Київ – Громадяни України недоїдають – до такого висновку дійшли депутати з фракцій парламентської більшості, які розробили проект закону «Про продовольчу безпеку». Між тим опозиціонери закидають владі, що вона насправді лише поглиблює цю проблему. А експерти натомість зазначають, що закладені в закони норми закріплюють в Україні неприйнятний для європейської країни низький рівень життя.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, в Україні нині критично низький рівень продовольчої безпеки населення. Калорійність раціону харчування українця становить близько 2500 кілокалорій на добу, тоді як у розвинених країнах цей показник становить приблизно 3300–3800 кілокалорій.
Також представники фракцій Партії регіонів, Народної партії та групи «Реформи заради майбутнього», що входять до більшості, пропонують запровадити контроль за якістю продовольства.
Згідно з законопроектом, уряд у разі ухвалення документу має розробити Стратегію продовольчої безпеки України до 2020 року.
Калорій достатньо, але недостатньо якісних
Голова тіньового опозиційного уряду депутат-бютівець Сергій Соболєв вважає, що насправді влада провадить політику, яка шкодить продовольчій безпеці. Зокрема, депутат-опозиціонер вважає, що влада сприяє монополізації зернового ринку.
«Чудова ідея, – каже він. – Тільки якщо цю ідею накласти на українську реальність, то виходить, що одна-дві компанії мають ексклюзивне право на експорт зерна за кордон, існує одна компанія, яка має ексклюзивне право на закупівлю зерна в держрезерв та в аграрний фонд».
Коментуючи законодавчу ініціативу, керівник соціальних програм центру імені Разумкова Людмила Шангіна зазначає, що з калорійністю їжі середньостатистичного українця все гаразд, проте – не з якістю.
«Людина повинна отримувати не лише калорії, а й дуже багато мікроелементів, вітамінів і так далі. Ви ж знаєте, що зараз у нас, на жаль, почастішали випадки, коли діти вмирають на уроках фізкультури. І навіть знижують нормативи через це. На мій погляд, це прямим чином пов’язано з якістю харчування. І тут загроза дійсно є», – каже експерт.
Бідність – норма українського життя?
Серед іншого, законопроект визначає граничною доступність продуктів харчування, якщо родина витрачає на їжу половину своїх доходів. Людмила Шангіна вважає такий підхід неприйнятним і цинічним. Адже таким чином влада фактично узаконює бідність і низький рівень життя.
«У Європі середньостатистична сім’я витрачає 12–20 відсотків сукупних доходів на харчування. Вважати 50 відсотків граничним порогом означає, що ми можемо узаконити неприйнятну для європейської країни норму», – наголошує вона.
Утім, ситуація в Україні зараз іще гірша: середньостатистична українська сім’я витрачає на харчування 60–70% свого сукупного бюджету.
За словами експерта, починати вирішення цієї проблеми потрібно передусім із заходів, скерованих на зростання доходів українських громадян. Проте ані чинна влада, ані попередня про це не думали. Навпаки – за словами Людмили Шангіної, зараз Україна єдина європейська держава, яка декларує дешеву робочу силу як свою перевагу.
Також представники фракцій Партії регіонів, Народної партії та групи «Реформи заради майбутнього», що входять до більшості, пропонують запровадити контроль за якістю продовольства.
Згідно з законопроектом, уряд у разі ухвалення документу має розробити Стратегію продовольчої безпеки України до 2020 року.
Калорій достатньо, але недостатньо якісних
Голова тіньового опозиційного уряду депутат-бютівець Сергій Соболєв вважає, що насправді влада провадить політику, яка шкодить продовольчій безпеці. Зокрема, депутат-опозиціонер вважає, що влада сприяє монополізації зернового ринку.
«Чудова ідея, – каже він. – Тільки якщо цю ідею накласти на українську реальність, то виходить, що одна-дві компанії мають ексклюзивне право на експорт зерна за кордон, існує одна компанія, яка має ексклюзивне право на закупівлю зерна в держрезерв та в аграрний фонд».
Коментуючи законодавчу ініціативу, керівник соціальних програм центру імені Разумкова Людмила Шангіна зазначає, що з калорійністю їжі середньостатистичного українця все гаразд, проте – не з якістю.
«Людина повинна отримувати не лише калорії, а й дуже багато мікроелементів, вітамінів і так далі. Ви ж знаєте, що зараз у нас, на жаль, почастішали випадки, коли діти вмирають на уроках фізкультури. І навіть знижують нормативи через це. На мій погляд, це прямим чином пов’язано з якістю харчування. І тут загроза дійсно є», – каже експерт.
Бідність – норма українського життя?
Серед іншого, законопроект визначає граничною доступність продуктів харчування, якщо родина витрачає на їжу половину своїх доходів. Людмила Шангіна вважає такий підхід неприйнятним і цинічним. Адже таким чином влада фактично узаконює бідність і низький рівень життя.
«У Європі середньостатистична сім’я витрачає 12–20 відсотків сукупних доходів на харчування. Вважати 50 відсотків граничним порогом означає, що ми можемо узаконити неприйнятну для європейської країни норму», – наголошує вона.
Утім, ситуація в Україні зараз іще гірша: середньостатистична українська сім’я витрачає на харчування 60–70% свого сукупного бюджету.
За словами експерта, починати вирішення цієї проблеми потрібно передусім із заходів, скерованих на зростання доходів українських громадян. Проте ані чинна влада, ані попередня про це не думали. Навпаки – за словами Людмили Шангіної, зараз Україна єдина європейська держава, яка декларує дешеву робочу силу як свою перевагу.