Дніпропетровськ – Вчені Національного гірничого університету, що у Дніпропетровську, зробили відкриття, що стосується глибин світового океану. Відтак корисні копалини можна буде видобувати з океанського дна практично без втрат і без аварій. Сьогодні у Дніпропетровську це наукове відкриття презентували громадськості. Воно, як кажуть учені, неоціненне для видобутку з глибин, зокрема, кольорових металів, яких так бракує зараз Україні.
Над цією науковою проблемою ламали списи вчені упродовж трьох десятиліть: чому при транспортуванні корисних копалин із дна світового океану за допомогою трубопроводів тверді частки іноді осідають назад, в глибини, і чому трапляються аварії на трубопроводах?
Сьогодні, коли чимало країн розпочали розробку родовищ океанського дна, це питання, на думку дніпропетровських учених, дуже актуальне.
Наукове пояснення певним процесам в океані вчені Національного гірничого університету знайшли. Більше того – сконструювали експериментальну установку, на якій випробували більш ефективну за наявні технологію підняття з дна корисних копалин. Вона розрахована на те, щоб діставати без втрат копалини з глибини у кілька кілометрів.
Відкриття допоможе Україні
Невдовзі, розраховують українські вчені, розробка зможе бути втілена в життя. Як очікують, вона зацікавить великі видобувні консорціуми. Зокрема, й американських добувачів залізної руди поблизу штату Флорида, які зазнають значних збитків від аварій на океанському трубопроводі, каже завідувач кафедри НГУ, професор Всеволод Франчук.
«Відкриття наше – вільне, воно і в інтернеті частково вже оприлюднене. Ті фірми, які вже ведуть розробку, вже знають про цю проблему. Але як її вирішити, поки знаємо тільки ми», – зазначає вчений.
Відкриття українських вчених можна буде застосувати й на теренах України, зокрема, задля підняття корисних речовин із дна Чорного моря. Вже доведено, зазначають автори відкриття, що на дні моря є великі поклади речовин, які допомагатимуть підвищувати врожайність сільгоспугідь і нейтралізувати радіоактивні відходи.
Єдине, що непокоїть вчених-першовідкривачів, – щоб розробкою не зайнялися безжальні знищувачі довкілля, яких цікавить лише нажива, і щоб інтенсивне освоєння глибин Чорного моря не призвело до екологічних втрат.
Щоб не сталося лиха, впевнений професор, викладач кафедри гірничої механіки Національного гірничого університету Євген Кириченко, практики мають постійно консультуватися з науковцями.
«Дуже важливо, що у цих дослідженнях ми першочергове значення надаємо екології. Ми знаємо, що чим би не починала займатися людина, у підсумку це призводило до згубних наслідків. Зараз людству треба задуматись, що ми розпочинаємо освоєння світового океану», – каже Євген Кириченко.
Домовитися зі світовим океаном…
ООН оголосила 21-е століття століттям освоєння гідрокосмосу. Українські вчені впевнені: альтернативи розробці родовищ корисних копалин морських та океанських глибин немає. Зокрема, глибини світового океану містять значні поклади ресурсів для отримання кольорових металів, енергетичні ресурси тощо. А втім, Україна поки не має представництва в компаніях, які ведуть такий видобуток.
«Альтернативи немає. Якщо людство не домовиться з природою, з Океаном, щоб він поділився з нами мінеральними речовинами, то говорити про енергоносії буде складно вже в найближче десятиліття», – зазначає професор Євген Кириченко.
Робота науковців з Дніпропетровська вже отримала схвальний відгук за результатами експертизи Міжнародної академії авторів наукових відкриттів та винаходів.
Сьогодні, коли чимало країн розпочали розробку родовищ океанського дна, це питання, на думку дніпропетровських учених, дуже актуальне.
Наукове пояснення певним процесам в океані вчені Національного гірничого університету знайшли. Більше того – сконструювали експериментальну установку, на якій випробували більш ефективну за наявні технологію підняття з дна корисних копалин. Вона розрахована на те, щоб діставати без втрат копалини з глибини у кілька кілометрів.
Відкриття допоможе Україні
Невдовзі, розраховують українські вчені, розробка зможе бути втілена в життя. Як очікують, вона зацікавить великі видобувні консорціуми. Зокрема, й американських добувачів залізної руди поблизу штату Флорида, які зазнають значних збитків від аварій на океанському трубопроводі, каже завідувач кафедри НГУ, професор Всеволод Франчук.
«Відкриття наше – вільне, воно і в інтернеті частково вже оприлюднене. Ті фірми, які вже ведуть розробку, вже знають про цю проблему. Але як її вирішити, поки знаємо тільки ми», – зазначає вчений.
Відкриття українських вчених можна буде застосувати й на теренах України, зокрема, задля підняття корисних речовин із дна Чорного моря. Вже доведено, зазначають автори відкриття, що на дні моря є великі поклади речовин, які допомагатимуть підвищувати врожайність сільгоспугідь і нейтралізувати радіоактивні відходи.
Єдине, що непокоїть вчених-першовідкривачів, – щоб розробкою не зайнялися безжальні знищувачі довкілля, яких цікавить лише нажива, і щоб інтенсивне освоєння глибин Чорного моря не призвело до екологічних втрат.
Щоб не сталося лиха, впевнений професор, викладач кафедри гірничої механіки Національного гірничого університету Євген Кириченко, практики мають постійно консультуватися з науковцями.
«Дуже важливо, що у цих дослідженнях ми першочергове значення надаємо екології. Ми знаємо, що чим би не починала займатися людина, у підсумку це призводило до згубних наслідків. Зараз людству треба задуматись, що ми розпочинаємо освоєння світового океану», – каже Євген Кириченко.
Домовитися зі світовим океаном…
ООН оголосила 21-е століття століттям освоєння гідрокосмосу. Українські вчені впевнені: альтернативи розробці родовищ корисних копалин морських та океанських глибин немає. Зокрема, глибини світового океану містять значні поклади ресурсів для отримання кольорових металів, енергетичні ресурси тощо. А втім, Україна поки не має представництва в компаніях, які ведуть такий видобуток.
«Альтернативи немає. Якщо людство не домовиться з природою, з Океаном, щоб він поділився з нами мінеральними речовинами, то говорити про енергоносії буде складно вже в найближче десятиліття», – зазначає професор Євген Кириченко.
Робота науковців з Дніпропетровська вже отримала схвальний відгук за результатами експертизи Міжнародної академії авторів наукових відкриттів та винаходів.