Київ – Державна програма забезпечення української молоді житлом – скоріше імітація, аніж реально діючий проект, кажуть в асоціації «Укрмолодьжитло». За два десятиліття існування програми були часи, коли держава не виділяла взагалі жодної копійки на її реалізацію. Причину провалу державної політики у цій сфері чиновники вбачають, не лише в недостатній кількості коштів, а й у неефективному законодавстві.
У 2009 році в українському бюджеті не було передбачено жодної копійки на кредитування молодіжного житла. Кредитування продовжувалось лише завдяки місцевим та обласним адміністраціям, говорить Володимир Грищенко голова ради Всеукраїнської асоціації «Укрмолодьжитло».
На цей рік на кредитування молодіжного будівництва в кошторисі передбачено 60 мільйонів гривень, зазначає він.
«Багато це чи мало? При існуючій вартості квадратного метра житла в середньому 4 тисячі 800 гривень в Україні, в цьому році державні кредити отримають 160 родин», – зауважує Грищенко. Для завершення будівництва вже розпочатих об’єктів необхідно 800 мільйонів гривень.
Доступне житло – доступне лише для дуже забезпечених людей
Сьогодні, за словами Грищенка, мало ефективними є практично всі державні потуги в цьому напрямку. Це і Державна програма забезпечення молоді житлом, що передбачає кредитування молодіжного будівництва, і програма «Доступне житло», що передбачає схему «30 на 70» (30% вартості житла сплачує держава, а 70% молода родина).
«Необхідно чесно зізнатися, що доступне житло – не дуже доступне. Точніше доступне для дуже забезпечених людей. – нарікає Грищенко. – По-перше, треба знайти недобудований будинок, ще й необхідно заплатити 70% вартості квартири. У разі купівлі, двохкімнатної квартири – це 250 тисяч гривень. Наскільки тоді таке житло доступне для пересічного громадянина?» – зауважує Володимир Грищенко.
Толстоухов пропонує змінювати законодавство
Щоб подолати проблему, треба змінювати закони, каже голова спостережної ради Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Анатолій Толстоухов.
«До початку нового політичного року цей законопроект буде напрацьований. Ми зробимо його презентацію у Верховній Раді, з тим щоб розглянути його на сесії», – зауважує він
За словами Толстоухова, молодь повинна мати більше можливостей обирати різні варіанти як кредитування, так і типів житла. Зокрема, за допомогою держави будувати собі окремі будинки, а не тільки квартири у висотках.
Держава часто дурить родини, і не вносить свою частку – експерт
Якби українські уряди були послідовними, то і діюча державна програма із забезпечення молоді житлом могла б бути досить дієвою, вважає економічний експерт Олександр Жолудь.
Зокрема йдеться про часте невиконання державою своїх зобов’язань за програмою «Доступне житло», що передбачає схему «30 на 70».
«Ставка по кредиту частково погашається за рахунок державних коштів. Вже виникали неодноразово варіанти, коли ці кошти не вносились в бюджет. Молоді родини поставали перед проблемою, що вони повинні були платити одні відсотки, а так як держава не заплатила свою частку, то мали сплачувати вже набагато більші відсотки», – розповів експерт.
Нині безквартирними, за інформацією «Укрмолодьжитло», досі залишаються більше мільйона молодих сімей.
На цей рік на кредитування молодіжного будівництва в кошторисі передбачено 60 мільйонів гривень, зазначає він.
«Багато це чи мало? При існуючій вартості квадратного метра житла в середньому 4 тисячі 800 гривень в Україні, в цьому році державні кредити отримають 160 родин», – зауважує Грищенко. Для завершення будівництва вже розпочатих об’єктів необхідно 800 мільйонів гривень.
Доступне житло – доступне лише для дуже забезпечених людей
Сьогодні, за словами Грищенка, мало ефективними є практично всі державні потуги в цьому напрямку. Це і Державна програма забезпечення молоді житлом, що передбачає кредитування молодіжного будівництва, і програма «Доступне житло», що передбачає схему «30 на 70» (30% вартості житла сплачує держава, а 70% молода родина).
«Необхідно чесно зізнатися, що доступне житло – не дуже доступне. Точніше доступне для дуже забезпечених людей. – нарікає Грищенко. – По-перше, треба знайти недобудований будинок, ще й необхідно заплатити 70% вартості квартири. У разі купівлі, двохкімнатної квартири – це 250 тисяч гривень. Наскільки тоді таке житло доступне для пересічного громадянина?» – зауважує Володимир Грищенко.
Толстоухов пропонує змінювати законодавство
Щоб подолати проблему, треба змінювати закони, каже голова спостережної ради Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Анатолій Толстоухов.
«До початку нового політичного року цей законопроект буде напрацьований. Ми зробимо його презентацію у Верховній Раді, з тим щоб розглянути його на сесії», – зауважує він
За словами Толстоухова, молодь повинна мати більше можливостей обирати різні варіанти як кредитування, так і типів житла. Зокрема, за допомогою держави будувати собі окремі будинки, а не тільки квартири у висотках.
Держава часто дурить родини, і не вносить свою частку – експерт
Якби українські уряди були послідовними, то і діюча державна програма із забезпечення молоді житлом могла б бути досить дієвою, вважає економічний експерт Олександр Жолудь.
Зокрема йдеться про часте невиконання державою своїх зобов’язань за програмою «Доступне житло», що передбачає схему «30 на 70».
«Ставка по кредиту частково погашається за рахунок державних коштів. Вже виникали неодноразово варіанти, коли ці кошти не вносились в бюджет. Молоді родини поставали перед проблемою, що вони повинні були платити одні відсотки, а так як держава не заплатила свою частку, то мали сплачувати вже набагато більші відсотки», – розповів експерт.
Нині безквартирними, за інформацією «Укрмолодьжитло», досі залишаються більше мільйона молодих сімей.