Прага – Безпілотні літальні апарати вже стали відчутною частиною американської військової потуги у боротьбі Сполучених Штатів з тероризмом в Південній Азії. Та все ж високотехнологічні безпілотники США – це лише один із аспектів швидкого розвитку військової робототехніки. Експерти кажуть, що нова хвиля технологічних новинок в армії породжує нові моральні та технологічні проблеми. Виникає питання: використання безпілотних апаратів США, наприклад, в Лівії – це вже війна Америки проти цієї країни чи ні?
Вже стали буденним повідомлення про безпілотні американські апарати та їхні удари, наприклад, по терористах у Пакистані. Але так звані безпілотники – це лише одна з небагатьох частин більш широкої технологічної революції у засобах ведення війн, що змінює не лише природу самої війни, але й викликає нові, більш глибокі, етичні та політичні питання.
Пітер Сінґер, провідний військовий експерт з Інституту Брукінґса у Вашингтоні, котрий випустив у 2009 році книгу «Змонтовано для війни: Революція робототехніки і конфлікти 21-го століття», каже, що військова робототехніка сьогодні створює водорозділ у понятті війни, її історії.
Упродовж минулих 4 тисяч років вояки йшли на війну, знаючи, що вже можуть не повернутися додому. Але зараз, як каже Сінґер, все стає інакшим: «То була стабільна історія війни… до сьогодні. Один із вояків у моїй книзі, пілот-оператор з Невади, розповідає, що означає сьогодні брати участь у війні, на відміну від старого розуміння цього поняття. Він встає вранці і їде до праці, де керує літаком по 12 годин і направляє ракети в цілі, вбиває ворогів та потім на автомобілі їде додому і через 20 хвилин після участі у війні розмовляє зі своїми дітьми вдома за обідом про їхні буденні справи. Це фундаментальний перелом в історії, це щось просто революційне у розумінні війни».
Тисячі роботів допомагають воякам США на війні
Вже сьогодні технологічний прогрес у засобах ведення війни показує, що дороги назад від військової робототехніки немає. Сінґер зауважує, що лише в повітрі США мають до 7 тисяч безпілотників. А у військах США на землі працює понад 10 тисяч роботів, котрі допомагають у розміновуванні, розвідці на полі битви, протиартилерійській обороні.
Сінґер каже також, що космічні компанії США повним ходом ведуть роботи для створення нових військових проектів. У 2010 році в США підготували більше пілотів-операторів для керівництва безпілотниками на відстані, аніж пілотів для винищувачів і бомбардувальників.
Створення нових літальних мікроапаратів, підводних човнів-роботів, роботів-кулеметників створює, на думку Сінґера, для урядів і держав нові проблеми щодо судового переслідування учасників війн, винуватців порушення правил воєнних дій. Не лише США, а близько 50 інших країн світу експериментують з військовою робототехнікою. Постають питання щодо прямих воєнних операцій та використання потуг нових військових технологій.
Чимало американців протестує проти використання безпілотників, наприклад, у Пакистані. А там наростають антиамериканські настрої, бо безпілотники несуть смерть не лише терористам. США здійснили вже понад 200 авіаударів безпілотників по території Пакистану.
Тут змінюється саме поняття війни. Нові виклики роботів воякам лише починаються.
Пітер Сінґер, провідний військовий експерт з Інституту Брукінґса у Вашингтоні, котрий випустив у 2009 році книгу «Змонтовано для війни: Революція робототехніки і конфлікти 21-го століття», каже, що військова робототехніка сьогодні створює водорозділ у понятті війни, її історії.
Упродовж минулих 4 тисяч років вояки йшли на війну, знаючи, що вже можуть не повернутися додому. Але зараз, як каже Сінґер, все стає інакшим: «То була стабільна історія війни… до сьогодні. Один із вояків у моїй книзі, пілот-оператор з Невади, розповідає, що означає сьогодні брати участь у війні, на відміну від старого розуміння цього поняття. Він встає вранці і їде до праці, де керує літаком по 12 годин і направляє ракети в цілі, вбиває ворогів та потім на автомобілі їде додому і через 20 хвилин після участі у війні розмовляє зі своїми дітьми вдома за обідом про їхні буденні справи. Це фундаментальний перелом в історії, це щось просто революційне у розумінні війни».
Тисячі роботів допомагають воякам США на війні
Вже сьогодні технологічний прогрес у засобах ведення війни показує, що дороги назад від військової робототехніки немає. Сінґер зауважує, що лише в повітрі США мають до 7 тисяч безпілотників. А у військах США на землі працює понад 10 тисяч роботів, котрі допомагають у розміновуванні, розвідці на полі битви, протиартилерійській обороні.
Сінґер каже також, що космічні компанії США повним ходом ведуть роботи для створення нових військових проектів. У 2010 році в США підготували більше пілотів-операторів для керівництва безпілотниками на відстані, аніж пілотів для винищувачів і бомбардувальників.
Створення нових літальних мікроапаратів, підводних човнів-роботів, роботів-кулеметників створює, на думку Сінґера, для урядів і держав нові проблеми щодо судового переслідування учасників війн, винуватців порушення правил воєнних дій. Не лише США, а близько 50 інших країн світу експериментують з військовою робототехнікою. Постають питання щодо прямих воєнних операцій та використання потуг нових військових технологій.
Чимало американців протестує проти використання безпілотників, наприклад, у Пакистані. А там наростають антиамериканські настрої, бо безпілотники несуть смерть не лише терористам. США здійснили вже понад 200 авіаударів безпілотників по території Пакистану.
Тут змінюється саме поняття війни. Нові виклики роботів воякам лише починаються.