Підстав для підвищення ціни на хліб в Україні немає, заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров. Тим часом хлібопекарні закриваються або працюють у збиток, через жорстке державне регулювання. За даними фахівців, уже сьогодні кожне друге підприємство – збиткове. Пекарі просять економічно-обгрунтованих цін на хліб.
Затрати у хлібопекарній і в сільськогосподарській галузях повністю покриваються відпускними цінами, тому немає жодних підстав для підвищення ціни на хліб, заявив прем’єр-міністр Микола Азаров. Він також пообіцяв, що в разі необхідності уряд ухвалить всі заходи для недопущення зростання цін на хліб.
«Якщо потрібні будуть додаткові заходи, то ми зараз лише на початку маркетингового року. У нас попереду – серпень, вересень, зима. Наше завдання – так вибудувати траєкторію, щоб селяни були з прибутком і пекарі залишились з прибутком. А найголовніше, щоб люди були впевнені, що ми забезпечимо цінову стабільність на такі найважливіші продукти харчування», – сказав Микола Азаров.
За місяць пшениця подорожчає?
За даними уряду, зараз середня ціна за тонну зернових становить приблизно 1,6 тисячі гривень і повністю покриває затрати виробників. За даними ж самих сільгоспвиробників продають вони тону зерна в середньому за 1,3 тисячі гривень і це – збиткова ціна.
Ціна на хліб найближчим часом і справді не буде підвищуватися, погоджується почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич. Хліб, каже він, може подорожчати за кілька місяців.
«Що стосується цін, особливо фермера, ті хто зараз реалізував в середньому 1,3 тисячі гривень за тону продовольчої пшениці – однозначно це збитки. Але на сьогодні політика сільгоспвиробників – якомога не продавати, цілком розуміючи, що сьогодні дно в ціновій політиці на ринку зерна загалом, не тільки пшениці і ціни через місяць-півтора будуть збільшуватись. І які ціни будуть у листопаді чи в грудні чи в першому кварталі – важко сказати. І тоді важко говорити на далеку перспективу ціну хліба, макаронних виробів. Ми ж проходили гречку», – зазначив Іван Томич.
Кожна друга хлібопекарня – збиткова
Уже сьогодні в Україні 46% хлібопекарень – збиткові, минулого року їх було на 9% менше, повідомив генеральний директор об'єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко. І якщо будуть надалі стримувати ціни адміністративним шляхом, каже він, то буде або різке підвищення цін пізніше або масове закриття хлібопекарень.
«Сьогодні всі сорти хліба в Україні мають негативну рентабельність. Згідно зі статистичними даними ціна на пшеничний хліб сьогодні – в середньому 3,77 гривень за кілограм. Ціна житньо-пшеничного хліба – в середньому 3,62 гривень за кілограм. В результаті торгівля отримує за один кілограм хліба 31 копійку. Держава через надбавлену вартість отримує 57 копійок. А виробник отримує збитків 70 копійок», – зазначив Олександр Васильченко.
В одній із хлібопекарень на Полтавщині вже давно не оновлювалось обладнання і не підвищувалися зарплати, розповів власник Андрій Павленко. Соціальний хліб, який вони зобов’язались випускати не є прибутковим. І зараз вдається виживати за рахунок здоби та інших видів дорожчого хліба, випеченого із вищих сортів пшениці. Але підвищення цін на хліб неминуче в майбутньому, щоб заводу не працювати в мінус, каже Андрій Павленко.
«По-перше, за останні два місяці енергоносії подорожчали, газ подорожчав майже на 25%. По-друге, розказують, що продовольча пшениця добре вродила. Але продовольчої пшениці майже немає зараз на Україні. Вірніше вона є, але її відсоток від загального обсягу – 25-30%. І тому, я думаю, що вона буде дорожчати, – каже Андрій Павленко. – А для того, щоб хлібопекарське виробництво не було збитковим, відповідно потрібно піднімати ціни на продукцію».
Зниження якості хліба – наслідок цінової політики
Подальше підвищення тарифів на газ для підприємств хлібопекарської галузі, а також зростання цін на складові приведуть до істотного зниження якості хліба, якщо ціна на продукт залишиться незмінно-низькою, прогнозує генеральний директор об’єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.
«Ціна на хліб в Україні, дійсно, найнижча в пострадянському просторі, але для того, щоб підприємству виживати, воно має йти на певні технологічні прийоми – знаходити борошно нижчої якості і т.д. На жаль, у нас зараз по всій Україні з’являється і пліснявіння, і кришіння хліба, що є наслідком цінової політики, яка не дає можливості заводу закуповувати ту сировину, яка забезпечуватиме його якість», – пояснив Олександр Васильченко.
За його словами, тільки лише липневе підвищення вартості газу для підприємств призведе до збільшення собівартості 1 кілограма хліба на 8-10 копійок. Крім того, зростають ціни на продукти, які використовуються для виробництва хліба.
Пекарі скаржаться Президенту
Стабілізувати ціну можна було б трьома способами, які пекарі виклали в листі до Президента України, говорить генеральний директор об’єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко. Вони пропонують, встановити адресну допомогу незаможним верствам населення, оскільки соціальний хліб, за рахунок якого збиткують пекарні, купують усі верстви населення. По-друге, вирішити проблему можна за рахунок Аграрного фонду. Минулого року мука з його засіків була на 600 гривень за тону дешевше. Цього року він майже не працює. І по-третє, можна було б скасувати 20% податок на додану вартість. Або зробити його хоча б 10%, як в Росії, чи 5%, як в Європі.
Натомість директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський каже, що будь-які інструменти, пов’язані зі зменшенням податку на додану вартість до певної міри – це розрив єдиного полотна податкової системи. Економіст пропонує ввести саме соціальні картки для бідних верств населення.
«Якщо ми хочемо захистити споживачів, то зрозуміло, що ми повинні захищати не всіх споживачів, а тих, для кого підвищення ціни на хліб є реальною соціальною проблемою. Ефективним способом може бути надання якихось продовольчих талонів, на зразок «food stamp», які існують в Сполучених Штатах Америки. Талони надаються безплатно на закупівлю обмеженої кількості товарів, які фактично будь-яка сім’я може використати. Допомога кінцевому споживачу є більш ефективною», – наголосив економіст.
Наразі населення України повністю забезпечене хлібом. Але динаміка останніх років свідчить про стійке зниження виробництва щороку на відсоток півтора. Минулого року виробили 1,8 мільйона тон хліба. Це не може забезпечити в повній мірі потреби українців. Оскільки відповідно до «мінімального споживчого кошика» на все населення треба щороку майже втричі більше – 4,6 мільйона тон хліба.
«Якщо потрібні будуть додаткові заходи, то ми зараз лише на початку маркетингового року. У нас попереду – серпень, вересень, зима. Наше завдання – так вибудувати траєкторію, щоб селяни були з прибутком і пекарі залишились з прибутком. А найголовніше, щоб люди були впевнені, що ми забезпечимо цінову стабільність на такі найважливіші продукти харчування», – сказав Микола Азаров.
За місяць пшениця подорожчає?
За даними уряду, зараз середня ціна за тонну зернових становить приблизно 1,6 тисячі гривень і повністю покриває затрати виробників. За даними ж самих сільгоспвиробників продають вони тону зерна в середньому за 1,3 тисячі гривень і це – збиткова ціна.
Ціна на хліб найближчим часом і справді не буде підвищуватися, погоджується почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич. Хліб, каже він, може подорожчати за кілька місяців.
«Що стосується цін, особливо фермера, ті хто зараз реалізував в середньому 1,3 тисячі гривень за тону продовольчої пшениці – однозначно це збитки. Але на сьогодні політика сільгоспвиробників – якомога не продавати, цілком розуміючи, що сьогодні дно в ціновій політиці на ринку зерна загалом, не тільки пшениці і ціни через місяць-півтора будуть збільшуватись. І які ціни будуть у листопаді чи в грудні чи в першому кварталі – важко сказати. І тоді важко говорити на далеку перспективу ціну хліба, макаронних виробів. Ми ж проходили гречку», – зазначив Іван Томич.
Кожна друга хлібопекарня – збиткова
Уже сьогодні в Україні 46% хлібопекарень – збиткові, минулого року їх було на 9% менше, повідомив генеральний директор об'єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко. І якщо будуть надалі стримувати ціни адміністративним шляхом, каже він, то буде або різке підвищення цін пізніше або масове закриття хлібопекарень.
«Сьогодні всі сорти хліба в Україні мають негативну рентабельність. Згідно зі статистичними даними ціна на пшеничний хліб сьогодні – в середньому 3,77 гривень за кілограм. Ціна житньо-пшеничного хліба – в середньому 3,62 гривень за кілограм. В результаті торгівля отримує за один кілограм хліба 31 копійку. Держава через надбавлену вартість отримує 57 копійок. А виробник отримує збитків 70 копійок», – зазначив Олександр Васильченко.
В одній із хлібопекарень на Полтавщині вже давно не оновлювалось обладнання і не підвищувалися зарплати, розповів власник Андрій Павленко. Соціальний хліб, який вони зобов’язались випускати не є прибутковим. І зараз вдається виживати за рахунок здоби та інших видів дорожчого хліба, випеченого із вищих сортів пшениці. Але підвищення цін на хліб неминуче в майбутньому, щоб заводу не працювати в мінус, каже Андрій Павленко.
«По-перше, за останні два місяці енергоносії подорожчали, газ подорожчав майже на 25%. По-друге, розказують, що продовольча пшениця добре вродила. Але продовольчої пшениці майже немає зараз на Україні. Вірніше вона є, але її відсоток від загального обсягу – 25-30%. І тому, я думаю, що вона буде дорожчати, – каже Андрій Павленко. – А для того, щоб хлібопекарське виробництво не було збитковим, відповідно потрібно піднімати ціни на продукцію».
Зниження якості хліба – наслідок цінової політики
Подальше підвищення тарифів на газ для підприємств хлібопекарської галузі, а також зростання цін на складові приведуть до істотного зниження якості хліба, якщо ціна на продукт залишиться незмінно-низькою, прогнозує генеральний директор об’єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.
«Ціна на хліб в Україні, дійсно, найнижча в пострадянському просторі, але для того, щоб підприємству виживати, воно має йти на певні технологічні прийоми – знаходити борошно нижчої якості і т.д. На жаль, у нас зараз по всій Україні з’являється і пліснявіння, і кришіння хліба, що є наслідком цінової політики, яка не дає можливості заводу закуповувати ту сировину, яка забезпечуватиме його якість», – пояснив Олександр Васильченко.
За його словами, тільки лише липневе підвищення вартості газу для підприємств призведе до збільшення собівартості 1 кілограма хліба на 8-10 копійок. Крім того, зростають ціни на продукти, які використовуються для виробництва хліба.
Пекарі скаржаться Президенту
Стабілізувати ціну можна було б трьома способами, які пекарі виклали в листі до Президента України, говорить генеральний директор об’єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко. Вони пропонують, встановити адресну допомогу незаможним верствам населення, оскільки соціальний хліб, за рахунок якого збиткують пекарні, купують усі верстви населення. По-друге, вирішити проблему можна за рахунок Аграрного фонду. Минулого року мука з його засіків була на 600 гривень за тону дешевше. Цього року він майже не працює. І по-третє, можна було б скасувати 20% податок на додану вартість. Або зробити його хоча б 10%, як в Росії, чи 5%, як в Європі.
Натомість директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський каже, що будь-які інструменти, пов’язані зі зменшенням податку на додану вартість до певної міри – це розрив єдиного полотна податкової системи. Економіст пропонує ввести саме соціальні картки для бідних верств населення.
«Якщо ми хочемо захистити споживачів, то зрозуміло, що ми повинні захищати не всіх споживачів, а тих, для кого підвищення ціни на хліб є реальною соціальною проблемою. Ефективним способом може бути надання якихось продовольчих талонів, на зразок «food stamp», які існують в Сполучених Штатах Америки. Талони надаються безплатно на закупівлю обмеженої кількості товарів, які фактично будь-яка сім’я може використати. Допомога кінцевому споживачу є більш ефективною», – наголосив економіст.
Наразі населення України повністю забезпечене хлібом. Але динаміка останніх років свідчить про стійке зниження виробництва щороку на відсоток півтора. Минулого року виробили 1,8 мільйона тон хліба. Це не може забезпечити в повній мірі потреби українців. Оскільки відповідно до «мінімального споживчого кошика» на все населення треба щороку майже втричі більше – 4,6 мільйона тон хліба.