Брюссель – Європейська співдружність та міжнародні фінансові установи ось вже понад рік рятують Грецію від дефолту. Проте виявляється, що всіх цих зусиль надто мало, і країни єврозони готують подальші плани порятунку. Тим часом суворі заходи для оздоровлення грецької економіки лягають важким тягарем насамперед на плечі пересічних громадян. У середу Греція вже вкотре жила в уповільненому режимі, бо профспілки організували черговий загальнодержавний страйк.
Попри багатомільярдну міжнародну допомогу, Греція й надалі залишається європейською державою зі слабкою економікою та величезними боргами, з якими їй самотужки не впоратися. Цього тижня у Афінах перебуває спільна місія Європейського центрального банку та МВФ.
«Основне завдання цієї аналітичної місії полягає у двох аспектах, – пояснює єврокомісар із економіки та валютної політики Оллі Рен. – Перше – дати оцінку впровадженню програми відновлення економіки Греції, щоб побачити, що і як слід посилювати додатково. Друге – здійснити оновлений аналіз спроможності оплати боргів, включно із потребою дофінансування».
Єврокомісар додає, що саме на базі цих даних через декілька тижнів Європейська комісія визначатиме подальші кроки щодо Греції.
Тим часом, попри заперечення грецької влади, нині у кулуарах установ об’єднаної Європи заговорили про неспроможність греків утриматися «на плаву». Як результат, не виключена можливість виходу країни зі складу єврозони – групи держав, що відмовилися від національних валют на користь єдиної європейської грошової одиниці.
«Подальше затягування пасків неминуче» – влада Греції
Але від все більших заощаджень державних коштів та планів приватизації потерпають пересічні громадяни Греції. З огляду на це дві найбільші профспілкові групи у середу провели черговий страйк, паралізувавши всю країну.
Грецький міністр фінансів Йоргос Папаконстантіну переконує, що подальше «затягування пасків» неминуче, бо у 2012 році державі буде треба понад 60 мільярдів євро. З них 25 мільярдів надійдуть від ЄС та МВФ. Решту слід буде зібрати завдяки суворим заощадженням, емісіям та приватизації.
Євродепутат від грецьких соціалістів Анні Подімата переконана, що нині настав момент для докорінної перебудови економіки Греції.
«Це національне зусилля займе багато часу, – каже вона. – Суворі заходи заощаджень, безумовно, болісні, але у цьому є й позитивний момент, бо настав час радикально змінити всю структуру грецької економіки. А Європа повинна знайти сміливість, щоб зробити крок вперед і переконати ринки та всіх тих, хто сумнівається у її бажанні опанувати цю кризу».
Нинішній загальнодержавиний страйк, протягом якого тисячі греків вийшли на вулиці столиці та інших міст, – вже другий у цьому році.
«Цими заходами вони насправді руйнують наші життя. Людям треба мільйонами виходити на вулиці, бо скільки ще вони можуть це терпіти. До того ж ще й готуються нові, значно суворіші заходи», – нарікає на вулицях Афін грецький пенсіонер.
Морське й повітряне сполучення країни у середу було повністю припинене. У масових маніфестаціях взяли участь працівники адміністрацій, мас-медіа, лікарень, шкіл та інших закладів.
«Основне завдання цієї аналітичної місії полягає у двох аспектах, – пояснює єврокомісар із економіки та валютної політики Оллі Рен. – Перше – дати оцінку впровадженню програми відновлення економіки Греції, щоб побачити, що і як слід посилювати додатково. Друге – здійснити оновлений аналіз спроможності оплати боргів, включно із потребою дофінансування».
Єврокомісар додає, що саме на базі цих даних через декілька тижнів Європейська комісія визначатиме подальші кроки щодо Греції.
Тим часом, попри заперечення грецької влади, нині у кулуарах установ об’єднаної Європи заговорили про неспроможність греків утриматися «на плаву». Як результат, не виключена можливість виходу країни зі складу єврозони – групи держав, що відмовилися від національних валют на користь єдиної європейської грошової одиниці.
«Подальше затягування пасків неминуче» – влада Греції
Але від все більших заощаджень державних коштів та планів приватизації потерпають пересічні громадяни Греції. З огляду на це дві найбільші профспілкові групи у середу провели черговий страйк, паралізувавши всю країну.
Грецький міністр фінансів Йоргос Папаконстантіну переконує, що подальше «затягування пасків» неминуче, бо у 2012 році державі буде треба понад 60 мільярдів євро. З них 25 мільярдів надійдуть від ЄС та МВФ. Решту слід буде зібрати завдяки суворим заощадженням, емісіям та приватизації.
Євродепутат від грецьких соціалістів Анні Подімата переконана, що нині настав момент для докорінної перебудови економіки Греції.
«Це національне зусилля займе багато часу, – каже вона. – Суворі заходи заощаджень, безумовно, болісні, але у цьому є й позитивний момент, бо настав час радикально змінити всю структуру грецької економіки. А Європа повинна знайти сміливість, щоб зробити крок вперед і переконати ринки та всіх тих, хто сумнівається у її бажанні опанувати цю кризу».
Нинішній загальнодержавиний страйк, протягом якого тисячі греків вийшли на вулиці столиці та інших міст, – вже другий у цьому році.
«Цими заходами вони насправді руйнують наші життя. Людям треба мільйонами виходити на вулиці, бо скільки ще вони можуть це терпіти. До того ж ще й готуються нові, значно суворіші заходи», – нарікає на вулицях Афін грецький пенсіонер.
Морське й повітряне сполучення країни у середу було повністю припинене. У масових маніфестаціях взяли участь працівники адміністрацій, мас-медіа, лікарень, шкіл та інших закладів.