Дніпропетровськ – Чиновники Дніпропетровщини не виконують закон щодо доступу до публічної інформації. Про це заявляють члени кількох громадських організацій та експерти. Активісти Дніпропетровської області провели регіональний експеримент, аби дослідити, наскільки держслужбовці готові швидко і повно надавати суспільно важливі дані громадськості.
Правовий експеримент ініціювало одне з молодіжних громадських об’єднань. Члени організації вирішили вивчити, як на практиці чиновники виконують новий Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Для цього вони розіслали в усі виконавчі комітети міст Дніпропетровщини однаково оформлені офіційні запити про надання стандартної інформації щодо важливих питань – місцевих бюджетів, генпланів розвитку міст, комунальних тарифів.
Про тарифи – залюбки, про генплан – не питайте
Результати експерименту, кажуть активісти, неприємно вразили: чверть органів влади взагалі проігнорувала запити, більшість – надали неповну або невчасну інформацію. Чимало інформації з суспільно важливих проблем, як виявилось, у міськрадах регіону – під грифом «секретно», говорить координатор проекту Микита Проданець.
«Щодо тарифів і бюджету – то тут нема питань, усі надали інформацію в повній мірі. А от щодо генеральних планів розвитку, то у половини міст вони або ще радянських часів, на великих аркушах, які неможливо пересилати, або ще не затверджені, або під грифом «секретно». Є приклади, коли пишуть, що генплан не затверджений, але його дію продовжено ще на 5 років. Нонсенс. Тобто є над чим працювати», – зазначив Микита Проданець.
За Законом України «Про доступ до публічної інформації», орган влади має надати відповідь на запит громадянина упродовж 5-ти днів. Фахівці міськради просто не встигають задовольняти запити в такий термін, кажуть в управлінні внутрішньої політики Дніпропетровської міськради. В управлінні радять заходити на сайт міської ради: там, мовляв, є більшість рішень, які цікавлять громадян.
«Відпрацьовуються додаткові можливості доступу громадян до інформації – як на сайті, так і на субдоменах управлінь. Про новий закон міська рада знає, були проведені наради. Думаємо, що система буде працювати», – зазначили в управлінні.
Що заважає дніпропетровській владі швидше стати відкритою і прозорою для громадян? У деяких випадках це – звичка чиновників, впевнені експерти. Аби закон почав діяти більш-менш ефективно, вважає кандидат історичних наук, політолог Геннадій Перший, треба щонайменше рік.
«Очевидно, питання ефективності цього законодавства – це питання однорічної перспективи. Можливо, він залишиться тільки таким собі «побажанням» Верховної Ради до місцевих органів влади. Цей закон уже перезрів, його треба було ухвалити раніше, ще років десять назад», – говорить Геннадій Перший.
Дірка в законі: декларації про доходи чиновники можуть не показувати
Дніпропетровський політолог Кирило Недря зазначає: одного документа не досить, щоб забезпечити в Україні повну прозорість влади. Тим паче, що закон дуже не досконалий, зазначає експерт.
«Цей закон суперечить іншому закону – «Про захист персональних даних». Наприклад, декларації наших чиновників. Досі чітко не врегульовано – це публічна інформація чи персональні дані. І чиновники можуть цим користуватись, не виставляти свої декларації для загалу», – прокоментував Кирило Недря.
За новим українським законодавством, чиновник, який запізнився з відповіддю громадянину або полінувався відповісти якісно, може бути оштрафований на 425–850 гривень. У деяких країнах Європи за це передбачена кримінальна відповідальність.
Але громадські активісти Дніпропетровщини поки не вимагають покарань. Кажуть, вже розіслали до міськрад та держадміністрацій спеціальні пам’ятки – як чинити із зверненнями громадян. Сподіваються на розуміння влади.
Довідка: Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності 9 травня 2011 року. Згідно із документом, громадянин має право запросити в органу влади будь-яку інформацію, якою той володіє, – генеральний план розвитку міста, формулу розрахунку комунальних тарифів, умови тендерів і таке інше. Є лише 3 винятки, які дозволяють не надати інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація або службова інформація.
Для цього вони розіслали в усі виконавчі комітети міст Дніпропетровщини однаково оформлені офіційні запити про надання стандартної інформації щодо важливих питань – місцевих бюджетів, генпланів розвитку міст, комунальних тарифів.
Про тарифи – залюбки, про генплан – не питайте
Результати експерименту, кажуть активісти, неприємно вразили: чверть органів влади взагалі проігнорувала запити, більшість – надали неповну або невчасну інформацію. Чимало інформації з суспільно важливих проблем, як виявилось, у міськрадах регіону – під грифом «секретно», говорить координатор проекту Микита Проданець.
«Щодо тарифів і бюджету – то тут нема питань, усі надали інформацію в повній мірі. А от щодо генеральних планів розвитку, то у половини міст вони або ще радянських часів, на великих аркушах, які неможливо пересилати, або ще не затверджені, або під грифом «секретно». Є приклади, коли пишуть, що генплан не затверджений, але його дію продовжено ще на 5 років. Нонсенс. Тобто є над чим працювати», – зазначив Микита Проданець.
За Законом України «Про доступ до публічної інформації», орган влади має надати відповідь на запит громадянина упродовж 5-ти днів. Фахівці міськради просто не встигають задовольняти запити в такий термін, кажуть в управлінні внутрішньої політики Дніпропетровської міськради. В управлінні радять заходити на сайт міської ради: там, мовляв, є більшість рішень, які цікавлять громадян.
«Відпрацьовуються додаткові можливості доступу громадян до інформації – як на сайті, так і на субдоменах управлінь. Про новий закон міська рада знає, були проведені наради. Думаємо, що система буде працювати», – зазначили в управлінні.
Що заважає дніпропетровській владі швидше стати відкритою і прозорою для громадян? У деяких випадках це – звичка чиновників, впевнені експерти. Аби закон почав діяти більш-менш ефективно, вважає кандидат історичних наук, політолог Геннадій Перший, треба щонайменше рік.
«Очевидно, питання ефективності цього законодавства – це питання однорічної перспективи. Можливо, він залишиться тільки таким собі «побажанням» Верховної Ради до місцевих органів влади. Цей закон уже перезрів, його треба було ухвалити раніше, ще років десять назад», – говорить Геннадій Перший.
Дірка в законі: декларації про доходи чиновники можуть не показувати
Дніпропетровський політолог Кирило Недря зазначає: одного документа не досить, щоб забезпечити в Україні повну прозорість влади. Тим паче, що закон дуже не досконалий, зазначає експерт.
«Цей закон суперечить іншому закону – «Про захист персональних даних». Наприклад, декларації наших чиновників. Досі чітко не врегульовано – це публічна інформація чи персональні дані. І чиновники можуть цим користуватись, не виставляти свої декларації для загалу», – прокоментував Кирило Недря.
За новим українським законодавством, чиновник, який запізнився з відповіддю громадянину або полінувався відповісти якісно, може бути оштрафований на 425–850 гривень. У деяких країнах Європи за це передбачена кримінальна відповідальність.
Але громадські активісти Дніпропетровщини поки не вимагають покарань. Кажуть, вже розіслали до міськрад та держадміністрацій спеціальні пам’ятки – як чинити із зверненнями громадян. Сподіваються на розуміння влади.
Довідка: Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності 9 травня 2011 року. Згідно із документом, громадянин має право запросити в органу влади будь-яку інформацію, якою той володіє, – генеральний план розвитку міста, формулу розрахунку комунальних тарифів, умови тендерів і таке інше. Є лише 3 винятки, які дозволяють не надати інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація або службова інформація.