Прага – У Росії знову обговорюють доцільність використання детекторів брехні для протидії корупції. Ось уже протягом трьох років міська влада Казані, столиці автономної російської республіки Татарстан, таким чином перевіряє чиновників і відсіює тих, хто не пройшов перевірку. Перші результати оголосили цими днями.
Співробітник казанської мерії здивовано дивиться на датчики довкола своїх грудей і зап’ясть. Поруч на столі лежить книга – «Психофізіологія поліграфів».
Олег Новіков, керівник відділу з профілактики корупції в казанській мерії особисто проводить тести і вірить в їхні результати.
«Я ж бачу, як сердечко б’ється. Хтось імпульсивно виражає свої думки. Обманути себе неможливо. Для приладу не має значення, чоловік це чи жінка, яку посаду займає людина. Він реєструє фізіологічні реакції у відповідь на мої запитання», – каже Новіков.
Реформа органів внутрішніх справ, яку просуває президент Росії, передбачає і обов’язкову перевірку на детекторі брехні. В травні Дмитро Медведєв звільнив шістьох поліцейських чиновників, як повідомляють, за те, що вони не пройшли перевірку на поліграфі. Міністр внутрішніх справ Рашид Нургалієв заявив журналістам, що перевіряли і його.
Про плани перевіряти всіх чиновників на детекторі брехні раніше цього місяця оголосила і московська мерія.
Але наміри узаконити подібні тести для державних службовців поки залишаються намірами. Такий законопроект представили у Державній Думі в 2009 році, але досі не схвалили.
Допомога слідчим чи піар?
Олег Новіков запевнює, що в Казані перевіряють чиновників добровільно: за три роки тест пройшли близько тисячі осіб, 80 за результатами перевірки звільнили. Почали кримінальні розслідування щодо колишніх керівників земельного і майнового комітетів.
Коли все починалося, то дехто зі співробітників казанської мерії був наляканий та обурений, розповідає чиновник, який їх перевіряє.
«Було багато відмов, але щодо правил гри певної установи, то з ними, звісно, доводиться рахуватися», – зазначає Новіков.
Детектор брехні – це лише один із інструментів для протидії корупції, зауважує казанський правозахисник, президент асоціації «Агора» Павло Чіков. Він скептично ставиться до ініціативи місцевої мерії.
«Керівники, як правило, знають, хто зі співробітників нечесний. Я вже не кажу про те, що начальники дуже часто зв’язані з тими підлеглими, які беруть хабарі. Я боюсь, що ця акція спрямована на піар-ефект для видимості легітимації в очах населення», – говорить Чіков.
Звільнивши руки від датчиків, тим часом один із керівників казанської мерії каже, що така процедура необхідна.
«Так, це неприємно. Я на собі це відчув, але це має право на життя», – каже Роман Фатхутдінов.
Олег Новіков, керівник відділу з профілактики корупції в казанській мерії особисто проводить тести і вірить в їхні результати.
«Я ж бачу, як сердечко б’ється. Хтось імпульсивно виражає свої думки. Обманути себе неможливо. Для приладу не має значення, чоловік це чи жінка, яку посаду займає людина. Він реєструє фізіологічні реакції у відповідь на мої запитання», – каже Новіков.
Your browser doesn’t support HTML5
Реформа органів внутрішніх справ, яку просуває президент Росії, передбачає і обов’язкову перевірку на детекторі брехні. В травні Дмитро Медведєв звільнив шістьох поліцейських чиновників, як повідомляють, за те, що вони не пройшли перевірку на поліграфі. Міністр внутрішніх справ Рашид Нургалієв заявив журналістам, що перевіряли і його.
Про плани перевіряти всіх чиновників на детекторі брехні раніше цього місяця оголосила і московська мерія.
Але наміри узаконити подібні тести для державних службовців поки залишаються намірами. Такий законопроект представили у Державній Думі в 2009 році, але досі не схвалили.
Допомога слідчим чи піар?
Олег Новіков запевнює, що в Казані перевіряють чиновників добровільно: за три роки тест пройшли близько тисячі осіб, 80 за результатами перевірки звільнили. Почали кримінальні розслідування щодо колишніх керівників земельного і майнового комітетів.
Коли все починалося, то дехто зі співробітників казанської мерії був наляканий та обурений, розповідає чиновник, який їх перевіряє.
«Було багато відмов, але щодо правил гри певної установи, то з ними, звісно, доводиться рахуватися», – зазначає Новіков.
Детектор брехні – це лише один із інструментів для протидії корупції, зауважує казанський правозахисник, президент асоціації «Агора» Павло Чіков. Він скептично ставиться до ініціативи місцевої мерії.
«Керівники, як правило, знають, хто зі співробітників нечесний. Я вже не кажу про те, що начальники дуже часто зв’язані з тими підлеглими, які беруть хабарі. Я боюсь, що ця акція спрямована на піар-ефект для видимості легітимації в очах населення», – говорить Чіков.
Звільнивши руки від датчиків, тим часом один із керівників казанської мерії каже, що така процедура необхідна.
«Так, це неприємно. Я на собі це відчув, але це має право на життя», – каже Роман Фатхутдінов.