Донецьк – Відсутність житла, паспорта і офіційного працевлаштування – проблеми людей, які звільнюються з місць позбавлення волі. Минулого року в Україні вийшло з тюрем понад 37 тисяч осіб. За спостереженнями правозахисної організації «Донецький меморіал», близько 20 відсотків звільнених через соціальні проблеми і невлаштованість незабаром повертаються до ув’язнення.
Повернутись у тюрму – єдиний шлях вижити для багатьох щойно звільнених, розповідає голова організації «Донецький меморіал», правозахисник Олександр Букалов.
За стінами пенітенціарних установ відповідальність держави за людину на практиці закінчується, тому велику кількість «звільнених» спіткає гірка доля – вони або перетворюються на бездомників, або незабаром повертаються назад.
«Якщо людина 5 років не працювала, потім виходить – і їй кажуть: за тисячу гривень приходь вранці, іди ввечері, – в неї цих навичок вже немає, немає внутрішньої дисципліни, – пояснює Олександр Букалов. – І тому частина звільнених не іде на роботу, і вони себе надто цінують, тому вони намагаються якось підробити, а це створює умови для того, що рано чи пізно, але вони повернуться в колонію. Значна частина людей повертається тому, що тяжко їм зараз тут влаштуватись».
Після звільнення лікування на туберкульоз закінчується
Вижити на вулиці дуже важко, особливо тим, хто підхопив за ґратами якусь хворобу, поділився з Радіо Свобода колишній ув’язнений Ігор.
«Людина, яка звільняється, якщо у неї немає ані матері, ані батька, їй потрібно починати життя з початку. А якщо ти звільнився із якоюсь хворобою, тобі взагалі «хана». І такі маленькі нюанси – покласти в лікарню… Покласти – вони покладуть. Я просто з цим неодноразово стикався. Звідти люди просто не виходять з такими хворобами, як туберкульоз, розумієш? Який соціальний захист? Його просто немає. Що там виділяють – це папір, а судді читають закони поміж рядків», – поскаржився колишній в’язень.
Притулок на 40 осіб для декількох тисяч безпритульних
Шукати допомоги щойно звільнені можуть у закладах для безпритульних осіб. Директор Донецького притулку Микола Федорук розповідає, що нині основний контингент його будинку – колишні в’язні.
Завдяки притулку звільнені мають умови, щоб знову пристосуватись до життя на волі – отримати паспорт, знайти роботу. Втім, будинок на 40 осіб – це крапля для міста, де щороку звільняється близько 5 тисяч людей.
За словами правозахисників, звільнені взимку люди частіше повертаються в колонію, аніж ті, хто виходить на волю влітку. В теплий період звільнені можуть тимчасово ночувати на вулиці і знайти сезонні роботи.
Тож експерти вважають гуманним щойно ухвалений Закон «Про амністію 2011 року», що передбачає дострокове звільнення людей вже в липні-серпні цього року.
За стінами пенітенціарних установ відповідальність держави за людину на практиці закінчується, тому велику кількість «звільнених» спіткає гірка доля – вони або перетворюються на бездомників, або незабаром повертаються назад.
«Якщо людина 5 років не працювала, потім виходить – і їй кажуть: за тисячу гривень приходь вранці, іди ввечері, – в неї цих навичок вже немає, немає внутрішньої дисципліни, – пояснює Олександр Букалов. – І тому частина звільнених не іде на роботу, і вони себе надто цінують, тому вони намагаються якось підробити, а це створює умови для того, що рано чи пізно, але вони повернуться в колонію. Значна частина людей повертається тому, що тяжко їм зараз тут влаштуватись».
Після звільнення лікування на туберкульоз закінчується
Вижити на вулиці дуже важко, особливо тим, хто підхопив за ґратами якусь хворобу, поділився з Радіо Свобода колишній ув’язнений Ігор.
«Людина, яка звільняється, якщо у неї немає ані матері, ані батька, їй потрібно починати життя з початку. А якщо ти звільнився із якоюсь хворобою, тобі взагалі «хана». І такі маленькі нюанси – покласти в лікарню… Покласти – вони покладуть. Я просто з цим неодноразово стикався. Звідти люди просто не виходять з такими хворобами, як туберкульоз, розумієш? Який соціальний захист? Його просто немає. Що там виділяють – це папір, а судді читають закони поміж рядків», – поскаржився колишній в’язень.
Притулок на 40 осіб для декількох тисяч безпритульних
Шукати допомоги щойно звільнені можуть у закладах для безпритульних осіб. Директор Донецького притулку Микола Федорук розповідає, що нині основний контингент його будинку – колишні в’язні.
Завдяки притулку звільнені мають умови, щоб знову пристосуватись до життя на волі – отримати паспорт, знайти роботу. Втім, будинок на 40 осіб – це крапля для міста, де щороку звільняється близько 5 тисяч людей.
За словами правозахисників, звільнені взимку люди частіше повертаються в колонію, аніж ті, хто виходить на волю влітку. В теплий період звільнені можуть тимчасово ночувати на вулиці і знайти сезонні роботи.
Тож експерти вважають гуманним щойно ухвалений Закон «Про амністію 2011 року», що передбачає дострокове звільнення людей вже в липні-серпні цього року.