Прага – Аварія на японській АЕС не злякала лідерів Росії і Білорусі. Росія будуватиме першу атомну станцію в Білорусі і для цього готова надати їй кредит у шість мільярдів доларів. Місце будівництва станції, неподалік кордону з Латвією, не сподобалося екологам. Деякі фахівці також вважають, що в цьому районі існує ризик землетрусів.
Перша білоруська атомна станція має почати працювати в 2018 році, її будуватиме російська державна компанія «Росатом». Цей проект у вівторок під час візиту до Білорусі схвалив російський прем’єр.
Володимир Путін вважає, що нова білоруська станція буде кращою, ніж японська, що постраждала від землетрусу. Якщо в Японії працюють 40-річні американські реактори, то в Білорусі будуть технології останнього покоління, запевнив Володимир Путін. «Рівень захисту, звичайно, набагато вищий, незважаючи навіть на те, що Білорусь не розташована у такій сейсмічній зоні як Японія», – зауважив російський прем’єр.
Але колишній співробітник Міністерства енергетики Білорусі Валентин Мацкевич вважає, що місце будівництво нової станції в Гродненській області небезпечне. У 1909 році там вже був землетрус силою у 7 балів, в результаті виник двокілометровий яр, стверджує він. Мовчання білоруської Академії наук з цього приводу Мацкевич називає злочинним. Щоправда, він не уточнює, що тих 7 балів було за 12-бальною шкалою інтенсивності МСК-64, а в більш звичній шкалі магнітуди, чи, як кажуть, «за Ріхтером» це було б тільки близько 5.
Радіо Свобода звернулося за коментарем до колишнього президента цієї Академії, професора фізики Олександра Войтовича. Він каже, що нічого не чув про високу сейсмічність у районі, хоча брав участь у роботі комісії, яка вивчала можливості розвитку атомної галузі Білорусі.
Водночас Войтович вважає, що Білорусь зможе засвоїти уроки японської трагедії. «Я думаю, що землетрус у Японії призведе до того, що будуть переглянуті вимоги до безпеки АЕС і виникнуть нові стандарти», – зазначив професор.
АЕС – кому борг, а кому заробіток
Поки розробляються нові стандарти, лунають побоювання, що через нову АЕС Білорусь опиниться у борговій ямі з корупційним присмаком.
Співголова російської громадської організації «Екооборона» Володимир Слив’як наводить аналіз закупок корпорацією «Росатом». Згідно з ним, були порушення, які засвідчують 40-відсоткову можливість тіньових схем. Якщо попередній кошторис АЕС, за оцінками білоруської влади, становить 9 мільярдів доларів, то корупція може з’їсти 4 мільярди, говорить цей спостерігач.
Володимир Путін заявив, що Росія готова надати Білорусі кредит для будівництва станції в розмірі 6 мільярдів доларів. За словами російського прем’єра, відповідний договір може бути підписаний протягом місяця.
Про зростання через це залежності Білорусі від Росії попереджає активіст білоруського атомного спротиву Микола Власевич. «Це однозначно загроза не просто екологічна, але й економічна і політична, – наголошує він. – По-перше, лізти у таку боргову яму, по-друге, це загроза суверенітетові і незалежності».
Проти будівництва білоруської АЕС офіційно виступила Литва, яка вручила ноту протесту білоруській владі. Засудили цей проект і міжнародна екологічна організація Greenpeace та українські зелені.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше заявляв, що перша атомна станція дасть його країні нові робочі місця, новітні технології, а до того ж – економію в 5 мільярдів кубометрів газу, який Білорусь наразі імпортує.
Володимир Путін вважає, що нова білоруська станція буде кращою, ніж японська, що постраждала від землетрусу. Якщо в Японії працюють 40-річні американські реактори, то в Білорусі будуть технології останнього покоління, запевнив Володимир Путін. «Рівень захисту, звичайно, набагато вищий, незважаючи навіть на те, що Білорусь не розташована у такій сейсмічній зоні як Японія», – зауважив російський прем’єр.
Але колишній співробітник Міністерства енергетики Білорусі Валентин Мацкевич вважає, що місце будівництво нової станції в Гродненській області небезпечне. У 1909 році там вже був землетрус силою у 7 балів, в результаті виник двокілометровий яр, стверджує він. Мовчання білоруської Академії наук з цього приводу Мацкевич називає злочинним. Щоправда, він не уточнює, що тих 7 балів було за 12-бальною шкалою інтенсивності МСК-64, а в більш звичній шкалі магнітуди, чи, як кажуть, «за Ріхтером» це було б тільки близько 5.
Радіо Свобода звернулося за коментарем до колишнього президента цієї Академії, професора фізики Олександра Войтовича. Він каже, що нічого не чув про високу сейсмічність у районі, хоча брав участь у роботі комісії, яка вивчала можливості розвитку атомної галузі Білорусі.
Водночас Войтович вважає, що Білорусь зможе засвоїти уроки японської трагедії. «Я думаю, що землетрус у Японії призведе до того, що будуть переглянуті вимоги до безпеки АЕС і виникнуть нові стандарти», – зазначив професор.
АЕС – кому борг, а кому заробіток
Поки розробляються нові стандарти, лунають побоювання, що через нову АЕС Білорусь опиниться у борговій ямі з корупційним присмаком.
Співголова російської громадської організації «Екооборона» Володимир Слив’як наводить аналіз закупок корпорацією «Росатом». Згідно з ним, були порушення, які засвідчують 40-відсоткову можливість тіньових схем. Якщо попередній кошторис АЕС, за оцінками білоруської влади, становить 9 мільярдів доларів, то корупція може з’їсти 4 мільярди, говорить цей спостерігач.
Володимир Путін заявив, що Росія готова надати Білорусі кредит для будівництва станції в розмірі 6 мільярдів доларів. За словами російського прем’єра, відповідний договір може бути підписаний протягом місяця.
Про зростання через це залежності Білорусі від Росії попереджає активіст білоруського атомного спротиву Микола Власевич. «Це однозначно загроза не просто екологічна, але й економічна і політична, – наголошує він. – По-перше, лізти у таку боргову яму, по-друге, це загроза суверенітетові і незалежності».
Проти будівництва білоруської АЕС офіційно виступила Литва, яка вручила ноту протесту білоруській владі. Засудили цей проект і міжнародна екологічна організація Greenpeace та українські зелені.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше заявляв, що перша атомна станція дасть його країні нові робочі місця, новітні технології, а до того ж – економію в 5 мільярдів кубометрів газу, який Білорусь наразі імпортує.