Варшава – Як збудувати обороноздатну Європу, коли політичні пріоритети США чимдалі більше віддаляються від старого контенту? Чи потрібно, і як, залучати до європейських оборонних проектів Росію? Ці питання упродовж двох днів обговорювали у Варшаві голови парламентських комісій оборони держав-членів ЄС на конференції, організованій польським парламентом у рамках головування Польщі в Євросоюзі.
Як зазначив голова польської парламентської комісії національної оборони Станіслав Взьонтек, варшавську конференцію організовано, щоб надати тон європейській дискусії про майбутнє відносин ЄС із Північноатланичним союзом. За його словами, безпечну Європу не збудувати без порозуміння із Росією, тож саме тому другий день дискусії присвятили взаєминам ЄС із Росією.
Як зазначив у своєму виступі на конференції президент Польщі Броніслав Коморовський, об’єднана Європа повинна зробити ставку на гармонійну та ефективну співпрацю ЄС і НАТО. Мовляв, таким чином можна було б бодай частково пом’якшити наслідки поступового зменшення військової присутності США на європейському континенті.
Міністр оборони Польщі Боґдан Кліх каже, що під час варшавської дискусії польські політики отримали нагоду безпосередньо донести свої думки до парламентів усіх країн Євросоюзу щодо обороноздатності ЄС.
«До цього моменту не було нагоди порозмовляти про те, як ми уявляємо собі бойові групи ЄС, – говорить Кліх. – Не було також нагоди докладно порозмовляти про те, як ми бачимо співпрацю між цивільними та військовими європейськими установами. Тобто будувати нові, чи зміцнювати ті, що є? До цієї пори не було нагоди, щоб відкритим текстом сказати про те, що частина воєнних операцій мусить бути фінансована з так званого механізму «Атена», тобто зі спільного бюджету ЄС. Бо тільки за такої умови ці операції будуть ефективними, бо тільки тоді держави-члени ЄС хотітимуть брати у них участь».
Протиракетна оборона: ЄС і Росія порізно?
Чимало уваги учасники варшавської конференції присвятили проблемі європейської протиракетної оборони. Дискусії точилися навколо питання, якою мірою європейська система ПРО повинна узгоджуватися з Росією.
Член так званої «групи мудреців» НАТО Адам Ротфельд саме це питання вважає ключовим у відносинах ЄС із Росією. На його думку, сторонам важко досягнути компромісу, оскільки їхні взаємини визначає дефіцит довіри. Ротфельд натякнув, що брак довіри зумовлений, зокрема, залежністю європейських держав від російських енергоносіїв.
Віктор Озеров, голова російського парламентського комітету з питань оборони й безпеки, який брав участь у дискусії, винним у дефіциті довіри між Росією та ЄС називає Євросоюз. Мовляв, об’єднана Європа чомусь не хоче спільного з Росією протиракетного щита.
«Ви відкидаєте наш секторний принцип, де була б найкраща можливість проявити свою довіру – дати можливість Російській Федерації закривати, скажімо, південний фланг Європи, де є держави-члени ЄС, члени НАТО, а також держави, що не входять у жодну з цих організацій. Якби натовський сектор у деяких місцях сусідив із сектором Росії, то, на мою думку, це був би найвищий ступінь довіри, яка дозволила б нам здійснити прогрес у всіх інших питаннях», – зазначив Віктор Озеров.
Польський міністр оборони Боґдан Кліх щодо спільного з Росією європейського протиракетного щита досить категоричний. Він відкидає таку можливість, бо за безпеку країн НАТО мають відповідати вони самі, а Росія не є членом організації.
«Не може бути так, щоб Росія відповідала за протиракетну безпеку будь-якої держави НАТО, – наголошує польський міністр. – Ми – члени НАТО, і саме НАТО відповідає за безпеку своїх членів. У зв’язку з цим система секторної відповідальності, запропонована кілька місяців тому росіянами, відкидається усім Північноатлантичним союзом».
Як повідомляють організатори варшавської конференції, висновки з дискусій будуть передані усім парламентам Європейського Союзу.
Як зазначив у своєму виступі на конференції президент Польщі Броніслав Коморовський, об’єднана Європа повинна зробити ставку на гармонійну та ефективну співпрацю ЄС і НАТО. Мовляв, таким чином можна було б бодай частково пом’якшити наслідки поступового зменшення військової присутності США на європейському континенті.
Міністр оборони Польщі Боґдан Кліх каже, що під час варшавської дискусії польські політики отримали нагоду безпосередньо донести свої думки до парламентів усіх країн Євросоюзу щодо обороноздатності ЄС.
«До цього моменту не було нагоди порозмовляти про те, як ми уявляємо собі бойові групи ЄС, – говорить Кліх. – Не було також нагоди докладно порозмовляти про те, як ми бачимо співпрацю між цивільними та військовими європейськими установами. Тобто будувати нові, чи зміцнювати ті, що є? До цієї пори не було нагоди, щоб відкритим текстом сказати про те, що частина воєнних операцій мусить бути фінансована з так званого механізму «Атена», тобто зі спільного бюджету ЄС. Бо тільки за такої умови ці операції будуть ефективними, бо тільки тоді держави-члени ЄС хотітимуть брати у них участь».
Протиракетна оборона: ЄС і Росія порізно?
Чимало уваги учасники варшавської конференції присвятили проблемі європейської протиракетної оборони. Дискусії точилися навколо питання, якою мірою європейська система ПРО повинна узгоджуватися з Росією.
Член так званої «групи мудреців» НАТО Адам Ротфельд саме це питання вважає ключовим у відносинах ЄС із Росією. На його думку, сторонам важко досягнути компромісу, оскільки їхні взаємини визначає дефіцит довіри. Ротфельд натякнув, що брак довіри зумовлений, зокрема, залежністю європейських держав від російських енергоносіїв.
Віктор Озеров, голова російського парламентського комітету з питань оборони й безпеки, який брав участь у дискусії, винним у дефіциті довіри між Росією та ЄС називає Євросоюз. Мовляв, об’єднана Європа чомусь не хоче спільного з Росією протиракетного щита.
«Ви відкидаєте наш секторний принцип, де була б найкраща можливість проявити свою довіру – дати можливість Російській Федерації закривати, скажімо, південний фланг Європи, де є держави-члени ЄС, члени НАТО, а також держави, що не входять у жодну з цих організацій. Якби натовський сектор у деяких місцях сусідив із сектором Росії, то, на мою думку, це був би найвищий ступінь довіри, яка дозволила б нам здійснити прогрес у всіх інших питаннях», – зазначив Віктор Озеров.
Польський міністр оборони Боґдан Кліх щодо спільного з Росією європейського протиракетного щита досить категоричний. Він відкидає таку можливість, бо за безпеку країн НАТО мають відповідати вони самі, а Росія не є членом організації.
«Не може бути так, щоб Росія відповідала за протиракетну безпеку будь-якої держави НАТО, – наголошує польський міністр. – Ми – члени НАТО, і саме НАТО відповідає за безпеку своїх членів. У зв’язку з цим система секторної відповідальності, запропонована кілька місяців тому росіянами, відкидається усім Північноатлантичним союзом».
Як повідомляють організатори варшавської конференції, висновки з дискусій будуть передані усім парламентам Європейського Союзу.