Рівне – Україна посилила увагу до роботи власних атомних станцій після аварії на японській атомній електростанції «Фукусіма-1», однак її уряд і надалі декларує розвиток ядерної енергетики.
Учора найстаріший в Україні перший ядерний енергоблок Рівненської АЕС був поставлений на ремонт. А завтра на Хмельницькій АЕС будуть проведені планові навчання з ліквідації наслідків ймовірної аварійної ситуації. Це лише окремі видимі наслідки стурбованості суспільства тим, що відбулося на японській станції «Фукусіма-1».
У ці дні владі й атомникам на Рівненщині та Хмельниччині доводиться відповідати на чимало запитань, які накопичилися упродовж останнього часу. Наприклад, запитання від Всеукраїнської екологічної ліги, яку на Рівненщині очолює професор Національного університету водного господарства і природокористування Микола Клименко, стосується дотичної до японської проблеми забезпечення охолодження реакторів Хмельницької АЕС.
Спілкування, яке відбувалося з атомниками досі – екскурсії окремих груп населення на РАЕС і ХАЕС – не є достатнім для рівнян, які фактично перебувають у зоні впливу двох атомних станцій. На Рівненщині й Хмельниччині практично не діють електронні табло з даними рівня радіації, у 30-кіолрметровій зоні спостереження навколо РАЕС знищена установка громадського спостереження за рівнем радіації Гама-1, і населенню доводиться довіряти нечастим повідомленням місцевих ЗМІ, котрі співпрацюють із АЕС.
Керівництво РАЕС обіцяє створити спеціальну FM-станцію. Натомість люди просять поновити майже повністю знищене проводове мовлення, котре досі вважалося найнадійнішим засобом оповіщення населення.
Недомовки спричиняють недовіру
У перші години повідомлень із Японії керівництво рівненських рятувальних служб виглядало розгубленим, і на звернення журналістів, що можна порадити людям, котрі можуть опинитися в зоні впливу радіації, воліли не відповідати, чекаючи дозволу влади на оприлюднення інформації, яку насправді має знати кожен школяр.
Згодом заступник голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко пообіцяв, що зв’язок рятувальників із громадськістю від сьогодні буде тіснішим. «Ну, не готові керівники... Сьогодні дам доручення. Він трохи перестрахувався – це неправильно», – пояснив Юхименко.
Через подібні «підстраховки», або ж недомовки, стан довіри населення України до атомників і влади у питаннях ядерної енергетики не задовольняє Державного комітету з ядерного регулювання. На цьому наголошувала його керівник Олена Миколайчук під час ухвалення рішення про продовження терміну експлуатації першого рівненського енергоблоку. І зобов’язала усунути всі недоліки у стислі терміни.
«НАЕК «Енергоатом» має забезпечити більшу відкритість своєї діяльності. Вчорашня розмова (з представниками екологічних громадських організацій – ред.) показала, що задавалося багато питань, на які громадськість мала б давно отримати відповіді. Значить, треба завойовувати довіру, а без відкритості у вас цієї довіри ніколи не буде», – додала Олена Миколайчук.
11 січня, через два тижні після зупинення першого рівненського енергоблоку, котре супроводжувалося незначним витоком радіоактивної рідини, атомники повідомили лише про мікротріщини на ізоляторі струмопроводу. І ні слова про прорив у першому радіоактивному контурі. Це сталося незадовго після того, як російська компанія «Гідропрес» провела на енергоблоці масштабні ремонтні роботи для продовження його ресурсу. Причини недомовок може прояснити факт: Верховна Рада вже наступного дня, 12 січня, ратифіковувала угоду між урядами України і Росії про співпрацю в будівництві 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.
Відтак українці не впевнені, чи досі не отримують інформацію від «Енергоатому» дозовано. На цьому наголошували екологи, яким вдалося потрапити на нараду з приводу продовження ресурсу РАЕС-1,2.
Зокрема, голова української екологічної асоціації «Зелений світ» Юрій Самойленко зауважує, що його не переконали методики оцінки будівельних конструкцій старих енергоблоків. Повнота оцінки сейсмічності також має бути збільшена, вважає еколог.
Поліські ґрунти не сприяють розбудові АЕС
Запитання про сейсмічність для Рівненської АЕС – не випадкове. Адже карстові порожнини були віднайдені під першим енергоблоком уже після того, як було завершене його будівництво, і будівельникам довелося провести безпрецедентні роботи з їхнього заповнення.
Екологи не отримали відповіді і на запитання про аварію на РАЕС у 2009 році, інформація про яку була подана настільки затехнізована, що спричинила масу чуток. Тим часом заступник голови Рівненської облдержадміністрації Анатолій Юхименко лобіює перед керівництвом Держкомітету з ядерного регулювання будівництво на РАЕС 5-го енергоблоку. «Ми дуже хотіли б, щоб поряд із продовженням ресурсу, оскільки ми оптимісти, максимум у 15-му році почали будувати 5-й енергоблок на майданчику Рівненської АЕС», – сказав Юхименко.
І хоча керівники Держкомітету з ядерного регулювання поставилися до такої ідеї скептично, місцевий чиновник переконує журналістів у тому, що 5-й енергоблок на Рівненщині таки з’явиться – бо це, мовляв, економічно вигідно, адже через 5 років свій ресурс вичерпає і третій рівненський енергоблок.
Продовження ресурсу найстаріших в Україні енергоблоків насправді було наслідком відсутності коштів для їх закриття. На цьому наголошує і президент «Енергоатому» Юрій Недашківський. Навіть для реалізації рівненської програми з продовження термінів експлуатації у минулому році було залучено кошти, вилучені з інших українських АЕС. Водночас у нинішньому році НАЕК «Енергоатом» планує завершити оцінку технічного стану та перепризначення ресурсу усіх елементів енергоблоку №1 Південно-Української АЕС – для його експлуатації в майбутньому у понадпроектний термін.
Анонсована поїздка журналістів на нараду, де відбулося підписання документів щодо продовження ресурсу найстаріших рівненських енергоблоків, в останній момент була скасована. Місяць тому подібний прецедент стався у місті Нетішин, де розташована Хмельницька АЕС. Запланована зустріч рівненських журналістів із японськими екологами була скасована в останній момент з невідомих причин.
У ці дні владі й атомникам на Рівненщині та Хмельниччині доводиться відповідати на чимало запитань, які накопичилися упродовж останнього часу. Наприклад, запитання від Всеукраїнської екологічної ліги, яку на Рівненщині очолює професор Національного університету водного господарства і природокористування Микола Клименко, стосується дотичної до японської проблеми забезпечення охолодження реакторів Хмельницької АЕС.
Державний комітет атомного регулювання та керівництво Енергоатому ухвалюють рішення про дозвіл на понаднормову роботу старіючих рівненських енергоблоків
Нині охолодження відбувається за рахунок створеної на Горині водойми. При зміні клімату температура води водойми-охолоджувача перевищує критичні межі, стверджує Микола Клименко і наголошує, що в зв’язку з цим на ХАЕС виникає проблема охолодження двох додаткових реакторів, про добудову яких постійно говорять влада і атомники. Ці питання повинні бути в полі зору громадськості і науковців, вважає еколог. 
Спілкування, яке відбувалося з атомниками досі – екскурсії окремих груп населення на РАЕС і ХАЕС – не є достатнім для рівнян, які фактично перебувають у зоні впливу двох атомних станцій. На Рівненщині й Хмельниччині практично не діють електронні табло з даними рівня радіації, у 30-кіолрметровій зоні спостереження навколо РАЕС знищена установка громадського спостереження за рівнем радіації Гама-1, і населенню доводиться довіряти нечастим повідомленням місцевих ЗМІ, котрі співпрацюють із АЕС.
Керівництво РАЕС обіцяє створити спеціальну FM-станцію. Натомість люди просять поновити майже повністю знищене проводове мовлення, котре досі вважалося найнадійнішим засобом оповіщення населення.
Недомовки спричиняють недовіру
У перші години повідомлень із Японії керівництво рівненських рятувальних служб виглядало розгубленим, і на звернення журналістів, що можна порадити людям, котрі можуть опинитися в зоні впливу радіації, воліли не відповідати, чекаючи дозволу влади на оприлюднення інформації, яку насправді має знати кожен школяр.
Згодом заступник голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко пообіцяв, що зв’язок рятувальників із громадськістю від сьогодні буде тіснішим. «Ну, не готові керівники... Сьогодні дам доручення. Він трохи перестрахувався – це неправильно», – пояснив Юхименко.
Через подібні «підстраховки», або ж недомовки, стан довіри населення України до атомників і влади у питаннях ядерної енергетики не задовольняє Державного комітету з ядерного регулювання. На цьому наголошувала його керівник Олена Миколайчук під час ухвалення рішення про продовження терміну експлуатації першого рівненського енергоблоку. І зобов’язала усунути всі недоліки у стислі терміни.
«НАЕК «Енергоатом» має забезпечити більшу відкритість своєї діяльності. Вчорашня розмова (з представниками екологічних громадських організацій – ред.) показала, що задавалося багато питань, на які громадськість мала б давно отримати відповіді. Значить, треба завойовувати довіру, а без відкритості у вас цієї довіри ніколи не буде», – додала Олена Миколайчук.
11 січня, через два тижні після зупинення першого рівненського енергоблоку, котре супроводжувалося незначним витоком радіоактивної рідини, атомники повідомили лише про мікротріщини на ізоляторі струмопроводу. І ні слова про прорив у першому радіоактивному контурі. Це сталося незадовго після того, як російська компанія «Гідропрес» провела на енергоблоці масштабні ремонтні роботи для продовження його ресурсу. Причини недомовок може прояснити факт: Верховна Рада вже наступного дня, 12 січня, ратифіковувала угоду між урядами України і Росії про співпрацю в будівництві 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.
Відтак українці не впевнені, чи досі не отримують інформацію від «Енергоатому» дозовано. На цьому наголошували екологи, яким вдалося потрапити на нараду з приводу продовження ресурсу РАЕС-1,2.
Зокрема, голова української екологічної асоціації «Зелений світ» Юрій Самойленко зауважує, що його не переконали методики оцінки будівельних конструкцій старих енергоблоків. Повнота оцінки сейсмічності також має бути збільшена, вважає еколог.
Поліські ґрунти не сприяють розбудові АЕС
Запитання про сейсмічність для Рівненської АЕС – не випадкове. Адже карстові порожнини були віднайдені під першим енергоблоком уже після того, як було завершене його будівництво, і будівельникам довелося провести безпрецедентні роботи з їхнього заповнення.
Екологи не отримали відповіді і на запитання про аварію на РАЕС у 2009 році, інформація про яку була подана настільки затехнізована, що спричинила масу чуток. Тим часом заступник голови Рівненської облдержадміністрації Анатолій Юхименко лобіює перед керівництвом Держкомітету з ядерного регулювання будівництво на РАЕС 5-го енергоблоку. «Ми дуже хотіли б, щоб поряд із продовженням ресурсу, оскільки ми оптимісти, максимум у 15-му році почали будувати 5-й енергоблок на майданчику Рівненської АЕС», – сказав Юхименко.
І хоча керівники Держкомітету з ядерного регулювання поставилися до такої ідеї скептично, місцевий чиновник переконує журналістів у тому, що 5-й енергоблок на Рівненщині таки з’явиться – бо це, мовляв, економічно вигідно, адже через 5 років свій ресурс вичерпає і третій рівненський енергоблок.
Продовження ресурсу найстаріших в Україні енергоблоків насправді було наслідком відсутності коштів для їх закриття. На цьому наголошує і президент «Енергоатому» Юрій Недашківський. Навіть для реалізації рівненської програми з продовження термінів експлуатації у минулому році було залучено кошти, вилучені з інших українських АЕС. Водночас у нинішньому році НАЕК «Енергоатом» планує завершити оцінку технічного стану та перепризначення ресурсу усіх елементів енергоблоку №1 Південно-Української АЕС – для його експлуатації в майбутньому у понадпроектний термін.
Анонсована поїздка журналістів на нараду, де відбулося підписання документів щодо продовження ресурсу найстаріших рівненських енергоблоків, в останній момент була скасована. Місяць тому подібний прецедент стався у місті Нетішин, де розташована Хмельницька АЕС. Запланована зустріч рівненських журналістів із японськими екологами була скасована в останній момент з невідомих причин.