За останні два тижні Україні чітко вказали – і з Заходу, і зі Сходу, – як потрібно себе вести. Метушня, яка спостерігається з середини 2010 року, вже набридла всім.
Провальний картбланш із Зоною вільної торгівлі СНД, ультимативна позиція Європейського Союзу щодо участі в цьому аморфному утворенні змусили українську владу активізувати свої прозахідні позиції. На це була направлена робота щодо створення групи «Друзів України» в Брюсселі, а також низка статей у західних виданнях.
Разом з тим Україна перебуває під пильним моніторингом європейської спільноти. Життя в Україні – це безкінечне випробовування для народу. Кожного дня більшість українців відчувають стрес, страх, безнадію й небезпеку. Небезпека криється скрізь: у корумпованій владі, в неякісних харчових продуктах, у рекламованих медикаментах, в аварійних будинках, у брудній воді з крану, в зухвалих правоохоронцях, у некваліфікованих медиках, зрештою – в неадекватній і неефективній державі.
Празька «Українська Європейська перспектива» (УЄП) розпочала компанію «Європейська Україна». Її завдання – довести позицію щодо безперспективності Зони вільної торгівлі з країнами СНД і доцільність нових європейських ініціатив для України. Адже про те, що потрібно збудувати Європу в Україні, говорять ледь не на кожному кроці. Однак забувають, що Європа – це не лише демократія, права людини та ефемерні свободи. Європа – це в першу чергу безпека кожної людини та її захищеність.
Мета УЄП – побудова Європейської України
Усвідомлюючи українські реалії і нагальну потребу в змінах, УЄП формує зараз широкий міжнародний громадянський рух з метою побудови Європейської України – держави, де людина буде захищеною, де буде гарантована безпека її життю, правам і свободам, її майбутньому. Лише тоді українці стануть насправді вільними, а Україна стане європейською не за формою, а за змістом. За справу побудови Європи в Україні необхідно взятися широким загалом – це не справа купки політиків чи обмеженого кола громадських активістів. Активність кожного громадянина здатна змінити країну.
Розбудова Європейської України має початися з нової Конституції, яка буде ухвалена Народом, а не політиками. Новий Основний Закон має відкрити шлях для європейських змін, розвитку громадянського суспільства, місцевого самоврядування, ефективної організації державної влади, підпорядкувати майбутню державу інтересам кожного громадянина та встановити цілковиту підконтрольність влади суспільству.
Нову Європейську Україну можуть збудувати лише нові люди. Відтак очевидною є потреба тотальної зміни владних «еліт» в Україні – нині вони не відповідають ні потребам здорового глузду, ані викликам ХХІ століття. До влади в Україні на всіх рівнях необхідно привести нове покоління професійних і порядних управлінців з європейським світоглядом, якісною освітою. УЄП планує залучити потужний потенціал закордонних співвітчизників, які вчились і працювали в розвинених країнах. Найближчим часом буде сформована Українська Керівна Рада, яка почне розробляти конкретні рекомендації і програми по ключових напрямах розвитку України.
Цього року Україна відзначатиме 20-ту річницю Незалежності. 2011 рік може стати критично важливим для майбутніх відносин між ЄС та Україною, між якими склалися тісні стосунки – як економічні, так і політичні. Різноманітні ініціативи ЄС – «Східне партнерство», Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ і «Чорноморська синергія» мають бути спрямовані на посилення і поглиблення співпраці між ЄС та Україною і на розвиток співпраці в межах цього регіону.
Євроінтеграція – модернізація країни
Європейська інтеграція – це перш за все проект модернізації країни, яка може стати засобом формування нової моделі української економіки, що вирішує ключові завдання: підвищення ефективності, конкурентоспроможності та економічної безпеки України. Певний прогрес у справі модернізації української економіки є очевидним і пов’язаний з переходом до ринкової організації виробництва, тобто до надбудовних напрямків (інститутів і мотивацій). Навпаки, базові напрямки модернізації, зокрема, інновації, технології, інвестиції, структурні зрушення – все це залишається практично не вирішеним.
ЄС став найбільшим торговельним партнером України після його розширення в травні 2004 року. У загальному обсязі експорту товарів частка країн ЄС становила 25,4%, імпорту – 31,4% (у 2009 році відповідно 23,9% і 33,9%). Обсяг прямих інвестицій в економіку України з країн ЄС на 1 січня 2011 року становив 35,2 мільярдів доларів США, що складає 78,8% загального обсягу інвестицій в Україну (на 1 січня 2010 року – 31,6 мільярда доларів – 78,9%).
Україна має в повній мірі реалізовувати свої переваги, виходячи з умов географічного розташування та економічного потенціалу. Доцільно чітко визначити позиції щодо регіонального лідерства та запропонувати низку нових ініціатив на цих напрямах.
У цьому сенсі гарним підходом може служити програма «Східного партнерства» ЄС, яка об’єднує Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову і Україну. Європейській спільноті доцільно поширити освітню програму «Еразмус» на країни «Східного партнерства». Крім того, потрібно враховувати, що рівень освіти населення в Україні є одним з найвищих серед країн Центральної та Східної Європи, а за питомою вагою учнів серед населення 15-18 років Україна поступається тільки країнам Балтії та Угорщині. Динаміка охоплення молоді вищою освітою є також доволі позитивною, про що свідчить невпинне зростання питомої ваги студентів вищих навчальних закладів у складі населення 18-22 років.
Потрібно надати новий імпульс діяльності Вишеградської групи (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина). «Українська Європейська перспектива» розглядає цей напрямок як ключовий на шляху до асоціації. Зокрема, вже зараз плануємо цілий ряд заходів з неурядовими організаціями країн Вишеградської групи щодо залучення України до різного роду програм та ініціатив економічного, культурного та політичного характеру. Саме через Вишеградську групу Україна може досягти значних успіхів на шляху набуття членства в ЄС. Крім того, нові країни-члени ЄС та Україна змогли б стати реальною основою нового геополітичного утворення, яке здатне протистояти ризикам розвитку Старої Європи.
Проблеми із верховенством права
Разом з тим, в України залишається ще багато проблем, пов’язаних із верховенством права, порушенням прав опозиції, станом демократії та корупцією, які впливають на здатність країни активніше зближуватися з ЄС. Є різноманітні випадки вибіркового правосуддя та утримання в місцях позбавлення волі з політичних мотивів. Наявні постійні репресії щодо опозиції. Більше половини населення України вважає арешти і допити представників опозиції політичними репресіями. Такі речі несумісні зі стратегічною метою – ні членства в ЄС, ані Угоди про асоціацію.
Чесна конкуренція між урядом і опозицією, а також вільні засоби масової інформації – необхідні передумови європейської демократії. Українські стандарти не відповідають цим європейським принципам. Стабільності без справедливої демократії під верховенством права просто не буває.
Європейська перспектива має стати складовою не лише зовнішньої, а й внутрішньої політики України. Інтеграційні процеси в Європі, розширення ЄС на схід спонукали до формування Трансєвропейської транспортної мережі, що поєднується з транспортною мережею країн Східної Європи шляхом створення міжнародних транспортних коридорів. Високими темпами зростають обсяги торговельних потоків між Європою та Азією. Це активізувало боротьбу країн Євразії за транзитні потоки. Завдяки своєму геополітичному положенню на перехресті торговельних шляхів між Європою та Азією та розвиненій мережі шляхів сполучення Україна має найвищий в Європі коефіцієнт транзитності: за оцінками Британського Інституту «Рендел» він становить 3,75. Для порівняння, показник транзитності сусідньої Польщі за оцінкою цього самого інституту, становить 2,92.
Однак транзитний потенціал України використовується далеко не повністю. За оцінками фахівців, технологічні потужності національної транспортної системи дають можливість щороку перевозити залізницями, внутрішнім водним та автомобільним транспортом і переробляти в портах понад 60-70 мільйонів тонн та доставляти трубопровідним транспортом близько 200 мільйонів тонн транзитних вантажів. Але наявний транзитний потенціал України використовується лише на 70%, а на транспорті загального користування (без трубопроводів) – лише на 50 відсотків.
Україні потрібно створити умови, щоб відчути європейську перспективу, але це не може зводитися лише до одноманітного обговорення якогось остаточного вступу до ЄС у віддаленому майбутньому.
Україна має бачити перспективу вже сьогодні, з безпосереднім ефектом уже зараз – заради її громадян. Цими кроками є термінова лібералізація візового режиму – для початку, можливо, в межах Вишеградської групи; зона вільної торгівлі без вилучень і обмежень. Уже зараз доцільно розпочати переговорний процес щодо надання Україні перспективи «норвезького статусу» в Європейській економічній зоні, яка включає 60–70% спільного законодавства, в тому числі стосовно внутрішнього ринку і Шенгенських умов. Це прямий шлях до членства в ЄС. Важливим кроком могло би стати приєднання України до окремих ініціатив Європейського Союзу в галузі розвитку високотехнологічної та екологічно-ефективної інфраструктури, проекту модернізації української газотранспортної системи, маючи на увазі інтеграцію української газотранспортної системи до складу єдиної європейської газотранспортної системи у межах регіону «Широкої Європи».
Якщо сьогодні ми втратимо ці можливості, вони можуть бути втрачені надовго.
Богдан Данилишин – голова Ради міжнародної громадської ініціативи
«Українська Європейська перспектива», Академік НАН України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Провальний картбланш із Зоною вільної торгівлі СНД, ультимативна позиція Європейського Союзу щодо участі в цьому аморфному утворенні змусили українську владу активізувати свої прозахідні позиції. На це була направлена робота щодо створення групи «Друзів України» в Брюсселі, а також низка статей у західних виданнях.
Разом з тим Україна перебуває під пильним моніторингом європейської спільноти. Життя в Україні – це безкінечне випробовування для народу. Кожного дня більшість українців відчувають стрес, страх, безнадію й небезпеку. Небезпека криється скрізь: у корумпованій владі, в неякісних харчових продуктах, у рекламованих медикаментах, в аварійних будинках, у брудній воді з крану, в зухвалих правоохоронцях, у некваліфікованих медиках, зрештою – в неадекватній і неефективній державі.
Празька «Українська Європейська перспектива» (УЄП) розпочала компанію «Європейська Україна». Її завдання – довести позицію щодо безперспективності Зони вільної торгівлі з країнами СНД і доцільність нових європейських ініціатив для України. Адже про те, що потрібно збудувати Європу в Україні, говорять ледь не на кожному кроці. Однак забувають, що Європа – це не лише демократія, права людини та ефемерні свободи. Європа – це в першу чергу безпека кожної людини та її захищеність.
Мета УЄП – побудова Європейської України
Усвідомлюючи українські реалії і нагальну потребу в змінах, УЄП формує зараз широкий міжнародний громадянський рух з метою побудови Європейської України – держави, де людина буде захищеною, де буде гарантована безпека її життю, правам і свободам, її майбутньому. Лише тоді українці стануть насправді вільними, а Україна стане європейською не за формою, а за змістом. За справу побудови Європи в Україні необхідно взятися широким загалом – це не справа купки політиків чи обмеженого кола громадських активістів. Активність кожного громадянина здатна змінити країну.
Розбудова Європейської України має початися з нової Конституції, яка буде ухвалена Народом, а не політиками. Новий Основний Закон має відкрити шлях для європейських змін, розвитку громадянського суспільства, місцевого самоврядування, ефективної організації державної влади, підпорядкувати майбутню державу інтересам кожного громадянина та встановити цілковиту підконтрольність влади суспільству.
Нову Європейську Україну можуть збудувати лише нові люди. Відтак очевидною є потреба тотальної зміни владних «еліт» в Україні – нині вони не відповідають ні потребам здорового глузду, ані викликам ХХІ століття. До влади в Україні на всіх рівнях необхідно привести нове покоління професійних і порядних управлінців з європейським світоглядом, якісною освітою. УЄП планує залучити потужний потенціал закордонних співвітчизників, які вчились і працювали в розвинених країнах. Найближчим часом буде сформована Українська Керівна Рада, яка почне розробляти конкретні рекомендації і програми по ключових напрямах розвитку України.
Цього року Україна відзначатиме 20-ту річницю Незалежності. 2011 рік може стати критично важливим для майбутніх відносин між ЄС та Україною, між якими склалися тісні стосунки – як економічні, так і політичні. Різноманітні ініціативи ЄС – «Східне партнерство», Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ і «Чорноморська синергія» мають бути спрямовані на посилення і поглиблення співпраці між ЄС та Україною і на розвиток співпраці в межах цього регіону.
Євроінтеграція – модернізація країни
Європейська інтеграція – це перш за все проект модернізації країни, яка може стати засобом формування нової моделі української економіки, що вирішує ключові завдання: підвищення ефективності, конкурентоспроможності та економічної безпеки України. Певний прогрес у справі модернізації української економіки є очевидним і пов’язаний з переходом до ринкової організації виробництва, тобто до надбудовних напрямків (інститутів і мотивацій). Навпаки, базові напрямки модернізації, зокрема, інновації, технології, інвестиції, структурні зрушення – все це залишається практично не вирішеним.
ЄС став найбільшим торговельним партнером України після його розширення в травні 2004 року. У загальному обсязі експорту товарів частка країн ЄС становила 25,4%, імпорту – 31,4% (у 2009 році відповідно 23,9% і 33,9%). Обсяг прямих інвестицій в економіку України з країн ЄС на 1 січня 2011 року становив 35,2 мільярдів доларів США, що складає 78,8% загального обсягу інвестицій в Україну (на 1 січня 2010 року – 31,6 мільярда доларів – 78,9%).
Україна має в повній мірі реалізовувати свої переваги, виходячи з умов географічного розташування та економічного потенціалу. Доцільно чітко визначити позиції щодо регіонального лідерства та запропонувати низку нових ініціатив на цих напрямах.
У цьому сенсі гарним підходом може служити програма «Східного партнерства» ЄС, яка об’єднує Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову і Україну. Європейській спільноті доцільно поширити освітню програму «Еразмус» на країни «Східного партнерства». Крім того, потрібно враховувати, що рівень освіти населення в Україні є одним з найвищих серед країн Центральної та Східної Європи, а за питомою вагою учнів серед населення 15-18 років Україна поступається тільки країнам Балтії та Угорщині. Динаміка охоплення молоді вищою освітою є також доволі позитивною, про що свідчить невпинне зростання питомої ваги студентів вищих навчальних закладів у складі населення 18-22 років.
Потрібно надати новий імпульс діяльності Вишеградської групи (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина). «Українська Європейська перспектива» розглядає цей напрямок як ключовий на шляху до асоціації. Зокрема, вже зараз плануємо цілий ряд заходів з неурядовими організаціями країн Вишеградської групи щодо залучення України до різного роду програм та ініціатив економічного, культурного та політичного характеру. Саме через Вишеградську групу Україна може досягти значних успіхів на шляху набуття членства в ЄС. Крім того, нові країни-члени ЄС та Україна змогли б стати реальною основою нового геополітичного утворення, яке здатне протистояти ризикам розвитку Старої Європи.
Проблеми із верховенством права
Разом з тим, в України залишається ще багато проблем, пов’язаних із верховенством права, порушенням прав опозиції, станом демократії та корупцією, які впливають на здатність країни активніше зближуватися з ЄС. Є різноманітні випадки вибіркового правосуддя та утримання в місцях позбавлення волі з політичних мотивів. Наявні постійні репресії щодо опозиції. Більше половини населення України вважає арешти і допити представників опозиції політичними репресіями. Такі речі несумісні зі стратегічною метою – ні членства в ЄС, ані Угоди про асоціацію.
Чесна конкуренція між урядом і опозицією, а також вільні засоби масової інформації – необхідні передумови європейської демократії. Українські стандарти не відповідають цим європейським принципам. Стабільності без справедливої демократії під верховенством права просто не буває.
Європейська перспектива має стати складовою не лише зовнішньої, а й внутрішньої політики України. Інтеграційні процеси в Європі, розширення ЄС на схід спонукали до формування Трансєвропейської транспортної мережі, що поєднується з транспортною мережею країн Східної Європи шляхом створення міжнародних транспортних коридорів. Високими темпами зростають обсяги торговельних потоків між Європою та Азією. Це активізувало боротьбу країн Євразії за транзитні потоки. Завдяки своєму геополітичному положенню на перехресті торговельних шляхів між Європою та Азією та розвиненій мережі шляхів сполучення Україна має найвищий в Європі коефіцієнт транзитності: за оцінками Британського Інституту «Рендел» він становить 3,75. Для порівняння, показник транзитності сусідньої Польщі за оцінкою цього самого інституту, становить 2,92.
Однак транзитний потенціал України використовується далеко не повністю. За оцінками фахівців, технологічні потужності національної транспортної системи дають можливість щороку перевозити залізницями, внутрішнім водним та автомобільним транспортом і переробляти в портах понад 60-70 мільйонів тонн та доставляти трубопровідним транспортом близько 200 мільйонів тонн транзитних вантажів. Але наявний транзитний потенціал України використовується лише на 70%, а на транспорті загального користування (без трубопроводів) – лише на 50 відсотків.
Україні потрібно створити умови, щоб відчути європейську перспективу, але це не може зводитися лише до одноманітного обговорення якогось остаточного вступу до ЄС у віддаленому майбутньому.
Україна має бачити перспективу вже сьогодні, з безпосереднім ефектом уже зараз – заради її громадян. Цими кроками є термінова лібералізація візового режиму – для початку, можливо, в межах Вишеградської групи; зона вільної торгівлі без вилучень і обмежень. Уже зараз доцільно розпочати переговорний процес щодо надання Україні перспективи «норвезького статусу» в Європейській економічній зоні, яка включає 60–70% спільного законодавства, в тому числі стосовно внутрішнього ринку і Шенгенських умов. Це прямий шлях до членства в ЄС. Важливим кроком могло би стати приєднання України до окремих ініціатив Європейського Союзу в галузі розвитку високотехнологічної та екологічно-ефективної інфраструктури, проекту модернізації української газотранспортної системи, маючи на увазі інтеграцію української газотранспортної системи до складу єдиної європейської газотранспортної системи у межах регіону «Широкої Європи».
Якщо сьогодні ми втратимо ці можливості, вони можуть бути втрачені надовго.
Богдан Данилишин – голова Ради міжнародної громадської ініціативи
«Українська Європейська перспектива», Академік НАН України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода