Львів – Українці мають зацікавити світ своєю мовою та культурою – це їхній обов’язок. Таку думку висловив в інтерв’ю Радіо Свобода відомий австрійський філолог, україніст, професор славістики Віденського університету Міхаель Мозер. Він – автор численних мовознавчих праць, зокрема, ґрунтовного видання «Причинки до історії української мови».
Австрійський професор Міхаель Мозер вивчає різні слов’янські мови. Але найбільше його зацікавила українська. Бо вона, каже дослідник, завжди перебувала і перебуває у цікавих мовних ситуаціях і є під політичною загрозою.
Уже сам факт, що він займається україністикою, каже професор, є політичним явищем, до певної міри.
«Тому треба бути українськомовними, і тоді буде жити мова. Українська мова для мене відіграє важливу роль як міжнародна. Насправді, бо в багатьох країнах світу мав нагоду розмовляти українською. Коли я щось робив у галузі українознавства, реакції були дуже бурхливі, тому я так нею ретельно займаюсь», – зауважив професор Мозер.
Світ втрачає інтерес до України, української мови і культури
Професор зазначає, що нині зацікавлення до України, української мови та культури у світі незначне, якщо порівняти ще з ситуацією 5–6 років тому. У Віденському університеті одиниці студентів вивчають україністику. Як правило, ці молоді люди хочуть пізнати Україну та її культуру, щоб краще зрозуміти простір Центрально-Східної Європи, не лише через перспективи Польщі та Росії.
«Тут український чинник важливий, незалежно від того, як ми його оцінюємо. Це біда сучасної славістики, що, на жаль, славістика розвивається в чисту русистику. Я люблю російську мову, культуру, але треба знати інші мови, культури, включно з українською», – каже дослідник.
Якщо українці дозволяють собі виступати у ЗМІ, спілкуватись на роботі, у парламенті російською мовою, то мало хто поза межами країни зацікавиться українською мовою, зауважує Міхаель Мозер. Бо іноземці бачать, що в Україні можна легко і простіше спілкуватись російською, а це аж ніяк не може бути поштовхом для вивчення української мови.
«Мовне життя в Україні може бути корисним для зацікавленості Україною у світі, це має бути обов’язком українців», – наголошує професор.
У Львівському університеті імені Івана Франка професор із Відня Міхаель Мозер прочитав лекцію на тему: «Український П’ємонт? Галичина і українська мова у ХІХ столітті». Славіст дослідив галицький варіант української мови і доводить, що їй штучно і несправедливо накинули у XIX столітті термін «язичіє», бо такого виразу немає і його не слід вживати. Власне, у XIX столітті галичани свідомо переймали кращі зразки української мови з Великої України.
Уже сам факт, що він займається україністикою, каже професор, є політичним явищем, до певної міри.
«Тому треба бути українськомовними, і тоді буде жити мова. Українська мова для мене відіграє важливу роль як міжнародна. Насправді, бо в багатьох країнах світу мав нагоду розмовляти українською. Коли я щось робив у галузі українознавства, реакції були дуже бурхливі, тому я так нею ретельно займаюсь», – зауважив професор Мозер.
Світ втрачає інтерес до України, української мови і культури
Професор зазначає, що нині зацікавлення до України, української мови та культури у світі незначне, якщо порівняти ще з ситуацією 5–6 років тому. У Віденському університеті одиниці студентів вивчають україністику. Як правило, ці молоді люди хочуть пізнати Україну та її культуру, щоб краще зрозуміти простір Центрально-Східної Європи, не лише через перспективи Польщі та Росії.
«Тут український чинник важливий, незалежно від того, як ми його оцінюємо. Це біда сучасної славістики, що, на жаль, славістика розвивається в чисту русистику. Я люблю російську мову, культуру, але треба знати інші мови, культури, включно з українською», – каже дослідник.
Якщо українці дозволяють собі виступати у ЗМІ, спілкуватись на роботі, у парламенті російською мовою, то мало хто поза межами країни зацікавиться українською мовою, зауважує Міхаель Мозер. Бо іноземці бачать, що в Україні можна легко і простіше спілкуватись російською, а це аж ніяк не може бути поштовхом для вивчення української мови.
«Мовне життя в Україні може бути корисним для зацікавленості Україною у світі, це має бути обов’язком українців», – наголошує професор.
У Львівському університеті імені Івана Франка професор із Відня Міхаель Мозер прочитав лекцію на тему: «Український П’ємонт? Галичина і українська мова у ХІХ столітті». Славіст дослідив галицький варіант української мови і доводить, що їй штучно і несправедливо накинули у XIX столітті термін «язичіє», бо такого виразу немає і його не слід вживати. Власне, у XIX столітті галичани свідомо переймали кращі зразки української мови з Великої України.