На 9 травня цього року в Україні мають висіти поряд із державними прапорами червоні знамена. «В ухваленому Верховною Радою законі йдеться, що «Прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу та його армії і флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни». Але в облрадах у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та деяких інших областей виступили проти використання символіки, з якою чинили в Україні Голодомор та решту акцій радянської влади. Суперечки навколо цього питання з наближенням «Дня Перемоги» загострюються. Крім того, опозиційні політики заявляють, що виготовлення копій Прапора Перемоги буде тягарем для місцевих бюджетів і це обійдеться Україні не в один мільйон гривень. Ініціатори кажуть, що про великі гроші не йдеться.
Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» передбачає офіційне використання копій червоного Прапора Перемоги поряд із державними жовто-блакитними прапорами під час урочистих заходів на честь Дня Перемоги.
Законом визначено: «зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має бути копією «штурмового прапору 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії», встановленого над німецьким Рейхстагом наприкінці Другої світової війни.
За рахунок місцевих бюджетів
Рішення вивісити червоні прапори – це намагання замилити очі ветеранам, стверджує народний депутат від НУ-НС, член парламентського комітету з питань будівництва, містобудування, регіональної політики Зіновій Шкутяк. Зараз держава надає ветеранам мізерну допомогу, тому це є спробою відвернути увагу від злиденного стану цих людей, вважає він. Причому роблять це за рахунок місцевих бюджетів.
«Зрозуміло, що вивішувати будуть за рахунок місцевих бюджетів. Порахуйте так: приблизно 12 тисяч населених пунктів, в кожному населеному пункті в середньому 3-4 державних установи – це 40-50 тисяч прапорів буде. Нехай той прапор коштує 300 гривень. Якщо помножити 50 тисяч на 300 гривень – буде 15 мільйонів, десь на стільки потягне. До того ж, їх ще хтось мусить повісити. А у великих містах, звичайно, набагато більша кількість», – сказав Зіновій Шкутяк.
«Немає там великих грошей»
Петро Цибенко, один зі співавторів ухваленого Верховною Радою законопроекту, депутат від Компартії, а також перший заступник голови парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів наголошує: кошти на червоні прапори є малими. І, каже депутат, не слід протиставляти витрати на допомогу ветеранам і символіку, з якою вони перемагали.
«Немає там великих грошей. Починаючи з 1990-го року під час цього пострадянського часу ветерани війни постійно піднімали питання щодо того, щоб їм дозволили святкувати під тими символами, тими прапорами, під якими вони воювали в роки Великої Вітчизняної війни», – зазначив Петро Цибенко.
Виготовлення однієї копії Червоного прапора у Дніпропетровську коштує щонайменше 200 гривень. У Луганську Червоні прапори Перемоги можна замовити в спеціалізованій фірмі. Продають їх по 300 гривень за штуку. Державний прапор України у магазині цієї ж фірми коштує втричі дешевше (100 гривень), повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Ми під червоним прапором отримали перемогу»
Зараз в Україні є близько 300 тисяч інвалідів та учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, повідомив Радіо Свобода перший заступник голови парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, депутат від Компартії Петро Цибенко. Пенсія інваліда війни 1 групи становить у середньому близько двох тисяч гривень на місяць (єдиної цифри для всіх немає). Близько півтори тисячі гривень отримує учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни. Крім того, вони мають доплати і пільги щодо комунальних послуг.
«Інваліди війни І та ІІ групи мають право на щорічне лікування, а учасники війни – один раз на два роки. Інвалід війни також має право на проїзд один раз в один бік і назад по території України щороку. На території Радянського союзу зараз розглядається питання, воно знаходиться на узгодженні, в процесі переговорів між країнами співдружності незалежних держав», – акцентував Петро Цибенко.
Ветеран війни Павло Тимофійович Пасічник воював на Другому українському. Командував взводом піхоти, мав звання старший лейтенант.
Зараз йому 85 років, отримує пенсію у 1902 гривні на місяць. Плюс можливість користуватися пільгами. Але Павло Тимофійович запевняє, що гроші для нього не головне. Він підтримує рішення вивішувати червоні прапори.
«Вищим органам краще видно. Гроші – дурниця. Сьогодні є, завтра нема. А прапор – це символ боротьби. Ми під червоним прапором отримали перемогу», – сказав ветеран війни.
«Червоним прапором ситий не будеш»
Багаторічний політв’язень Володимир Горовий теж не зводить проблему до грошей. Але він проти вивішування радянської прапора поряд із прапором незалежної України.
«Під ним арештовували, судили, нищили нас, відправляли на каторгу в табори гулагу, на рабську працю, в шахти, на колиму, в тундру. Якщо Президент України підпише цей злочинний закон, діти учасників другої світової війни звертаються до суду з позовом про захист честі і гідності», – наголосив Володимир Горовий.
Дніпропетровщина беззастережно виконає Закон України «Про святкування Перемоги…» і вивісить червоні прапори на всіх державних закладах і офісах суб’єктів господарювання, запевняє обласна влада. Хоча не всі мешканці області поділяють цю готовність, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у цьому регіоні.
Сесія Дніпропетровської облради навздогін парламентському ухвалила власне рішення про обов’язкове вивішування кумача. Голова облради Євген Удод запевнив: копії прапору збереглися в області у необхідній кількості ще від минулого ювілею перемоги, отож проблем із їхньою нестачею не буде. Однак на практиці виявилось: прапорів вистачить тільки для державних установ. Органи ж місцевого самоврядування, магазини, торговельні центри мають подбати про червоні полотнища самі.
Між тим проукраїнські партії та громадські організації Дніпропетровська рішуче засуджують намір уквітчатись у червоне. Найбільш радикально налаштовані погрожують здирати червоні прапори, говорить активність місцевого осередку «Просвіти», голова облорганізації Української народної партії Анатолій Сокоринський.
«Коли сьогодні люди не можуть звести кінці з кінцями, щоб прожити влада хоче потішити їх оцим червоним шматтям. А це шмаття ще треба купити за власний кошт, це при тому, що місцеве самоврядування дотаційне, особливо в сільських районах. Це не що інше, як божевілля», – каже Анатолій Сокоринський.
На противагу «червоностяговій» кампанії у Дніпропетровську на 9 травня запланували молодіжний флешмоб. Назвали акцію «Червоним прапором ситий не будеш». Активісти молодіжних патріотичних організацій мають намір заполонити місто державними синьо-жовтими прапорами і прапорцями. Вони закликають вивісити їх на балконах, вікнах будинків, автівках.
Законом визначено: «зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має бути копією «штурмового прапору 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії», встановленого над німецьким Рейхстагом наприкінці Другої світової війни.
За рахунок місцевих бюджетів
Рішення вивісити червоні прапори – це намагання замилити очі ветеранам, стверджує народний депутат від НУ-НС, член парламентського комітету з питань будівництва, містобудування, регіональної політики Зіновій Шкутяк. Зараз держава надає ветеранам мізерну допомогу, тому це є спробою відвернути увагу від злиденного стану цих людей, вважає він. Причому роблять це за рахунок місцевих бюджетів.
«Зрозуміло, що вивішувати будуть за рахунок місцевих бюджетів. Порахуйте так: приблизно 12 тисяч населених пунктів, в кожному населеному пункті в середньому 3-4 державних установи – це 40-50 тисяч прапорів буде. Нехай той прапор коштує 300 гривень. Якщо помножити 50 тисяч на 300 гривень – буде 15 мільйонів, десь на стільки потягне. До того ж, їх ще хтось мусить повісити. А у великих містах, звичайно, набагато більша кількість», – сказав Зіновій Шкутяк.
«Немає там великих грошей»
Петро Цибенко, один зі співавторів ухваленого Верховною Радою законопроекту, депутат від Компартії, а також перший заступник голови парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів наголошує: кошти на червоні прапори є малими. І, каже депутат, не слід протиставляти витрати на допомогу ветеранам і символіку, з якою вони перемагали.
«Немає там великих грошей. Починаючи з 1990-го року під час цього пострадянського часу ветерани війни постійно піднімали питання щодо того, щоб їм дозволили святкувати під тими символами, тими прапорами, під якими вони воювали в роки Великої Вітчизняної війни», – зазначив Петро Цибенко.
Виготовлення однієї копії Червоного прапора у Дніпропетровську коштує щонайменше 200 гривень. У Луганську Червоні прапори Перемоги можна замовити в спеціалізованій фірмі. Продають їх по 300 гривень за штуку. Державний прапор України у магазині цієї ж фірми коштує втричі дешевше (100 гривень), повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Ми під червоним прапором отримали перемогу»
Зараз в Україні є близько 300 тисяч інвалідів та учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, повідомив Радіо Свобода перший заступник голови парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, депутат від Компартії Петро Цибенко. Пенсія інваліда війни 1 групи становить у середньому близько двох тисяч гривень на місяць (єдиної цифри для всіх немає). Близько півтори тисячі гривень отримує учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни. Крім того, вони мають доплати і пільги щодо комунальних послуг.
«Інваліди війни І та ІІ групи мають право на щорічне лікування, а учасники війни – один раз на два роки. Інвалід війни також має право на проїзд один раз в один бік і назад по території України щороку. На території Радянського союзу зараз розглядається питання, воно знаходиться на узгодженні, в процесі переговорів між країнами співдружності незалежних держав», – акцентував Петро Цибенко.
Ветеран війни Павло Тимофійович Пасічник воював на Другому українському. Командував взводом піхоти, мав звання старший лейтенант.
Зараз йому 85 років, отримує пенсію у 1902 гривні на місяць. Плюс можливість користуватися пільгами. Але Павло Тимофійович запевняє, що гроші для нього не головне. Він підтримує рішення вивішувати червоні прапори.
«Вищим органам краще видно. Гроші – дурниця. Сьогодні є, завтра нема. А прапор – це символ боротьби. Ми під червоним прапором отримали перемогу», – сказав ветеран війни.
«Червоним прапором ситий не будеш»
Багаторічний політв’язень Володимир Горовий теж не зводить проблему до грошей. Але він проти вивішування радянської прапора поряд із прапором незалежної України.
«Під ним арештовували, судили, нищили нас, відправляли на каторгу в табори гулагу, на рабську працю, в шахти, на колиму, в тундру. Якщо Президент України підпише цей злочинний закон, діти учасників другої світової війни звертаються до суду з позовом про захист честі і гідності», – наголосив Володимир Горовий.
Дніпропетровщина беззастережно виконає Закон України «Про святкування Перемоги…» і вивісить червоні прапори на всіх державних закладах і офісах суб’єктів господарювання, запевняє обласна влада. Хоча не всі мешканці області поділяють цю готовність, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у цьому регіоні.
Сесія Дніпропетровської облради навздогін парламентському ухвалила власне рішення про обов’язкове вивішування кумача. Голова облради Євген Удод запевнив: копії прапору збереглися в області у необхідній кількості ще від минулого ювілею перемоги, отож проблем із їхньою нестачею не буде. Однак на практиці виявилось: прапорів вистачить тільки для державних установ. Органи ж місцевого самоврядування, магазини, торговельні центри мають подбати про червоні полотнища самі.
Між тим проукраїнські партії та громадські організації Дніпропетровська рішуче засуджують намір уквітчатись у червоне. Найбільш радикально налаштовані погрожують здирати червоні прапори, говорить активність місцевого осередку «Просвіти», голова облорганізації Української народної партії Анатолій Сокоринський.
«Коли сьогодні люди не можуть звести кінці з кінцями, щоб прожити влада хоче потішити їх оцим червоним шматтям. А це шмаття ще треба купити за власний кошт, це при тому, що місцеве самоврядування дотаційне, особливо в сільських районах. Це не що інше, як божевілля», – каже Анатолій Сокоринський.
На противагу «червоностяговій» кампанії у Дніпропетровську на 9 травня запланували молодіжний флешмоб. Назвали акцію «Червоним прапором ситий не будеш». Активісти молодіжних патріотичних організацій мають намір заполонити місто державними синьо-жовтими прапорами і прапорцями. Вони закликають вивісити їх на балконах, вікнах будинків, автівках.