Іще один провал Михалкова-Кончаловського на темі України (європейська преса)

Прага – Європейський Союз збирається оприлюднити оновлений варіант концепції політики сусідства, в якій Україна є одна з 16 європейських та африканських і близькосхідних сусідів ЄС. Рецензенти розкритикували документальний фільм російського режисера Андрія Михалкова-Кончаловського «Битва за Україну», дехто назвав фільм замовним або ж назвав його «Битвою за Кучму». На Заході критикують суперечливу зернову політику влади Президента України Віктора Януковича і наголошують, що експортні обмеження на зерно, не зовсім зрозумілий механізм нових експортних мит – усе це руйнує ринок зерна і завдає удару по фермерах. Партія регіонів, як зауважують оглядачі, намагається погасити автономістські прагнення кримських татар, котрі звучать все гучніше.
Брюссельське видання EUObserver інформує, що 24 травня Європейська комісія оприлюднить свою оновлену концепцію політики сусідства. Ця політика визначає соціальні, культурні, освітні і торгові стосунки Євросоюзу з 16 сусідами, «від України до Вірменії і Марокко». Стратегічний огляд, замовлений у липні минулого року, містить критичні зауваження, включно зі скаргами типу: «...ініціативи Європейської політики сусідства не конкретизувалися на рівні країн, а були скоріше «однією міркою на всіх».

Заступник головного редактора російської газети «Коммерсант» Валерій Калниш назвав свою рецензію на документальний фільм російського режисера Андрія Кончаловського «Битва за Україну» досить коротко і промовисто: «Битва за Кучму». Автор наголосив, що сам фільм з’явився тоді, коли «прокуратура і суд України готувалися дати відповідь на запитання, чи винен колишній Президент в убивстві журналіста Гонгадзе, чи ні». Калниша дивує також однозначна відповідь на це запитання з боку Андрія Кончаловського у цьому фільмі, що «Кучма не винен». Автор рецензії також зауважує, що 26-хвилиний фрагмент документального фільму Кончаловського «Битва за Україну» крутили у квітні і травні по українських телеканалах ICTV та СТБ, які належать до медіа-холдингу Віктора Пінчука, зятя Кучми. Рецензент цього документального фільму наголошує, що Андрій Кончаловський як «такий собі професійний слідчий» поставив собі за мету довести, що «проти Кучми була сплетена хитра змова і він став її жертвою». Калниш наводить також думки українських журналістів та представників родини вбитого журналіста Георгія Гонгадзе, які просто обурені «халтурним і замовним характером» цього документального фільму, котрий, як і колись замовлений Пінчуком у Чарльза Кловера фільм «Піар» (2001), також примітивно просуває версію про «американський слід» у справі Гонгадзе. Тут також наводяться слова дружини Георгія Гонгадзе Мирослави, яка вважає, що в документальному фільмі «Битва за Україну» «потік свідомості Кончаловського не відмиває Кучму, а, скоріше, змішує з брудом самого Кончаловського».

Лондонська «Файненшел Таймз» інформує, що суперечності довкола українського ринку зерна тривають, незважаючи на ухвалення Верховною Радою України нових експортних мит на українські зернові. Тепер парламент у Києві, як зауважує київський кореспондент «Файненшел Таймз» Роман Олеарчик, додав до попередніх суперечностей із квотами та обмеженнями на експорт зерна нові, голосуючи за продовження експортних обмежень до початку 2012 року та заміну їх новими експортними митами від 9 до 14 відсотків на пшеницю, кукурудзу і ячмінь. Тут знову нагадується про міжнародну критику державного покровительства корупції на зерновому ринку України, що характеризується як «великий зерновий грабунок» України. Разом з тим цитується президент бізнесової Ради США-Україна Морґан Вільямз, який вважає, що експортні мита на зерно – менше з двох бід. Газета наводить і думки зернових брокерів, які вважають, що в підсумку додаткові витрати на ринку зерна в Україні будуть покриті за рахунок українських фермерів.

Московська «Нєзавісімая газета» інформує про наростання автономістських настроїв у кримських татар і наголошує, що Партія регіонів, яка пішла на певні поступки кримськотатарському народові, не збирається надалі потурати їхнім вимогам про «національну автономію». Тут також наводяться оцінки експертів про досить високий рівень сепаратистських настроїв серед кримських татар і росіян українського півострова та думки про ймовірний розвиток етнонаціональної ситуації в Криму.