Прага – Західні експерти розмірковують над імовірністю вибору України між угодою про асоціацію з ЄС та промосковським Митним союзом і зауважують, що Президент України Віктор Янукович, який нині не може похвалитись чудовими стосунками із Москвою, матиме найближчим часом можливість проявити свою майстерність дипломата, щоб устояти перед дедалі більшим тиском російського прем’єр-міністра Володимира Путіна і його команди. У пресі також публікують матеріали дискусії ЄС-Росія-Україна на європейському діловому саміті в Брюсселі, де, зокрема, йшлося про ймовірність митного союзу між ЄС та Росією й Україною. Деякі з західних експертів також наголошують, що непросте становище України між Росією та ЄС свідчить про необхідність найближчим часом непростого, але неминучого геополітичного вибору Києва.
Відомий брюссельський аналітик Аманда Пол висловлює на сторінках EUObserver припущення, що нинішній Президент України Віктор Янукович перебуває у досить скрутному становищі, бо стоїть перед вибором між угодою України про асоціацію з ЄС та настирливими запрошеннями у промосковський Митний союз. Цей експерт гостро критикує Брюссель за стратегічну невизначеність позиції щодо геополітичного майбутнього України та ймовірність провалу у зв’язку з цим усієї політики «Східного партнерства» ЄС. Насамперед, як наголошує Аманда Пол, Брюссель має зробити рішучі кроки, щоб переконати Україну підписати угоду про зону вільної торгівлі, а це допоможе Києву впевненіше просуватися шляхом модернізації і демократизації, що вигідне і Брюсселеві, і Києву. Аналітик вважає, що через 15 місяців після приходу до влади Віктор Янукович має непрості стосунки із Росією, яка все більше й більше незадоволена просуванням Києва до глибшої інтеграції з ЄС і боїться дрейфу України занадто далеко від так званої сфери впливу Москви. Аманда Пол також вважає, що, всупереч твердженням багатьох коментаторів, «Україна є далеко від чудових стосунків із Москвою і Янукович далекий від того, щоб бути людиною Кремля». Експерт також вважає, що останні провокації проросійських сил із червоним прапором і 9 травня у Львові свідчать про наростання тиску Росії на Україну і Януковича, щоб Київ не підписував угоду про зону вільної торгівлі з Брюсселем. Аманда Пол також наголошує, що входження України у Митний союз під егідою Москви, для чого Росія підвищує ставки у вигляді фінансових винагород для Києва, «виключило б вільну торгівлю України з ЄС та зв’язало б її на майбутнє з тарифами, які необхідно узгоджувати з трьома іншими членами Митного союзу, коли два з них – Росія та Казахстан – мають структурно різні енергетичні сектори». Аналітик із Брюсселя також зауважила, що політичні та економічні еліти в Україні підтримують позицію Януковича щодо євроінтеграції і минулого тижня у парламенті висловились за укладення Договору про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Разом з тим Аманда Пол попереджає, що переговори Києва з Росією тривають і далі буде непросто, бо не виключені й надалі візити Путіна. Тому, як резюмує експерт із Брюсселя, «Януковичу доведеться продемонструвати майстерну дипломатію, щоб досягти чогось кращого для України й не викликати землетрусу з Москвою».
Брюссельське видання EurActiv інформує про дискусію минулої середи в Брюсселі, що відбулася в рамках Європейського ділового саміту за участі заступника міністра економічного розвитку російського уряду Олега Фомичова, заступника міністра економіки уряду України Валерія П’ятницького, єврокомісара з енергетики Ґюнтера Еттінґера та низки експертів. Темою дискусії було ймовірне зближення між ЄС, Росією та Україною з перспективою створення спільного для сторін митного об’єднання. Представник Росії виклав позицію Москви, яка не бачить себе у майбутньому членом ЄС, але бажає безвізового режиму з Європою і подальшого створення з нею зони вільної торгівлі, котра б привела років через 20 до спільного митного об’єднання. Український представник, заступник міністра економіки, виклав позицію Києва, котра полягає в укладенні до кінця цього року угоди з ЄС про зону вільної торгівлі та просування України далі шляхом євроінтеграції. Єврокомісар із енергетики Ґюнтер Еттінґер наголосив під час цієї дискусії в Брюсселі, що прогнози щодо виключення України з газового транзиту після введення в експлуатацію газопроводів «Північного» та «Південного потоку» з Росії не справджуються. Бо за сьогоднішніх майже 100 відсотків газового транзиту з Росії через Україну до Європи після введення в дію нових російських газогонів пропорції зміняться: 50 на 50 – наголосив єврокомісар. А це, на думку Еттінґера, змушує думати всіх разом на майбутнє – і Європу, і Росію з Україною, – про модернізацію енергопостачання, нові технології енергозбереження, спільні для всіх.
Ентоні Салвія, директор Американського інституту в Україні, оприлюднив у японському англомовному виданні Modern Tokyo Times статтю, у якій висловлює думку, що «сьогодні Президент Янукович під впливом, як виглядає, помірно проєвропейської і певною мірою скептичної щодо Росії групи Льовочкіна, Бойка, Грищенка і, ймовірно, рухається у європейському напрямку». Але разом з тим Ентоні Салвія вказує на проблематичність вибору України між ЄС та Митним союзом із Росією і радить Європі не робити помилки, вважаючи, що Україна нікуди не подінеться, а надати Києву, не гаючись, реальні вигоди, адекватні тим, які пропонує йому Москва. Бо інакше, як цитує Салвія західних експертів, Київ змушений буде зробити свій вибір, коли на кону стоїть «геополітична орієнтація України».
Австрійська «Дер Штандард» інформує, що Світовий банк виділив Україні кредит розміром у 200 мільйонів доларів для реалізації програми енергозбереження. Тут також наголошено, що «потенціал України для підвищення енергоефективності надзвичайний». Якщо, наприклад, Україна досягла б рівня енергозбереження Польщі, то вона б скоротила споживання російського газу на одну третину. Так каже Мартін Райзер, регіональний директор Світового банку по Україні, Молдові та Білорусі. Але для цього Україні необхідно вже у найближчій перспективі 2010–2015 років витратити на енергозбереження понад 30 мільярдів євро, коли державні і комунальні затрати тут можливі лише до 3-х мільярдів євро.
Московська «Нєзавісімая газета» прогнозує, що українські радикали, і праві, і ліві, можуть повторити 21 травня в Одесі «львівський сценарій 9 травня». Але, як попереджає видання, «це може статися у жорстокішій формі». Експерти вважають, що у цьому винна нинішня українська влада, яка «не має реальної політики» і опускає планку все нижче й нижче, до провокацій і сутичок радикалів. Такий розвиток подій, на думку багатьох аналітиків, є небезпечним, і цьому може зарадити лише висунення владою нових ідей, що можуть об’єднати суспільство.
Брюссельське видання EurActiv інформує про дискусію минулої середи в Брюсселі, що відбулася в рамках Європейського ділового саміту за участі заступника міністра економічного розвитку російського уряду Олега Фомичова, заступника міністра економіки уряду України Валерія П’ятницького, єврокомісара з енергетики Ґюнтера Еттінґера та низки експертів. Темою дискусії було ймовірне зближення між ЄС, Росією та Україною з перспективою створення спільного для сторін митного об’єднання. Представник Росії виклав позицію Москви, яка не бачить себе у майбутньому членом ЄС, але бажає безвізового режиму з Європою і подальшого створення з нею зони вільної торгівлі, котра б привела років через 20 до спільного митного об’єднання. Український представник, заступник міністра економіки, виклав позицію Києва, котра полягає в укладенні до кінця цього року угоди з ЄС про зону вільної торгівлі та просування України далі шляхом євроінтеграції. Єврокомісар із енергетики Ґюнтер Еттінґер наголосив під час цієї дискусії в Брюсселі, що прогнози щодо виключення України з газового транзиту після введення в експлуатацію газопроводів «Північного» та «Південного потоку» з Росії не справджуються. Бо за сьогоднішніх майже 100 відсотків газового транзиту з Росії через Україну до Європи після введення в дію нових російських газогонів пропорції зміняться: 50 на 50 – наголосив єврокомісар. А це, на думку Еттінґера, змушує думати всіх разом на майбутнє – і Європу, і Росію з Україною, – про модернізацію енергопостачання, нові технології енергозбереження, спільні для всіх.
Ентоні Салвія, директор Американського інституту в Україні, оприлюднив у японському англомовному виданні Modern Tokyo Times статтю, у якій висловлює думку, що «сьогодні Президент Янукович під впливом, як виглядає, помірно проєвропейської і певною мірою скептичної щодо Росії групи Льовочкіна, Бойка, Грищенка і, ймовірно, рухається у європейському напрямку». Але разом з тим Ентоні Салвія вказує на проблематичність вибору України між ЄС та Митним союзом із Росією і радить Європі не робити помилки, вважаючи, що Україна нікуди не подінеться, а надати Києву, не гаючись, реальні вигоди, адекватні тим, які пропонує йому Москва. Бо інакше, як цитує Салвія західних експертів, Київ змушений буде зробити свій вибір, коли на кону стоїть «геополітична орієнтація України».
Австрійська «Дер Штандард» інформує, що Світовий банк виділив Україні кредит розміром у 200 мільйонів доларів для реалізації програми енергозбереження. Тут також наголошено, що «потенціал України для підвищення енергоефективності надзвичайний». Якщо, наприклад, Україна досягла б рівня енергозбереження Польщі, то вона б скоротила споживання російського газу на одну третину. Так каже Мартін Райзер, регіональний директор Світового банку по Україні, Молдові та Білорусі. Але для цього Україні необхідно вже у найближчій перспективі 2010–2015 років витратити на енергозбереження понад 30 мільярдів євро, коли державні і комунальні затрати тут можливі лише до 3-х мільярдів євро.
Московська «Нєзавісімая газета» прогнозує, що українські радикали, і праві, і ліві, можуть повторити 21 травня в Одесі «львівський сценарій 9 травня». Але, як попереджає видання, «це може статися у жорстокішій формі». Експерти вважають, що у цьому винна нинішня українська влада, яка «не має реальної політики» і опускає планку все нижче й нижче, до провокацій і сутичок радикалів. Такий розвиток подій, на думку багатьох аналітиків, є небезпечним, і цьому може зарадити лише висунення владою нових ідей, що можуть об’єднати суспільство.