Брюссель – У Європейському парламенті у вівторок започаткували парламентську асамблею країн-учасниць «Східного партнерства» та Євросоюзу. Цей багатосторонній діалог має на меті поглиблення співпраці країн співдружності й сусідів на сході Європи. Співголовою міжнародного формування під назвою EURONEST обрали представника України Бориса Тарасюка. Довгоочікувана інавгурація відбулася без участі Білорусі.
Офіційне заснування багатосторонньої платформи парламентарів EURONEST відкладалося кілька років. Головним чином, через антидемократичність білоруської влади. Тим часом Білорусь була й залишається однією з шести країн-учасниць «Східного партнерства», на основі якого віднині й діятиме ця парламентська асамблея.
Виступаючи з інавгураційною промовою, обраний співголовою EURONEST український депутат Борис Тарасюк виділив проблеми Білорусі як головне завдання асамблеї.
«Парламентська асамблея EURONEST має стати дієвою опорою «Східного партнерства» й сприяти підвищенню його практичної віддачі, – каже він. – Найважливішим політичним ефектом за два роки роботи «Східного партнерства» стало чітке відокремлення європейських східних сусідів ЄС від південних сусідів Європи. Другий пріоритет діяльності асамблеї – забезпечення її функціонування у повноцінному форматі 6 (кран-партнерів) плюс 1 (ЄС). Україна поділяє стурбованість міжнародного співтовариства ситуацією у Білорусі й закликає її владу до негайного звільнення всіх ув’язнених внаслідок подій 19 грудня 2010 року».
Десять порожніх місць для білорусів
Борис Тарасюк, який головує в українському парламентському комітеті з питань євроінтеграції, додає, що останні висловлювання білоруського президента щодо України неприпустимі у міжнародному діалозі. Проте у EURONEST для представників Білорусі, яких не запросили на нинішню зустріч, все ж зарезервували 10 місць, зауважив український депутат.
Голова Європарламенту Єжи Бузек, котрий керував першим установчим з’їздом асамблеї, серед її голових цілей виділив розвиток демократії, поваги до прав людини та наближення до ринкової економіки східних сусідів об’єднаної Європи. Інші проблеми, що будуть в центрі уваги учасників цієї платформи, – розвиток спільних економічних проектів та встановлення міжлюдських контактів, зокрема, полегшення візових обмежень.
«Справжня стабільність можлива тільки за демократії» – Бузек
Даючи коротку характеристику кожній із 5 присутніх держав-сусідів, Єжи Бузек стосовно України зауважив: в ній «спостерігається стабілізація, що є важливо». «Але ми знаємо від часу надзвичайних змін у Північній Африці, що стабілізація можлива тільки на основі демократії. Лише вона приносить справжню й довготривалу стабілізацію і добробут громадянам. Африканські країни донедавна теж були стабільними, але це не принесло їм успіху», – наголосив голова Європарламенту, вказуючи на сигнали порушення засадничих цінностей, що надходять з України.
Водночас Єжи Бузек запевнив, що ЄС не обділятиме увагою східних сусідів і не перерозподілятиме фінансування на користь держав середземноморського узбережжя Африки.
Асамблея складатиметься з двох частин: 60 представників Європарламенту та з іншого боку – делегацій країн-партнерів. Кожна з них матиме у EURONEST по 10 своїх представників.
На установчому засіданні асамблеї також визначили правила й домовилися, що рішення вважатиметься ухваленим, коли за нього проголосують дві третини депутатів. Вже сформовані комітети та робочі групи. Одна з таких груп зокрема спеціалізуватиметься на проблемах Білорусі.
Виступаючи з інавгураційною промовою, обраний співголовою EURONEST український депутат Борис Тарасюк виділив проблеми Білорусі як головне завдання асамблеї.
«Парламентська асамблея EURONEST має стати дієвою опорою «Східного партнерства» й сприяти підвищенню його практичної віддачі, – каже він. – Найважливішим політичним ефектом за два роки роботи «Східного партнерства» стало чітке відокремлення європейських східних сусідів ЄС від південних сусідів Європи. Другий пріоритет діяльності асамблеї – забезпечення її функціонування у повноцінному форматі 6 (кран-партнерів) плюс 1 (ЄС). Україна поділяє стурбованість міжнародного співтовариства ситуацією у Білорусі й закликає її владу до негайного звільнення всіх ув’язнених внаслідок подій 19 грудня 2010 року».
Десять порожніх місць для білорусів
Борис Тарасюк, який головує в українському парламентському комітеті з питань євроінтеграції, додає, що останні висловлювання білоруського президента щодо України неприпустимі у міжнародному діалозі. Проте у EURONEST для представників Білорусі, яких не запросили на нинішню зустріч, все ж зарезервували 10 місць, зауважив український депутат.
Голова Європарламенту Єжи Бузек, котрий керував першим установчим з’їздом асамблеї, серед її голових цілей виділив розвиток демократії, поваги до прав людини та наближення до ринкової економіки східних сусідів об’єднаної Європи. Інші проблеми, що будуть в центрі уваги учасників цієї платформи, – розвиток спільних економічних проектів та встановлення міжлюдських контактів, зокрема, полегшення візових обмежень.
«Справжня стабільність можлива тільки за демократії» – Бузек
Даючи коротку характеристику кожній із 5 присутніх держав-сусідів, Єжи Бузек стосовно України зауважив: в ній «спостерігається стабілізація, що є важливо». «Але ми знаємо від часу надзвичайних змін у Північній Африці, що стабілізація можлива тільки на основі демократії. Лише вона приносить справжню й довготривалу стабілізацію і добробут громадянам. Африканські країни донедавна теж були стабільними, але це не принесло їм успіху», – наголосив голова Європарламенту, вказуючи на сигнали порушення засадничих цінностей, що надходять з України.
Водночас Єжи Бузек запевнив, що ЄС не обділятиме увагою східних сусідів і не перерозподілятиме фінансування на користь держав середземноморського узбережжя Африки.
Асамблея складатиметься з двох частин: 60 представників Європарламенту та з іншого боку – делегацій країн-партнерів. Кожна з них матиме у EURONEST по 10 своїх представників.
На установчому засіданні асамблеї також визначили правила й домовилися, що рішення вважатиметься ухваленим, коли за нього проголосують дві третини депутатів. Вже сформовані комітети та робочі групи. Одна з таких груп зокрема спеціалізуватиметься на проблемах Білорусі.