Прага – Чому одні країни щасливі і заможні, а інші нещасні і злиденні? Чи можна купити щастя за гроші, чи за їхній еквівалент у валовому внутрішньому продукті? Як виявилося, гроші, звичайно, важливі, але їх самих для щастя мало. Людині для щастя потрібна реалізація, у громадському та економічному житті.
День у день зростають прибутки багатьох країн, котрі експортують нафту. Їхні, переважно авторитарні, лідери з високих трибун розповідають про сотні тисяч експортованих барелів, і відповідно, доларів, які заповнюють скарбницю батьківщини. Коли багатство тече рікою, навіщо порпатись із демократією, запитують вони.
Якщо країна не така заможна, і нафтові ріки там не течуть, то мудрий вождь знаходить інший аргумент для свого авторитарного способу правління: країна має згуртуватися, стійко переносити труднощі та в ногу марширувати до світлого майбутнього, яке обов’язково прийде – колись.
Але одне дослідження за іншим говорять про те, що люди визначають щастя і заможне життя в інших термінах, ніж їх звикли вживати авторитарні лідери. Згідно з дослідженнями лондонського інституту «Леґатум», скандинавські країни, які безсумнівно є заможними, крім того, знайшли ключ до того, що робить людину задоволеною своїм життям.
Щастя не буває без довіри
Крім очевидних речей, як здоров’я, освіта, безпека, це, до здивування дослідників, була і економічна свобода, можливість відкрити власний бізнес, вільний від мафіозного, чи бюрократичного переслідування. Це ще і відчуття особистої свободи, коли людина має можливість думати, говорити, діяти, згідно зі своїм сумлінням. І як наслідок, що людям навколо можна довіряти.
Минулого року 74% норвежців відповіли, що їхнім співгромадянам можна довіряти. Данці були на другому місці – 64%. Далі йдуть фіни і шведи, відповідно 60 і 56 відсотків.
Як пояснює економіст шведського університету, що в Лунді, Андреас Берґ, довіра дає суспільству переваги як економічні, так і психологічні.
«Те, що людям можна довіряти, означає, що від них очікують, що вони будуть дотримуватися домовленостей, чесно провадити справи, поводитися чесно і довірливо. Тобто, що ви довіряєте людям і ваша довіра виправдана», – пояснює шведський економіст.
В економічному плані, це здешевлює і прискорює бізнес: потрібно менше правил, менше перевіряючих органів, а також людям простіше домовлятися щодо реформ, бо вони вірять у їхню справедливість.
Якщо країна не така заможна, і нафтові ріки там не течуть, то мудрий вождь знаходить інший аргумент для свого авторитарного способу правління: країна має згуртуватися, стійко переносити труднощі та в ногу марширувати до світлого майбутнього, яке обов’язково прийде – колись.
Але одне дослідження за іншим говорять про те, що люди визначають щастя і заможне життя в інших термінах, ніж їх звикли вживати авторитарні лідери. Згідно з дослідженнями лондонського інституту «Леґатум», скандинавські країни, які безсумнівно є заможними, крім того, знайшли ключ до того, що робить людину задоволеною своїм життям.
Щастя не буває без довіри
Крім очевидних речей, як здоров’я, освіта, безпека, це, до здивування дослідників, була і економічна свобода, можливість відкрити власний бізнес, вільний від мафіозного, чи бюрократичного переслідування. Це ще і відчуття особистої свободи, коли людина має можливість думати, говорити, діяти, згідно зі своїм сумлінням. І як наслідок, що людям навколо можна довіряти.
Минулого року 74% норвежців відповіли, що їхнім співгромадянам можна довіряти. Данці були на другому місці – 64%. Далі йдуть фіни і шведи, відповідно 60 і 56 відсотків.
Як пояснює економіст шведського університету, що в Лунді, Андреас Берґ, довіра дає суспільству переваги як економічні, так і психологічні.
«Те, що людям можна довіряти, означає, що від них очікують, що вони будуть дотримуватися домовленостей, чесно провадити справи, поводитися чесно і довірливо. Тобто, що ви довіряєте людям і ваша довіра виправдана», – пояснює шведський економіст.
В економічному плані, це здешевлює і прискорює бізнес: потрібно менше правил, менше перевіряючих органів, а також людям простіше домовлятися щодо реформ, бо вони вірять у їхню справедливість.