Для Миколи Мельниченка настав момент істини. Якщо він дійсно записував Кучму сам, що малоймовірно, то загроза його життю тепер, так би мовити, локальна. Але якщо ініціатива записів в кабінеті Кучми виходила з «високої гори», то відновлення досудового слідства по Мельниченку означає те, що він вже більше не потрібний там,«на горі», і небезпечний для тих, хто його «вів» весь цей час у цій гучній справі.
У Мельниченка тепер лише два варіанти: перший, рятівний: негайно сказати публічно, хто наказав йому взяти на себе роль «камікадзе» у зв’язку із записами в кабінеті Кучми. Цим він рятує своє життя. І другий: зникнути назавжди та залишити у справі Гонгадзе дуже тривалий знак запитання. Бо рано чи пізно все стане зрозуміло. Дуже вже багато людей були задіяні у цьому. Дехто з них вже встиг навіть мемуари написати, окремі з них вже набрані… Чекають фіналу з Мельниченком.
Якщо від чистого серця, то мені особисто жаль Миколу Мельниченка. Він всього на всього жертва, своєрідний цап-відбувайло у цій трагічній і брудній справі, деталі якої обов’язково «випливуть» на поверхню після «відходу» головних дійових осіб.
У Мельниченка тепер лише два варіанти: перший, рятівний: негайно сказати публічно, хто наказав йому взяти на себе роль «камікадзе» у зв’язку із записами в кабінеті Кучми. Цим він рятує своє життя. І другий: зникнути назавжди та залишити у справі Гонгадзе дуже тривалий знак запитання. Бо рано чи пізно все стане зрозуміло. Дуже вже багато людей були задіяні у цьому. Дехто з них вже встиг навіть мемуари написати, окремі з них вже набрані… Чекають фіналу з Мельниченком.
Якщо від чистого серця, то мені особисто жаль Миколу Мельниченка. Він всього на всього жертва, своєрідний цап-відбувайло у цій трагічній і брудній справі, деталі якої обов’язково «випливуть» на поверхню після «відходу» головних дійових осіб.