Київ – Україні подарували ікону ХVI століття, викрадену майже 30 років тому з музею у Львові. Нещодавно раритет опинився у приватній колекції росіянина Ігоря Возякова, який виявив бажання передати експонат колишнім власникам. Вартість ікони на сьогодні складає близько 350 тисяч американських доларів.
Ікону «Покрова Богородиці» авторства майстра Галицької школи іконопису Дмитрія викрали у 1984-му із фондосховища тодішнього Львівського музею українського мистецтва, що містилося у Вірменському соборі. Зловмисники проламали замуроване вікно і винесли 22 ікони. 9 із них вдалося повернути одразу, ще одну – 19 років по тому.
Минулого року московський колекціонер Ігор Возяков придбав ікону, яка виявилась не тільки надзвичайно цінною, а й краденою.
Поціновувач старожитностей розповів: «Це була підготовка нової експозиції музею. Експерти розглядали кожну нову річ. Одна із експерток звернула увагу на цей раритет. Чекай, сказала мені вона, давай поглянемо уважніше».
Раритет вирішили повернути колишнім власникам. У вівторок урочиста частина передачі ікони Україні пройшла в Києві. У середу її доправлять до Львова, зазначив Ігор Возяков.
Приємно приймати – шкода віддавати?
«Покрова» – ікона, що надзвичайно високо цінувалася, зокрема, серед українського козацтва. Після стількох років, коли старожитності з України вивозилися, досить незвичним є сам факт такого повернення, вважає Володимир Яворівський, голова парламентського Комітету з питань духовності та культури.
«І це ще один доказ того, що все цінне, що ми маємо – хай як його крадуть, хай як намагаються десь заховати – це зробити уже неможливо: буквально нещодавно, місяців два тому, ми прийняли писанки від німців, які нам їх передали; зараз повертається унікальна ікона Покрови, – зауважує політик. – «Покрова» – це істинно українська ікона, чисто українська ікона».
Радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні Андрій Воробйов прокоментував подію, визнавши, що вирішувати проблему з переміщенням культурних цінностей необхідно.
«От я думаю, що найцінніший подарунок – це той, котрий шкода віддавати, – зауважив він. – Я переконаний, що Ігор Возяков у глибині душі не шкодує про свій вчинок, але він коштує дарувальникові певних душевних зусиль, які, однак, роблять людей кращими».
Представники Росохоронкультури (російська Федеральна служба з нагляду за дотриманням законодавства у сфері масових комунікацій, зв’язку та охорони культурної спадщини) висловили намір щодо подальшої двосторонньої співпраці у справі повернення втрачених пам’яток.
Минулого року московський колекціонер Ігор Возяков придбав ікону, яка виявилась не тільки надзвичайно цінною, а й краденою.
Поціновувач старожитностей розповів: «Це була підготовка нової експозиції музею. Експерти розглядали кожну нову річ. Одна із експерток звернула увагу на цей раритет. Чекай, сказала мені вона, давай поглянемо уважніше».
Раритет вирішили повернути колишнім власникам. У вівторок урочиста частина передачі ікони Україні пройшла в Києві. У середу її доправлять до Львова, зазначив Ігор Возяков.
Приємно приймати – шкода віддавати?
«Покрова» – ікона, що надзвичайно високо цінувалася, зокрема, серед українського козацтва. Після стількох років, коли старожитності з України вивозилися, досить незвичним є сам факт такого повернення, вважає Володимир Яворівський, голова парламентського Комітету з питань духовності та культури.
«І це ще один доказ того, що все цінне, що ми маємо – хай як його крадуть, хай як намагаються десь заховати – це зробити уже неможливо: буквально нещодавно, місяців два тому, ми прийняли писанки від німців, які нам їх передали; зараз повертається унікальна ікона Покрови, – зауважує політик. – «Покрова» – це істинно українська ікона, чисто українська ікона».
Радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні Андрій Воробйов прокоментував подію, визнавши, що вирішувати проблему з переміщенням культурних цінностей необхідно.
«От я думаю, що найцінніший подарунок – це той, котрий шкода віддавати, – зауважив він. – Я переконаний, що Ігор Возяков у глибині душі не шкодує про свій вчинок, але він коштує дарувальникові певних душевних зусиль, які, однак, роблять людей кращими».
Представники Росохоронкультури (російська Федеральна служба з нагляду за дотриманням законодавства у сфері масових комунікацій, зв’язку та охорони культурної спадщини) висловили намір щодо подальшої двосторонньої співпраці у справі повернення втрачених пам’яток.