Івано-Франківськ – У Польщі розпочинається Міжнародний українсько-польський гуцульський фестиваль у 40-ву річницю від дня смерті відомого польського гуманіста, філософа, письменника, знавця Гуцульщини Станіслава Вінценза. Завершиться він у жовті в іншому польському місті – Лодзь. Заплановані виставки і концерти гуцульської музики, наукові конференції і кінопроекції, конкурси і художні курси. На Прикарпатті ідею фестивалю підтримало товариство «Гуцульщина» та місцева влада. Тут теж проходитимуть різноманітні заходи та мандрівки до місць, пов’язаних із Вінцензом.
Трохи більше двох років тому Прикарпаття широко відзначило 120-річчя від дня народження Станіслава Вінценза. Тоді ж було презентовано книгу «Вінцензіана», редактором і упорядником якої є кандидат філологічних наук, доцент Микола Васильчук. За його словами, гуманіст, філософ, письменник Станіслав Вінценз належить двом державам – Польщі й Україні.
«Європейські дослідники дивляться на Станіслава Вінценза як на людину, котра зуміла в умовах війни, більшовицько-німецького зіткнення зберегти в собі риси людяності. Українці ж мають на Вінценза дещо інший, багатший погляд, тому що ми цікавимося Вінцензом і як гуманістом, але передусім як людиною, яка писала про Україну», – говорить Микола Васильчук.
«Гомер Гуцульщини», автор найбільшої епопеї про цей край
Село Слобода Рунгурська на Коломийщині, села Криворівня і Бистрець на Верховинщині – особливі місця в долі Станіслава Вінценза. У першому він народився в родині багатого польського нафтопромисловця. У Криворівні виростав, вивчивши завдяки няні Палагні Сліпенчук-Ребенчук українську мову і полюбивши гуцулів. Із Бистреця, де жив у зрілі роки, змушений був втікати за кордон після арешту НКВС. Тому в радянські часи ім’я його замовчувалося.
Станіслав Вінценз був збирачем і дослідником гуцульського фольклору. Його найвідомішу працю – роман-епопею «На високій полонині» – називають «Калевалою гуцулів».
Поляки допоможуть створити музей Вінценза
На виставці у Кракові представлені експонати з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського, що у Коломиї. У Криворівні, Бистреці, Верховині в рамках фестивалю проходитимуть наукові конференції, окремий фестиваль троїстих музик, конкурс на кращого музиканта, походи Чорногорою.
До двох проектів, які спільно виконують Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Варшавський університет – створення молодіжного центру зустрічей української і польської молоді в Микуличині та реконструкції обсерваторії на горі Піп-Іван – додасться ще один, безпосередньо пов’язаний зі Станіславом Вінцензом. Про це, перебуваючи на Прикарпатті, повідомила представник Канцелярії президента Польщі Анна Гурська.
«Зараз ця програма переростає в тріаду, бо в нас з’явився ще один проект: дім Вінценза, в якому місцева влада планує, і ми це підтримуємо, створити етнографічний музей. Ці проекти мають повну підтримку з боку президентів Польщі та України. Це записано як завдання, а не як ідея до Дорожньої карти співпраці Польщі й України на 2011-2012 роки», – зауважила Анна Гурська.
Івано-Франківський письменник Тарас Прохасько завершив свій переклад із польської мови роману Станіслава Вінценза «На високій полонині», в якому, за його словами, «зміг дозволити певну вільність у гуцульському мелосі». Цей твір заслуговує того, аби мати кілька варіантів перекладу.
«Європейські дослідники дивляться на Станіслава Вінценза як на людину, котра зуміла в умовах війни, більшовицько-німецького зіткнення зберегти в собі риси людяності. Українці ж мають на Вінценза дещо інший, багатший погляд, тому що ми цікавимося Вінцензом і як гуманістом, але передусім як людиною, яка писала про Україну», – говорить Микола Васильчук.
«Гомер Гуцульщини», автор найбільшої епопеї про цей край
Село Слобода Рунгурська на Коломийщині, села Криворівня і Бистрець на Верховинщині – особливі місця в долі Станіслава Вінценза. У першому він народився в родині багатого польського нафтопромисловця. У Криворівні виростав, вивчивши завдяки няні Палагні Сліпенчук-Ребенчук українську мову і полюбивши гуцулів. Із Бистреця, де жив у зрілі роки, змушений був втікати за кордон після арешту НКВС. Тому в радянські часи ім’я його замовчувалося.
Станіслав Вінценз був збирачем і дослідником гуцульського фольклору. Його найвідомішу працю – роман-епопею «На високій полонині» – називають «Калевалою гуцулів».
Поляки допоможуть створити музей Вінценза
На виставці у Кракові представлені експонати з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського, що у Коломиї. У Криворівні, Бистреці, Верховині в рамках фестивалю проходитимуть наукові конференції, окремий фестиваль троїстих музик, конкурс на кращого музиканта, походи Чорногорою.
До двох проектів, які спільно виконують Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Варшавський університет – створення молодіжного центру зустрічей української і польської молоді в Микуличині та реконструкції обсерваторії на горі Піп-Іван – додасться ще один, безпосередньо пов’язаний зі Станіславом Вінцензом. Про це, перебуваючи на Прикарпатті, повідомила представник Канцелярії президента Польщі Анна Гурська.
«Зараз ця програма переростає в тріаду, бо в нас з’явився ще один проект: дім Вінценза, в якому місцева влада планує, і ми це підтримуємо, створити етнографічний музей. Ці проекти мають повну підтримку з боку президентів Польщі та України. Це записано як завдання, а не як ідея до Дорожньої карти співпраці Польщі й України на 2011-2012 роки», – зауважила Анна Гурська.
Івано-Франківський письменник Тарас Прохасько завершив свій переклад із польської мови роману Станіслава Вінценза «На високій полонині», в якому, за його словами, «зміг дозволити певну вільність у гуцульському мелосі». Цей твір заслуговує того, аби мати кілька варіантів перекладу.