Івано-Франківськ – Депутати трьох обласних рад – Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської – вирішили не давати дозвіл на розробку площі газових сланців «Олеська». Спільні дії вони узгодили на першому спільному засіданні своїх депутатських комісій. Там вважають, що наслідки таких робіт для довкілля недостатньо вивчені, та і думку громад не враховано. Інформація науковців про перспективи видобутку сланцевого газу виявилася непереконливою для народних обранців.
Депутатські комісії трьох західних областей вирішили не поспішати з наданням Міністерству екології та природних ресурсів дозволу на користування родовищем газових сланців «Олеська», що на території цих областей. Окремі акценти депутати зробили на недостатньому науковому вивченні і усуненні від цього громад. Навіть у міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції Міністерство екології і природних ресурсів відмовилося ввести представників областей, кажуть вони.
Спочатку вивчити, а тоді вимагати дозволу, узагальнив спільне рішення голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич.
«Ми хочемо отримати вичерпну відповідь, які економічні вигоди будемо мати, але і які можливі екологічні ризики при цьому будемо мати і яка технологія буде застосовуватися. Поки ми такої відповіді не отримаємо, депутати, які представляють всю громаду і які відчувають ризики, своєї згоди дати не можуть», – підсумував він.
Голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда каже, що на шальку терезів поставлені, з одного боку, енергетична незалежність України, з іншого, безпека людей, які живуть у цьому густо населеному регіоні над Дністром. А екологічні ризики і прогнози недостатньо вивчені: як гідророзриви пластів вплинуть на водоносні шари, чи не будуть вони забрудненні під час буріння, що буде після використання свердловин. На Прикарпатті є приклади, як після буріння біля Яремчі на 15 років у ріках зникла форель. Іще показовіший приклад – Калуш із екологічними проблемами колишнього калійного виробництва.
За словами голови Львівської обласної ради Олега Панькевича, вони зобов’язані в першу чергу захистити права громад.
«Ми зобов’язані це робити як представники територіальних громад. Ми не хочемо сліпо ухвалювати рішення, які нам рекомендує Кабінет Міністрів і Міністерство екології в цьому випадку. Хочемо, щоб економічні, політичні, екологічні інтереси місцевої громади були враховані, щоб до бюджету місцевих громад надходили гарантовані, а не якісь віртуальні кошти», – наголошує він.
Серед вимог депутатів – законодавчо закріпити зміни щодо ренти за використання надр, збільшивши відрахування на користь громад, щоб вони не «чулися прохачами».
Наука, економіка і політика
Міністерство екології та природних ресурсів напередодні звернулося до трьох західних обласних рад із проханням дати погодження на користування родовищем «Олеська». Цю площу залягання сланців вважають за перспективнішу з погляду геологічної розвідки, ніж іще одні потенційні поклади у Дніпровсько-Донецькій западині.
Науковці не стверджують, що сланцевий газ в Україні є – досліджень цього ще не здійснили, наразі є лише попередні оцінки. Та дослідники кажуть, що існують умови, в яких сланцевий газ може бути. Тож науковці наголошують, що необхідне якнайшвидше геологічне вивчення, розвідка та подальша розробка родовища.
До наукових обґрунтувань завідувач кафедри польової нафтогазової геофізики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік Української нафтогазової академії, доктор фізико-математичних наук Олександр Петровський додає економічні і політичні.
«Маємо тут два політичні аспекти. Якщо ми найшвидше почнемо роботи з вивчення і розвідки цієї території і доведемо, що маємо тут ці сланці і почнемо їх видобувати, то ми забезпечимо поступовий, досить стабільний і довготерміновий – 20–30 років – розвиток регіону і України в цілому. І другий політичний аспект – наявність власних ресурсів забезпечить нам можливість працювати з постачальниками газу на паритетних засадах, на рівних», – говорить учений.
Ухвалюючи своє рішення, депутати обласних рад не забули додати, що визнають перспективність видобутку сланцевого газу. Між тим багато хто називає розмови навколо цієї теми більше політичними, за якими забуваються можливості видобутку природного газу у шельфі Чорного і Азовського морів.
Спочатку вивчити, а тоді вимагати дозволу, узагальнив спільне рішення голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич.
«Ми хочемо отримати вичерпну відповідь, які економічні вигоди будемо мати, але і які можливі екологічні ризики при цьому будемо мати і яка технологія буде застосовуватися. Поки ми такої відповіді не отримаємо, депутати, які представляють всю громаду і які відчувають ризики, своєї згоди дати не можуть», – підсумував він.
Голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда каже, що на шальку терезів поставлені, з одного боку, енергетична незалежність України, з іншого, безпека людей, які живуть у цьому густо населеному регіоні над Дністром. А екологічні ризики і прогнози недостатньо вивчені: як гідророзриви пластів вплинуть на водоносні шари, чи не будуть вони забрудненні під час буріння, що буде після використання свердловин. На Прикарпатті є приклади, як після буріння біля Яремчі на 15 років у ріках зникла форель. Іще показовіший приклад – Калуш із екологічними проблемами колишнього калійного виробництва.
За словами голови Львівської обласної ради Олега Панькевича, вони зобов’язані в першу чергу захистити права громад.
«Ми зобов’язані це робити як представники територіальних громад. Ми не хочемо сліпо ухвалювати рішення, які нам рекомендує Кабінет Міністрів і Міністерство екології в цьому випадку. Хочемо, щоб економічні, політичні, екологічні інтереси місцевої громади були враховані, щоб до бюджету місцевих громад надходили гарантовані, а не якісь віртуальні кошти», – наголошує він.
Серед вимог депутатів – законодавчо закріпити зміни щодо ренти за використання надр, збільшивши відрахування на користь громад, щоб вони не «чулися прохачами».
Наука, економіка і політика
Міністерство екології та природних ресурсів напередодні звернулося до трьох західних обласних рад із проханням дати погодження на користування родовищем «Олеська». Цю площу залягання сланців вважають за перспективнішу з погляду геологічної розвідки, ніж іще одні потенційні поклади у Дніпровсько-Донецькій западині.
Науковці не стверджують, що сланцевий газ в Україні є – досліджень цього ще не здійснили, наразі є лише попередні оцінки. Та дослідники кажуть, що існують умови, в яких сланцевий газ може бути. Тож науковці наголошують, що необхідне якнайшвидше геологічне вивчення, розвідка та подальша розробка родовища.
До наукових обґрунтувань завідувач кафедри польової нафтогазової геофізики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік Української нафтогазової академії, доктор фізико-математичних наук Олександр Петровський додає економічні і політичні.
«Маємо тут два політичні аспекти. Якщо ми найшвидше почнемо роботи з вивчення і розвідки цієї території і доведемо, що маємо тут ці сланці і почнемо їх видобувати, то ми забезпечимо поступовий, досить стабільний і довготерміновий – 20–30 років – розвиток регіону і України в цілому. І другий політичний аспект – наявність власних ресурсів забезпечить нам можливість працювати з постачальниками газу на паритетних засадах, на рівних», – говорить учений.
Ухвалюючи своє рішення, депутати обласних рад не забули додати, що визнають перспективність видобутку сланцевого газу. Між тим багато хто називає розмови навколо цієї теми більше політичними, за якими забуваються можливості видобутку природного газу у шельфі Чорного і Азовського морів.