Рим – У Європі з’явився новий центр паломництва християн – санктуарій блаженного Івана Павла II. Він розташований серед італійських Апеннін у гірському селі з довгою назвою Сан-П’єтро-делла-Ієнка. У невеличкій церкві середньовічного поселення сьогодні відбулася інавгурація святого місця.
Чи доводилося вам коли-небудь побувати в якійсь місцевості і пережити там дивні відчуття спокою та ідилії? Кажуть, саме така, майже божественна, атмосфера панує в маленькому селищі Сан-П’єтро-делла-Ієнка, що в центральній італійській області Абруццо.
Тепер колись забуте і занедбане поселення повертається до життя. Церкву в Сан-П’єтро-делла-Ієнка офіційно оголошено санктуарієм блаженного Папи Войтили.
У середу з цього приводу там відбулися урочисті богослужіння. До маленького апеннінського села линуть численні паломники у пошуку спокою, що надихав Івана Павла II. А відтепер прочани прибуватимуть до святого місця і з надією отримати ласку й благодать блаженного Папи Кароля Войтили.
У цьому загубленому в горах поселенні, ніби в притулку для відновлення сил, думок і натхнення, часто бував Папа Кароль Войтила, і тут блаженний розмовляв із Богом.
Таємний притулок
А пізнав понтифік чарівну місцину цілком випадково. «Коли Папа Войтила приїздив сюди кататися на лижах, я був завжди поруч, – розповідає директор місцевої лижної школи Бруно Фачча. – Одного дня через сильну заметіль катання довелося відкласти, і ми сховалися від негоди в цьому селі. Так Папа вперше потрапив сюди. Він мандрував інкогніто. В машині переодягався, одягав білу куртку, чорні штани – і його ніхто не впізнавав».
Відтоді Іван Павло II сотні разів повертався до села, де з десяток кам’яних хатин розкидані довкола древньої невеличкої церкви Святого Петра. У ній понтифік любив залишатися наодинці з молитвами.
На горі заввишки понад тисячу метрів роками зберігали Папину таємницю. Лише в грудні 1995 року увесь світ довідався про його перебування в селі Сан-П’єтро-делла-Ієнка, куди Святіший отець відправився після раптової недуги.
Селяни глибоко шанують пам’ять про великого і почесного гостя. Йому навіть неформально присвятили і ту церкву, називають її «церковця Папи». А перед нею встановили пам’ятник блаженному Іванові Павлу II.
«І церковця, і селище Сан-П’єтро-делла-Ієнка не зазнали пошкоджень внаслідок землетрусу,( що стався в регіоні 6 квітня 2009 року). І це можна вважати дивом», – розмірковує мешканка села.
Тепер колись забуте і занедбане поселення повертається до життя. Церкву в Сан-П’єтро-делла-Ієнка офіційно оголошено санктуарієм блаженного Папи Войтили.
У середу з цього приводу там відбулися урочисті богослужіння. До маленького апеннінського села линуть численні паломники у пошуку спокою, що надихав Івана Павла II. А відтепер прочани прибуватимуть до святого місця і з надією отримати ласку й благодать блаженного Папи Кароля Войтили.
У цьому загубленому в горах поселенні, ніби в притулку для відновлення сил, думок і натхнення, часто бував Папа Кароль Войтила, і тут блаженний розмовляв із Богом.
Таємний притулок
А пізнав понтифік чарівну місцину цілком випадково. «Коли Папа Войтила приїздив сюди кататися на лижах, я був завжди поруч, – розповідає директор місцевої лижної школи Бруно Фачча. – Одного дня через сильну заметіль катання довелося відкласти, і ми сховалися від негоди в цьому селі. Так Папа вперше потрапив сюди. Він мандрував інкогніто. В машині переодягався, одягав білу куртку, чорні штани – і його ніхто не впізнавав».
Відтоді Іван Павло II сотні разів повертався до села, де з десяток кам’яних хатин розкидані довкола древньої невеличкої церкви Святого Петра. У ній понтифік любив залишатися наодинці з молитвами.
На горі заввишки понад тисячу метрів роками зберігали Папину таємницю. Лише в грудні 1995 року увесь світ довідався про його перебування в селі Сан-П’єтро-делла-Ієнка, куди Святіший отець відправився після раптової недуги.
Селяни глибоко шанують пам’ять про великого і почесного гостя. Йому навіть неформально присвятили і ту церкву, називають її «церковця Папи». А перед нею встановили пам’ятник блаженному Іванові Павлу II.
«І церковця, і селище Сан-П’єтро-делла-Ієнка не зазнали пошкоджень внаслідок землетрусу,( що стався в регіоні 6 квітня 2009 року). І це можна вважати дивом», – розмірковує мешканка села.