Ані шкільна форма, ані зошити, ані ранці не підлягають обов’язковій сертифікації в Україні. Але фахівці наголошують, що є Закон про захист прав споживачів, в шостій статті якого написано, що має бути документ про якість продукту. Для одягу і ранців – це сертифікат якості, а для зошитів – це декларація. До речі, за останні 4 роки Укрметртестандарт не видав жодної декларації, яка б підтверджувала якість зошитів. Тому право батьків – не купувати продукцію, а вимагати документ, який підтверджує її якість продукції.
«Основні порушення, які ми визначили під час перевірки взуття – це деформація підноска, деформація задника, неналежна технологія виготовлення, лінійні розміри, скріплення підошви та міцність скріплення деталей верху взуття. У зразках навіть не штучна шкіра, а взагалі застосований був не взуттєвий матеріал, повністю синтетичні», – розповіла Галина Некрашевич.
Експерт додала, що дитяче взуття у жодному разі не повинно мати різкого запаху технічної гуми чи клею. Також батькам варто перевірити на міцність підошву та підбори.
Шкільне вбрання – дороге і неякісне?
В «Укрметртестстандарті» також констатують, що спостерігається тенденція до покращення шкільної форми, порівняно з минулим роком, тоді якісними визнали лише 12% зразків. Однак половина протестованих спеціалістами комплектів одягу все ще не відповідає стандартам якості, каже начальник Центру сертифікації, стандартизації та випробувань легкої промисловості Наталя Попова.
«Ми відібрали понад 40 виробів. Це і Україна, і Китай, і Турція. Вітчизняних виробників набагато більше. Зразки відбирали в Центральному універмазі та у Дитячому світі. Загалом, як завжди, найбільша невідповідність була щодо матеріалів, які використовують. Також нас не влаштував показник стійкості фарбування (до сухого і мокрого тертя, до прання і до хімічної чистки). Зокрема, у сорочках як для хлопчиків, так і для дівчаток, в залежності від розміру, має бути хімічних ниток і волокон не більше 40%, а в нашому випадку – до 100 %. Це неприпустимо. Сьогодні виробництво тканин пішло настільки вперед, що відрізнити на око неможливо, де синтетика, а де натуральні матеріали», – зазначила Наталя Попова.
Леся Хомічак – мати трьох школярів. Зібрати одну дитину до першого вересня їй обходиться приблизно у півтори-дві тисячі гривень. Це якщо якісні речі купувати і в магазинах, уточнює жінка. Розпізнати неякісний товар Лесі допомагає лише досвід.
«Взуття я купую в магазинах, яким довіряю. Крім того, я зберігаю чеки. Одяг купую в дитячих магазинах, беру в руки, визначаю на дотик і дивлюся на склад тканини. Якщо багато поліестеру – не купую. Поліестеру і вовни має бути хоча б 50 на 50, в крайньому випадку, 60 на 40. Якщо штани, то бажано щоб вовни було більше, – каже Леся. – Але іноді пишуть одне, а на дотик я відчуваю зовсім інше. Мене це абсолютно не влаштовує і я не купую».
В одязі для школярів, а саме у складі тканини, з якої вона вироблена, частка синтетики не повинна перевищувати 67%. А підкладка у шкільному одязі повинна бути з натуральної тканини. Покупцям шкільного вбрання та приладдя фахівці радять не вірити продавцям на слово щодо якості продукції, а вимагати сертифікат якості.
Ранці не відповідають вимогам безпеки
Начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції Держспоживстандарту Галина Некрашевич зауважила, що шкільні ранці не відповідають вимогам безпеки.
«Усі рюкзаки, які ми перевірили, відповідали вимогам за масою, за міцністю швейних кріплень, за міцністю кріплень ручок та плечових ременів. Одна невідповідність у всіх рюкзаках – це відсутність світловідбивальних елементів або фурнітури. Обов’язково на ранцях: на верхній кришці, на бокових та передній стінці повинні розміщуватись світловідбивальні елементи або фурнітура. Це вимога безпеки дитини. У нас усі рюкзаки не відповідають цьому показнику», – наголосила Галина Некрашевич.
Фахівці рекомендують не купувати портфелі та сумки, які носять на одному боці, оскільки це може призвести до сколіозу. Ранець краще підбирати із жорсткою спинкою. На якісних портфелях присутній напис «ортопедичний» і спинка має рельєфну поверхню. Його лямки повинні бути достатньо широкими, щоб не врізатися в плечі. Вага пустого ранця має становити не більше одного кілограма.
Зошити з білосніжним сторінками псують зір дитини
Не контролюється належним чином і якість зошитів в Україні. Уже 4 роки відсутня обов’язкова їх сертифікація. Відтоді, як пояснила Галина Некрашевич, Держспоживстандарт не може перевіряти якість самого паперу, з якого виробляють зошити. І тестують лише проліновані готові зошити. Основні порушення – це неправильне лінування, невідповідність розміру берегів, невідповідність розміру товщини ліній, сказала вона.
Але шкідливіше на зір дитини впливає занадто білий папір у зошиті, його треба уникати, продовжує начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції Держспоживстандарту Галина Некрашевич. «Згідно з нормативною документацією на зошити у нас в ДСТУ написано, що папір повинен застосовуватись тільки писальний. У стандарті на писальний написано, що для виготовлення зошитів повинен застосовуватись папір, який не містить оптичних підбілювачів. Бо якраз наявність оптичних підбілювачів негативно впливає на зір дитини. А насправді застосовують папір з наявністю оптичних відбілювачів», – зазначила вона.
«Виробник може виробляти все, що він хоче практично безконтрольно»
Уже місяць контроль за нехарчовою продукцією взагалі відсутній і до кінця року його не слід чекати, прогнозує перший заступник генерального директора «УкрМетрТестСтандарт» Віктор Ример. Він наголосив, що 5 липня цього року в Україні набув чинності Закон «Про ринковий нагляд і контроль за нехарчовою продукцією». Це європейський підхід, але радіти зарано. Наразі лише визначені органи виконавчої влади, які повинні здійснювати ринковий нагляд, але не створені належні умови для цього: немає ані організаційної структури, ані фахівців і ані державного фінансування, щоб це зробити, каже Віктор Ример.
«З 5 липня державні інспектори Держсподживстандарту України, які раніше могли прийти на підприємство і перевірити стан виробництва, якість та безпечність продукції, більше цього робити вже не будуть. Ці державні інспектори вже припинили свою діяльність. Таким чином виробник може виробляти все, що він хоче і як хоче практично безконтрольно», – сказав Віктор Ример.
Ані шкільна форма, ані зошити, ані ранці не підлягають обов’язковій сертифікації в Україні. Але фахівці наголошують, що є Закон про захист прав споживачів, в шостій статті якого написано, що має бути документ про якість продукту. Для одягу і ранців – це сертифікат якості, а для зошитів – це декларація. До речі, за останні 4 роки Укрметртестандарт не видав жодної декларації, яка б підтверджувала якість зошитів. Тому право батьків – не купувати продукцію, а вимагати документ, який підтверджує її якість продукції.