Рига – У Латвії проходить організований Центральною виборчою комісією всенародний збір підписів про внесення змін до Конституції, що передбачають навчання у школах лише державною мовою. Із ініціативою законодавчо закріпити надання безкоштовного навчання у школах лише латиською мовою виступило національне об’єднання «Усе Латвії! Батьківщині і Свободі». У відповідь на це російськомовна громадська організація «Наша мова» організувала збір підписів за надання російській мові у Латвії статусу другої державної.
Дослідження, проведене Агенцію латиської мови, свідчить, що 39% учнів старших класів шкіл національних меншин у Латвії оцінили своє знання державної мови як погане чи дуже погане. У 81% школярів щоденно виникають труднощі через недостатнє володіння латиською мовою, а 80% перебувають під впливом російськомовного інформаційного простору.
Один із лідерів національного об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі» Райвіс Дзінтарс вважає, що слід внести зміни до 112-ї статті Конституції Латвії, щоб із 1 вересня 2012 року перевести навчання у державних та муніципальних школах лише на латиську мову. Тоді у 2024 році фінансована державою освіта у латвійських школах повністю проводитиметься державною мовою.
«Цей процес має бути дуже поступовим, протягом 20 років. Він спрямований на те, щоб латиська мова стала мовою, яка б об’єднувала латвійську громадськість і нашу державу. Щоб усі розмовляли латиською мовою добре, щоб ніхто не був дискримінований. У першу чергу виграють ті представники національних меншин, які збираються й надалі жити на цій землі», – каже Райвіс Дзінтарс.
За словами політика, ситуація, коли питання про збереження рідної мови набуває актуальності, спостерігається у багатьох державах.
«Це ми можемо спостерігати у Фінляндії, Франції, Угорщині. Особливий приклад – Україна. Усе свідчить, що у багатьох країнах у людей пробуджується національний дух. Люди розуміють, що це питання не лише про мову, моральні цінності, але й про те, наскільки ми будемо конкурентоспроможними», – зауважив Райвіс Дзінтарс.
Експерти налаштовані скептично
Соціолог Арніс Кактиньш вважає, що питання про забезпечення освіти лише державною мовою серед найактуальніших питань, які турбують пересічних латвійців, стоїть десь на дванадцятому місці.
На думку експерта, громадськість у першу чергу турбують економічні питання. Наразі молодь, і латиська, і національних меншин, що живуть у Латвії, масово виїжджає за кордон у пошуках кращої долі.
Міністр освіти Латвії Сарміте Елерте наголосила, що Латвії потрібна чітка довготермінова державна політика, в основі якої повинні бути латиська державна мова та культура. Наразі, за її словами, мову чи культуру не слід прививати репресивними методами.
Чи буде навчання лише державною мовою, може вирішити народ
Збір підписів на 622 дільницях у Латвії та 45 за кордоном продовжуватиметься до 9 червня.
Якщо відповідні зміни до Конституції підтримає не менше за 1/10 виборців, які брали участь в останніх парламентських виборах, то вони будуть передані президентові Латвії. Він у свою чергу передасть поправки на розгляд парламенту.
У разі, якщо латвійський парламент не затвердить внесення змін до Конституції, що передбачають забезпечення державою можливості безкоштовного отримання основної та середньої освіти лише латиською мовою, то у Латвії відбудеться всенародний референдум.
Один із лідерів національного об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі» Райвіс Дзінтарс вважає, що слід внести зміни до 112-ї статті Конституції Латвії, щоб із 1 вересня 2012 року перевести навчання у державних та муніципальних школах лише на латиську мову. Тоді у 2024 році фінансована державою освіта у латвійських школах повністю проводитиметься державною мовою.
«Цей процес має бути дуже поступовим, протягом 20 років. Він спрямований на те, щоб латиська мова стала мовою, яка б об’єднувала латвійську громадськість і нашу державу. Щоб усі розмовляли латиською мовою добре, щоб ніхто не був дискримінований. У першу чергу виграють ті представники національних меншин, які збираються й надалі жити на цій землі», – каже Райвіс Дзінтарс.
За словами політика, ситуація, коли питання про збереження рідної мови набуває актуальності, спостерігається у багатьох державах.
«Це ми можемо спостерігати у Фінляндії, Франції, Угорщині. Особливий приклад – Україна. Усе свідчить, що у багатьох країнах у людей пробуджується національний дух. Люди розуміють, що це питання не лише про мову, моральні цінності, але й про те, наскільки ми будемо конкурентоспроможними», – зауважив Райвіс Дзінтарс.
Експерти налаштовані скептично
Соціолог Арніс Кактиньш вважає, що питання про забезпечення освіти лише державною мовою серед найактуальніших питань, які турбують пересічних латвійців, стоїть десь на дванадцятому місці.
На думку експерта, громадськість у першу чергу турбують економічні питання. Наразі молодь, і латиська, і національних меншин, що живуть у Латвії, масово виїжджає за кордон у пошуках кращої долі.
Міністр освіти Латвії Сарміте Елерте наголосила, що Латвії потрібна чітка довготермінова державна політика, в основі якої повинні бути латиська державна мова та культура. Наразі, за її словами, мову чи культуру не слід прививати репресивними методами.
Чи буде навчання лише державною мовою, може вирішити народ
Збір підписів на 622 дільницях у Латвії та 45 за кордоном продовжуватиметься до 9 червня.
Якщо відповідні зміни до Конституції підтримає не менше за 1/10 виборців, які брали участь в останніх парламентських виборах, то вони будуть передані президентові Латвії. Він у свою чергу передасть поправки на розгляд парламенту.
У разі, якщо латвійський парламент не затвердить внесення змін до Конституції, що передбачають забезпечення державою можливості безкоштовного отримання основної та середньої освіти лише латиською мовою, то у Латвії відбудеться всенародний референдум.