Харків – У Харкові представники польських стипендіальних програм та вищих навчальних закладів представили студентам, аспірантам та молодим викладачам освітні програми своєї країни. Прийняти участь у польських стипендіальних програмах можуть фахівці та студенти різних галузей, зокрема історики, юристи, соціологи, психологи, політологи, економісти, підприємці, культурні діячі. Все залежить від скерованості програми. Міжнародний колоквіум «Україна-Польща: стипендії й наукові програми» проведено за підтримки генерального консульства Республіки Польща в Харкові і Українсько-польського академічного центру науки та культури Харківського національного університету імені Василя Каразіна.
На колоквіум прийшли студенти, аспіранти та молоді викладачі різних харківських університетів. Представники польських університетів та стипендіальних програм розповіли їм про можливості безкоштовного навчання у кращих вищих навчальних закладах Польщі. Головне знати польську або англійську мови.
Добре, коли маєш чітке уявлення про наукові пропозиції університетів і про те, що хочеш там опанувати. І тоді можна впевнено подавати документи для участі в програмі, Хоча стипендіальний конкурс жорсткий. Одна з найпопулярніших стипендіальних програм – імені Лейна Кіркланда.
«Майже кожного навчального року половина наших стипендіатів-студентів – це українці. Наші програми дозволяють навчатися в університетах Варшави, Кракова, Познані, Вроцлава та в Люблені. Наші фахівці цілеспрямовано для кожного учасника, тобто молодого науковця підбирають вченого відповідно до професійних зацікавлень для їхньої ефективної співпраці», – розповіла координатор стипендіальних проектів імені Лейна Кіркланда Анна Венцек.
Цього року в польських університетах навчається майже дві з половиною тисячі українців. Якщо раніше співробітники польського посольства говорили про перевагу стипендіатів із західних областей України, то сьогодні географія учасників стипендіальних програм значно ширша, запевняє радник з питань науково-освітньої співпраці посольства Польщі Анна Кузьма.
«Кожного року щораз більшає стипендіальних кандидатів із Центральної, Східної, Північної України. Це стосується наукових стипендій варшавського університету, зокрема мистецької стипендії «Гауді Полонія», а також Кіркланда. Під час відбіркових кваліфікаційних розмов цієї стипендії я бачила багато кандидатів із Донецька, Дніпропетровська і Харкова. Члени комісії були вражені добрим знанням студентами з Дніпропетровська польської мови. Для них це було відкриттям», – зауважила Анна Кузьма.
Житомирянка з польськими коріннями Ірина Яценко приїхала до Харкова навчатися у педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Під час спілкування з кураторами польських стипендіальних проектів Ірина Яценко запитала, а чи можна навчатися одразу за двома стипендіальними програмами. І хоч відповідь була – ні, дівчина впевнена, що у Польщі навчатиметься і зароблятиме добрі гроші.
«Я хотіла б виграти урядову стипендію, яка надається тим, хто має польське походження, – каже Ірина Яценко. – Я продовжуватиму там вивчати педагогіку. Всім відомо, що у Польщі набагато більша зарплата. Так, як я хочу присвятити себе дітям, то хотіла б працювати там, як це звучить не патріотично, але… люблю Україну, проте жити краще там».
Є такі поляки, яким добре навчатися в Україні. За даними Міністерства освіти та науки України, в цьому навчальному році в українських університетах навчається понад 700 студентів із Польщі, це не враховуючи даних про вчених, які приїхали до України читати лекції або брати участь у спільних наукових експериментах.
Добре, коли маєш чітке уявлення про наукові пропозиції університетів і про те, що хочеш там опанувати. І тоді можна впевнено подавати документи для участі в програмі, Хоча стипендіальний конкурс жорсткий. Одна з найпопулярніших стипендіальних програм – імені Лейна Кіркланда.
«Майже кожного навчального року половина наших стипендіатів-студентів – це українці. Наші програми дозволяють навчатися в університетах Варшави, Кракова, Познані, Вроцлава та в Люблені. Наші фахівці цілеспрямовано для кожного учасника, тобто молодого науковця підбирають вченого відповідно до професійних зацікавлень для їхньої ефективної співпраці», – розповіла координатор стипендіальних проектів імені Лейна Кіркланда Анна Венцек.
Цього року в польських університетах навчається майже дві з половиною тисячі українців. Якщо раніше співробітники польського посольства говорили про перевагу стипендіатів із західних областей України, то сьогодні географія учасників стипендіальних програм значно ширша, запевняє радник з питань науково-освітньої співпраці посольства Польщі Анна Кузьма.
«Кожного року щораз більшає стипендіальних кандидатів із Центральної, Східної, Північної України. Це стосується наукових стипендій варшавського університету, зокрема мистецької стипендії «Гауді Полонія», а також Кіркланда. Під час відбіркових кваліфікаційних розмов цієї стипендії я бачила багато кандидатів із Донецька, Дніпропетровська і Харкова. Члени комісії були вражені добрим знанням студентами з Дніпропетровська польської мови. Для них це було відкриттям», – зауважила Анна Кузьма.
Житомирянка з польськими коріннями Ірина Яценко приїхала до Харкова навчатися у педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Під час спілкування з кураторами польських стипендіальних проектів Ірина Яценко запитала, а чи можна навчатися одразу за двома стипендіальними програмами. І хоч відповідь була – ні, дівчина впевнена, що у Польщі навчатиметься і зароблятиме добрі гроші.
«Я хотіла б виграти урядову стипендію, яка надається тим, хто має польське походження, – каже Ірина Яценко. – Я продовжуватиму там вивчати педагогіку. Всім відомо, що у Польщі набагато більша зарплата. Так, як я хочу присвятити себе дітям, то хотіла б працювати там, як це звучить не патріотично, але… люблю Україну, проте жити краще там».
Є такі поляки, яким добре навчатися в Україні. За даними Міністерства освіти та науки України, в цьому навчальному році в українських університетах навчається понад 700 студентів із Польщі, це не враховуючи даних про вчених, які приїхали до України читати лекції або брати участь у спільних наукових експериментах.