Дніпропетровськ – Як із небезпечних промислових стоків видобути компонент, який коштує тисячі гривень? Дві 16-річні школярки з Дніпропетровська винайшли спосіб отримання з відходів підприємств цінного хімічного матеріалу, що використовується у виробництві акумуляторів. Розробка дівчат дозволяє не тільки здешевити промислове виробництво, а й очищати воду. Винахід учениць вже оцінили на Міжнародній олімпіаді геніїв у США. У п’ятницю юні винахідниці та їхні наукові керівники презентували відкриття журналістам.
Прилад вихованок Дніпропетровського хіміко-екологічного ліцею – так званий електролізер – за розмірами схожий на літровий термос. В один отвір, пояснюють винахідниці Евеліна Кольцова і Анастасія Шамахова, запускають промислові стоки. Після певних хімічних реакцій із застосуванням струму та ультразвуку на виході отримують цінний матеріал – гідроксид нікелю, воду та деякі домішки. Усіх подробиць методики дівчата не розкривають: їхня розробка наразі ще тільки патентується.
Фахівці кажуть: гідроксид нікелю, який навчились видобувати юні дослідниці, – це дуже дорогий компонент, який використовується при виробництві акумуляторних батарей. Родовищ нікелю в Україні немає, і досі вітчизняні підприємства імпортували його з Чехії. Тепер, якщо налагодити виробництво в Україні, він обходитиметься вдесятеро дешевше.
Екотрамваї та екоавтомобілі – це не казка
Але і це ще не все. Стічні води машинобудівних підприємств, які проходитимуть обробку за методом школярок, ставатимуть набагато чистішими, пояснює юна винахідниця Евеліна Кольцова.
«У світі є три кризи: екологічна, економічна й енергетична. У нашій розробці враховані всі ці аспекти. Найголовніше – енергетика. Наш нікель гідроксид можна використовувати для виробництва акумуляторів, суперконденсаторів. Такі акумулятори застосовують в екомашинах і екотрамваях, які вже ходять у Парижі і в Німеччині. Тобто, не буде викидів, буде чистішим наше довкілля», – сказала дівчина.
Сама ідея винаходу, зізнаються дівчата, належить їхньому науковому керівникові, вони її удосконалили та випробували в лабораторних умовах. На все пішло понад рік. Окремі досліди, розповідає Анастасія Шамахова, робили з допомогою дорослих.
«Звичайно, деякі аналізи нам було ніде проводити, і ми їх віддавали в спеціальну лабораторію. Це небезпечні для дитячого здоров’я аналізи. Ті, де використовуються рентгенівські промені», – сказала юна дослідниця.
Винаходом зацікавились вітчизняні підприємства
Розробку школярок вже високо оцінили у США, на Міжнародній олімпіаді геніїв, яка завершилась цими днями у штаті Нью-Йорк. Там вони отримали бронзові медалі.
Є вже і перші пропозиції впровадити винахід – від українських підприємств. Наразі, каже науковий керівник проекту, доцент хіміко-екологічного ліцею Вадим Коваленко, ідуть переговори з одним зі столичних заводів.
«Відомо, що екологія – річ досить затратна, і ніхто із бізнесменів не хоче вкладати кошти в очищення стоків. Єдиний вихід – вигадати спосіб, як із цих стоків видобувати конкурентоздатний продукт. Ми розробили новий метод, який у світі не відомий. Є кілька інвесторів, які готові вкласти гроші у виробництво. У нас є два акумуляторні заводи, в Луганську і під Львовом. Зараз вони гідроксид нікелю купують у Чехії і набагато дорожче», – зазначає Вадим Коваленко.
На запитання про те, скільки у подальшому розраховують отримати за свій винахід, школярки скромно заявляють: хочуть не розбагатіти, а порятувати довкілля.
Після успіху, який їхні викладачі називають світовим, дівчата далі продовжуватимуть дослідження. Своє майбутнє, кажуть, хочуть пов’язати з наукою, причому в Україні.
Фахівці кажуть: гідроксид нікелю, який навчились видобувати юні дослідниці, – це дуже дорогий компонент, який використовується при виробництві акумуляторних батарей. Родовищ нікелю в Україні немає, і досі вітчизняні підприємства імпортували його з Чехії. Тепер, якщо налагодити виробництво в Україні, він обходитиметься вдесятеро дешевше.
Екотрамваї та екоавтомобілі – це не казка
Але і це ще не все. Стічні води машинобудівних підприємств, які проходитимуть обробку за методом школярок, ставатимуть набагато чистішими, пояснює юна винахідниця Евеліна Кольцова.
«У світі є три кризи: екологічна, економічна й енергетична. У нашій розробці враховані всі ці аспекти. Найголовніше – енергетика. Наш нікель гідроксид можна використовувати для виробництва акумуляторів, суперконденсаторів. Такі акумулятори застосовують в екомашинах і екотрамваях, які вже ходять у Парижі і в Німеччині. Тобто, не буде викидів, буде чистішим наше довкілля», – сказала дівчина.
Сама ідея винаходу, зізнаються дівчата, належить їхньому науковому керівникові, вони її удосконалили та випробували в лабораторних умовах. На все пішло понад рік. Окремі досліди, розповідає Анастасія Шамахова, робили з допомогою дорослих.
«Звичайно, деякі аналізи нам було ніде проводити, і ми їх віддавали в спеціальну лабораторію. Це небезпечні для дитячого здоров’я аналізи. Ті, де використовуються рентгенівські промені», – сказала юна дослідниця.
Винаходом зацікавились вітчизняні підприємства
Розробку школярок вже високо оцінили у США, на Міжнародній олімпіаді геніїв, яка завершилась цими днями у штаті Нью-Йорк. Там вони отримали бронзові медалі.
Є вже і перші пропозиції впровадити винахід – від українських підприємств. Наразі, каже науковий керівник проекту, доцент хіміко-екологічного ліцею Вадим Коваленко, ідуть переговори з одним зі столичних заводів.
«Відомо, що екологія – річ досить затратна, і ніхто із бізнесменів не хоче вкладати кошти в очищення стоків. Єдиний вихід – вигадати спосіб, як із цих стоків видобувати конкурентоздатний продукт. Ми розробили новий метод, який у світі не відомий. Є кілька інвесторів, які готові вкласти гроші у виробництво. У нас є два акумуляторні заводи, в Луганську і під Львовом. Зараз вони гідроксид нікелю купують у Чехії і набагато дорожче», – зазначає Вадим Коваленко.
На запитання про те, скільки у подальшому розраховують отримати за свій винахід, школярки скромно заявляють: хочуть не розбагатіти, а порятувати довкілля.
Після успіху, який їхні викладачі називають світовим, дівчата далі продовжуватимуть дослідження. Своє майбутнє, кажуть, хочуть пов’язати з наукою, причому в Україні.