24 березня – Всесвітній День боротьби з туберкульозом. Саме цього дня у 1882 році німецький вчений Роберт Кох оголосив про відкриття хвороби. Щороку в Україні реєструють близько 30 тисяч хворих на сухоти. Для 8 тисяч українців діагноз «туберкульоз» стає щороку летальним. Водночас, за даними Міністерства охорони здоров’я, поширення цієї недуги в Україні в останні роки зменшилося.
Півмільйона українців перебувають на диспансерному обліку з діагнозом «туберкульоз». Кожен п’ятий хворий – з відкритою формою недуги. Уже півтора десятиліття в Україні триває епідемія туберкульозу.
І, на жаль, за статистикою, зростає кількість хворих на туберкульоз серед дітей, в тому числі й на активну форму, зазначає голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва.
«Ми не можемо перемогти цю епідемію. Ми посідаємо друге місце серед держав Європи після Росії за поширенням туберкульозу і перше місце в Європі за поширенням стійкої до стандартних ліків форми туберкульозу, хіміорезистентної – ця форма невиліковна навіть оперативним шляхом. Це свідчить про те, що за 15 років епідемії виявилися величезні недоліки у боротьбі з хворобою. Є питання і щодо профілактики, і щодо виявлення туберкульозу, і щодо законодавчої бази», – зауважила Тетяна Бахтеєва.
Державних грошей вистачає на дві третини потреб
Туберкульоз – це, по-перше, страждання хворих (в Україні на сухоти хворіють близько 700 тисяч людей). А, крім того, є значні медико-соціальні збитки для держави від цієї недуги. Експерти оцінили їх приблизно в 3 мільярди гривень на рік.
За останні 20 років кількість протитуберкульозних диспансерів зменшилася в Україні зі 185 до 64; санаторіїв – зі 132 до 37; фтизіатрів – з 3,624 тисячі до 969.
І одна з найголовніших проблем у боротьбі з туберкульозом в Україні – недостатнє фінансування. До 2002 року держава виділяла лише третину необхідних коштів, а зараз – дві третини. Цього року із держбюджету на протидію поширенню сухот виділили 340 мільйонів гривень (враховуючи вакцинопрофілактику БЦЖ і медикаментозне забезпечення всіх туберкульозно-хворих). Решту коштів мають покривати місцеві бюджети.
Але так відбувається не завжди, говорить голова правління фундації громадського руху «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко. І медикам доводиться викручуватися з тими грошима, що є.
«Гроші йдуть, в першу чергу, на закупівлю протитуберкульозних препаратів, на зарплату фтизіатрам. Не планується або слабо оновлюється закупівля медичного обладнання, модернізація протитуберкульозних заходів. Тобто це лягає тяжким тягарем на місцеві бюджети, а вони не завжди мають змогу в повному обсязі це навантаження проти туберкульозу забезпечувати», – сказав Віталій Руденко.
Комплексне лікування одного хворого неускладненої форми туберкульозу обходиться приблизно в п’ятсот гривень на добу. А форми, стійкої до стандартних ліків – не менше як тисячі гривень на добу.
Пацієнт не має платити за лікування жодної копійки, наголошує голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва. «Погіршує становище величезна кількість хворих, які займаються самолікуванням. Пацієнт йде до аптеки, купує пігулки, ними лікується, не бажаючи лягати до лікарні. А всі ми заражаємося де завгодно – у магазинах, метро тощо», – уточнила вона.
На законодавчому рівні в Україні не заборонили видачу ліків від туберкульозу без рецепту. Тому наразі Тетяна Бахтеєва разом з парламентським комітетом з питань охорони здоров’я готує абсолютно нову редакцію законопроекту про боротьбу з туберкульозом. Його уже підтримали в першому читанні 368 народних депутатів.
Пані Бахтеєва висловила сподівання, що він буде ухвалений уже цього року в другому читанні. «Я в даному законопроекті зовсім відмовила в можливості випуску сьогодні цих препаратів через аптечну мережу. Вони будуть тільки через лікаря», – додала Тетяна Бахтеєва.
Наразі на стійку до стандартних (а значить, дешевших) ліків форму туберкульозу страждають близько 70 тисяч українців.
У групі ризику – не лише безхатченки та ув’язнені
Тим часом голова Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим інфекційним хворобам МОЗ України Світлана Черенько зазначає, що в Україні менше хворіють на сухоти. За останні 4 роки кількість хворих скоротилася на 20%.
Прес-служба МОЗ також повідомляє, що показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах протягом останніх 10 років зменшився у 4,3 рази. Це обумовлено 100% флюорографічним обстеженням засуджених та узятих під варту осіб, концентрацією хворих на ВІЛ-інфекцію, наркоманію, алкоголізм, що є факторами підвищеного ризику захворювання.
Хоча, за словами Світлани Черенько, говорити про перемогу над епідемією не доводиться. Крім браку фінансування, ще однією важливою проблемою вона називає рівень життя в Україні.
За її словами, туберкульоз давно перестав бути в Україні хворобою колишніх ув’язнених та безхатченків. «Рівень життя впав. Люди не мали коштів, щоб харчуватися нормально. І впав рівень фінансування. Люди зубожіли, залишилися без роботи. Погане харчування, плюс рівень пияцтва збільшився», – пояснила Світлана Черенько.
Голова Українського товариства Червоного Хреста Іван Усіченко звертає увагу на те, що люди мало знають про загрозу, яку становить туберкульоз. Вони неохоче проходять флюорографію і вважають, що їм це не загрожує.
«Люди, особливо молоді, мало знають, як вберегтися від туберкульозу. Тому такий напрямок, як профілактична медицина, в нас забутий або на низькому рівні. Якщо людина кашляє 2–3 тижні – треба звертатися до лікаря, треба обстежитися, зробити аналіз крові та флюорографію. Вони повинні знати, як вберегтися від туберкульозу», – зауважив Іван Усіченко.
Туберкульоз теж може виникнути від нервів
Як кажуть лікарі, після 30 років паличка Коха дрімає майже в кожній людині. І вона може вийти із затінку, якщо послабиться імунітет. А до цього може призвести і тривалий стрес, і депресія, і виразка, і цукровий діабет. А також погане харчування, виснажлива праця, кепські житлові умови тощо.
І ще, коли понад три тижні допікає кашель (особливо з виділенням мокротиння), тримається висока температура, є біль у грудній клітині, стрімко настає втома, немає апетиту, турбує задишка – це можуть бути симптоми туберкульозу легень. В такому разі медики радять негайно звертатися в поліклініку до терапевта, який призначить обстеження для того, щоб виявити, є туберкульоз чи нема.
Якщо хворий на сухоти правильно лікується і проходить повноцінний курс реабілітації, ймовірність повного одужання сягає 80%.
Тим часом у Севастополі проходить місячник боротьби із захворюванням на туберкульоз. У місцевому протитуберкульозному диспансері проводять день відкритих дверей, як повідомляє прес-служба МОЗ, а на ринках міста обіцяли встановити пересувну флюорографічну установку, де всі охочі матимуть змогу безкоштовно пройти медичне обстеження.
І, на жаль, за статистикою, зростає кількість хворих на туберкульоз серед дітей, в тому числі й на активну форму, зазначає голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва.
«Ми не можемо перемогти цю епідемію. Ми посідаємо друге місце серед держав Європи після Росії за поширенням туберкульозу і перше місце в Європі за поширенням стійкої до стандартних ліків форми туберкульозу, хіміорезистентної – ця форма невиліковна навіть оперативним шляхом. Це свідчить про те, що за 15 років епідемії виявилися величезні недоліки у боротьбі з хворобою. Є питання і щодо профілактики, і щодо виявлення туберкульозу, і щодо законодавчої бази», – зауважила Тетяна Бахтеєва.
Державних грошей вистачає на дві третини потреб
Туберкульоз – це, по-перше, страждання хворих (в Україні на сухоти хворіють близько 700 тисяч людей). А, крім того, є значні медико-соціальні збитки для держави від цієї недуги. Експерти оцінили їх приблизно в 3 мільярди гривень на рік.
За останні 20 років кількість протитуберкульозних диспансерів зменшилася в Україні зі 185 до 64; санаторіїв – зі 132 до 37; фтизіатрів – з 3,624 тисячі до 969.
І одна з найголовніших проблем у боротьбі з туберкульозом в Україні – недостатнє фінансування. До 2002 року держава виділяла лише третину необхідних коштів, а зараз – дві третини. Цього року із держбюджету на протидію поширенню сухот виділили 340 мільйонів гривень (враховуючи вакцинопрофілактику БЦЖ і медикаментозне забезпечення всіх туберкульозно-хворих). Решту коштів мають покривати місцеві бюджети.
Але так відбувається не завжди, говорить голова правління фундації громадського руху «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко. І медикам доводиться викручуватися з тими грошима, що є.
«Гроші йдуть, в першу чергу, на закупівлю протитуберкульозних препаратів, на зарплату фтизіатрам. Не планується або слабо оновлюється закупівля медичного обладнання, модернізація протитуберкульозних заходів. Тобто це лягає тяжким тягарем на місцеві бюджети, а вони не завжди мають змогу в повному обсязі це навантаження проти туберкульозу забезпечувати», – сказав Віталій Руденко.
Комплексне лікування одного хворого неускладненої форми туберкульозу обходиться приблизно в п’ятсот гривень на добу. А форми, стійкої до стандартних ліків – не менше як тисячі гривень на добу.
Пацієнт не має платити за лікування жодної копійки, наголошує голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва. «Погіршує становище величезна кількість хворих, які займаються самолікуванням. Пацієнт йде до аптеки, купує пігулки, ними лікується, не бажаючи лягати до лікарні. А всі ми заражаємося де завгодно – у магазинах, метро тощо», – уточнила вона.
На законодавчому рівні в Україні не заборонили видачу ліків від туберкульозу без рецепту. Тому наразі Тетяна Бахтеєва разом з парламентським комітетом з питань охорони здоров’я готує абсолютно нову редакцію законопроекту про боротьбу з туберкульозом. Його уже підтримали в першому читанні 368 народних депутатів.
Пані Бахтеєва висловила сподівання, що він буде ухвалений уже цього року в другому читанні. «Я в даному законопроекті зовсім відмовила в можливості випуску сьогодні цих препаратів через аптечну мережу. Вони будуть тільки через лікаря», – додала Тетяна Бахтеєва.
Наразі на стійку до стандартних (а значить, дешевших) ліків форму туберкульозу страждають близько 70 тисяч українців.
У групі ризику – не лише безхатченки та ув’язнені
Тим часом голова Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим інфекційним хворобам МОЗ України Світлана Черенько зазначає, що в Україні менше хворіють на сухоти. За останні 4 роки кількість хворих скоротилася на 20%.
Прес-служба МОЗ також повідомляє, що показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах протягом останніх 10 років зменшився у 4,3 рази. Це обумовлено 100% флюорографічним обстеженням засуджених та узятих під варту осіб, концентрацією хворих на ВІЛ-інфекцію, наркоманію, алкоголізм, що є факторами підвищеного ризику захворювання.
Хоча, за словами Світлани Черенько, говорити про перемогу над епідемією не доводиться. Крім браку фінансування, ще однією важливою проблемою вона називає рівень життя в Україні.
За її словами, туберкульоз давно перестав бути в Україні хворобою колишніх ув’язнених та безхатченків. «Рівень життя впав. Люди не мали коштів, щоб харчуватися нормально. І впав рівень фінансування. Люди зубожіли, залишилися без роботи. Погане харчування, плюс рівень пияцтва збільшився», – пояснила Світлана Черенько.
Голова Українського товариства Червоного Хреста Іван Усіченко звертає увагу на те, що люди мало знають про загрозу, яку становить туберкульоз. Вони неохоче проходять флюорографію і вважають, що їм це не загрожує.
«Люди, особливо молоді, мало знають, як вберегтися від туберкульозу. Тому такий напрямок, як профілактична медицина, в нас забутий або на низькому рівні. Якщо людина кашляє 2–3 тижні – треба звертатися до лікаря, треба обстежитися, зробити аналіз крові та флюорографію. Вони повинні знати, як вберегтися від туберкульозу», – зауважив Іван Усіченко.
Туберкульоз теж може виникнути від нервів
Як кажуть лікарі, після 30 років паличка Коха дрімає майже в кожній людині. І вона може вийти із затінку, якщо послабиться імунітет. А до цього може призвести і тривалий стрес, і депресія, і виразка, і цукровий діабет. А також погане харчування, виснажлива праця, кепські житлові умови тощо.
І ще, коли понад три тижні допікає кашель (особливо з виділенням мокротиння), тримається висока температура, є біль у грудній клітині, стрімко настає втома, немає апетиту, турбує задишка – це можуть бути симптоми туберкульозу легень. В такому разі медики радять негайно звертатися в поліклініку до терапевта, який призначить обстеження для того, щоб виявити, є туберкульоз чи нема.
Якщо хворий на сухоти правильно лікується і проходить повноцінний курс реабілітації, ймовірність повного одужання сягає 80%.
Тим часом у Севастополі проходить місячник боротьби із захворюванням на туберкульоз. У місцевому протитуберкульозному диспансері проводять день відкритих дверей, як повідомляє прес-служба МОЗ, а на ринках міста обіцяли встановити пересувну флюорографічну установку, де всі охочі матимуть змогу безкоштовно пройти медичне обстеження.