Прага – У Словаччині припинила існування єдина українська газета «Нове життя». Про це повідомив колектив редакції у Пряшеві, зазначаючи при цьому, що українська газета саме цього року готувалась відзначити своє 60-ліття. Таким чином, велика українська громада у Словаччині залишилась без друкованого видання рідною мовою.
На 60-му році свого існування єдина українська газета у Словаччині, популярне серед русинів-українців Словаччини видання «Нове життя», закривається. Як результат зволікань і бюрократії – газета не дістала коштів на фінансування.
На думку заступника голови Центральної ради Союзу русинів-українців Словаччини Павла Богдана, який уже багато років видавав газету, причина в організації справи підтримки національних меншин з боку уряду Словаччини.
«Вся система підтримки культури та преси національних меншин у Словаччині довгі роки зазнає критики не лише з нашого боку, а з усіх інших культурно-національних організацій і меншин у Словаччині. За такою системою не можна працювати планомірно, не можна розвивати народно-художню творчість та інші жанри культури. Цього року всі терміни здачі проектів, схвалювання проектів дуже затягувались з боку адміністрації заступника голови уряду у справах національних меншин пана Рудольфа Хмеля», – розповів він.
Українці Словаччини без підтримки і Братислави, і Києва
На потреби нині єдиної українськомовної газети у Словаччині, яка була започаткована ще в 1951 році і виходила двічі на місяць, потрібно 24 тисячі євро, газета ж отримала всього 11 тисяч, тобто покрила видатки тільки за першу половину року. Інших надходжень не передбачається, та й підтримки з боку української держави немає, зазначив Павло Богдан.
«Раніше була деяка невелика підтримка, та останні два-три роки цієї підтримки ми якось не відчуваємо. Надіятись на якихось спонсорів теж нам важко, не лише тому що існує фінансова криза, а взагалі спонсори не дуже горнуться до підтримки таких культурних заходів, які організують національні меншини», – каже він.
Культурне, літературне, духовне життя українців-русинів Словаччини має давні й багаті традиції. Активну роботу проводить, зокрема, одна з найбільших громадських і культурних організацій – Союз русинів-українців Словаччини, який нараховує понад 3 тисячі членів. Саме ця організація і займалася виданням «Нового життя».
Русини-українці Словаччини, які є її корінним населенням і заселяють переважно південно-східні терени, за даними останнього перепису населення у 2001 році, нараховували понад 35 тисяч осіб. За останні 150 років асиміляційні процеси дали себе знати: число громадян, які записались русинами-українцями, скоротилось більш ніж уп’ятеро.
На думку заступника голови Центральної ради Союзу русинів-українців Словаччини Павла Богдана, який уже багато років видавав газету, причина в організації справи підтримки національних меншин з боку уряду Словаччини.
«Вся система підтримки культури та преси національних меншин у Словаччині довгі роки зазнає критики не лише з нашого боку, а з усіх інших культурно-національних організацій і меншин у Словаччині. За такою системою не можна працювати планомірно, не можна розвивати народно-художню творчість та інші жанри культури. Цього року всі терміни здачі проектів, схвалювання проектів дуже затягувались з боку адміністрації заступника голови уряду у справах національних меншин пана Рудольфа Хмеля», – розповів він.
Українці Словаччини без підтримки і Братислави, і Києва
На потреби нині єдиної українськомовної газети у Словаччині, яка була започаткована ще в 1951 році і виходила двічі на місяць, потрібно 24 тисячі євро, газета ж отримала всього 11 тисяч, тобто покрила видатки тільки за першу половину року. Інших надходжень не передбачається, та й підтримки з боку української держави немає, зазначив Павло Богдан.
«Раніше була деяка невелика підтримка, та останні два-три роки цієї підтримки ми якось не відчуваємо. Надіятись на якихось спонсорів теж нам важко, не лише тому що існує фінансова криза, а взагалі спонсори не дуже горнуться до підтримки таких культурних заходів, які організують національні меншини», – каже він.
Культурне, літературне, духовне життя українців-русинів Словаччини має давні й багаті традиції. Активну роботу проводить, зокрема, одна з найбільших громадських і культурних організацій – Союз русинів-українців Словаччини, який нараховує понад 3 тисячі членів. Саме ця організація і займалася виданням «Нового життя».
Русини-українці Словаччини, які є її корінним населенням і заселяють переважно південно-східні терени, за даними останнього перепису населення у 2001 році, нараховували понад 35 тисяч осіб. За останні 150 років асиміляційні процеси дали себе знати: число громадян, які записались русинами-українцями, скоротилось більш ніж уп’ятеро.