Київ – Інститут Євроатлантичного співробітництва оприлюднив своє дослідження про те, як сприймають Росію та її зовнішню політику суспільства України, Молдови та Румунії. На думку авторів дослідження та незалежних експертів, його результати є неоднозначними. Вони свідчать, що ставлення різних націй до російської держави безпосередньо залежить від того, як саме офіційна Москва намагається впливати на них.
В Україні, Молдові та Румунії ставлення суспільства до Російської Федерації коливається від нейтрального до позитивного. Утім, більшість румунів та значна частина громадян Молдови й України вважають, що влада Росії вдається до агресивної зовнішньої політики.
11 березня, під час презентації дослідження ставлення громадян східноєвропейських держав до російської політики, румунські настрої, зокрема щодо Росії, оприлюднив експерт Центру запобігання конфліктів та їхнього раннього попередження в Румунії Юліан Кіфу.
«Росія в нашому інформаційному просторі сприймається частіше не як жертва, а як агресор, наприклад у контексті російсько-грузинської війни. Але це не означає якогось упередженого ставлення до країни загалом. Ми ставили контрольне запитання: чиї інвестиції ви позитивно сприймаєте? Російські інвестиції румунські громадяни сприймають добре, схвально про них висловилося на 10 відсотків більше опитаних, аніж про зовнішню політику Росії», – розповів румунський експерт.
Пострадянські країни: дружба з зав’язаними очима
Молдова та Україна, на думку авторів дослідження, до російського зовнішньополітичного чинника ставляться поміркованіше, що зумовлено радянським минулим обох цих держав та великим впливом Росії на їхню економіку й інформаційний простір сьогодні. Половина ж громадян Молдови прагне приєднання до ЄС, 40 відсотків молдован вважають за можливе приєднання їхньої країни до Росії, а дві третини найкращим зарубіжним політиком називають російського прем’єра Путіна, зазначив молдовський дослідник Оазу Нантой.
Попри це, на його думку, зовнішня політика Росії щодо Молдови перешкоджає розв’язанню конфлікту у Придністров’ї та збільшує залежність від «Газпрому» молдовської газотранспортної системи.
Переважна більшість українців, усвідомлюючи свою національну ідентичність, доброзичливо ставиться до російської держави, говорить експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Однак ставлення росіян до України не є симетричним, і це викликає міжнаціональні непорозуміння, зауважив дослідник.
«42% російських громадян вважають українців і росіян одним народом. І очікують, що українці мають так само думати, мати ті ж політичні вподобання. Коли вони бачать, що в реальності це не так, іде негативна реакція і пошук винних», – пояснив Володимир Горбач.
Російський вплив в Україні: рівень – загрозливий
Українські учасники дослідження констатують, що ставлення українців до російської держави формується в умовах, коли провідні партії та державні діячі орієнтуються на московських колег, а в інформаційному, музичному та кінопросторі велику питому вагу має російський продукт. Така ситуація є загрозливою, вважає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер.
«Є загроза прямої здачі національних інтересів, – зазначає вона. – Нинішнє керівництво держави свідомо чи несвідомо копіює моделі управління, які діють у Росії, та використовує їх у внутрішній політиці».
Україні теж потрібен план дій щодо Росії – експерт
Автори дослідження ґрунтовно проаналізували ставлення до російської зовнішньої політики у Східній Європі та його причини, однак у цій роботі бракує практичних рекомендацій, переконана директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська. За її словами, Росія впливає на своїх сусідів, маючи план: повернути Україну та інші пострадянські держави під свій контроль.
Україна ж плану дій щодо захисту національних інтересів не має, вважає експерт. Віра Нанівська вважає, що для створення та реалізації такого плану мають об’єднати зусилля влада, опозиція та суспільство.
11 березня, під час презентації дослідження ставлення громадян східноєвропейських держав до російської політики, румунські настрої, зокрема щодо Росії, оприлюднив експерт Центру запобігання конфліктів та їхнього раннього попередження в Румунії Юліан Кіфу.
«Росія в нашому інформаційному просторі сприймається частіше не як жертва, а як агресор, наприклад у контексті російсько-грузинської війни. Але це не означає якогось упередженого ставлення до країни загалом. Ми ставили контрольне запитання: чиї інвестиції ви позитивно сприймаєте? Російські інвестиції румунські громадяни сприймають добре, схвально про них висловилося на 10 відсотків більше опитаних, аніж про зовнішню політику Росії», – розповів румунський експерт.
Пострадянські країни: дружба з зав’язаними очима
Молдова та Україна, на думку авторів дослідження, до російського зовнішньополітичного чинника ставляться поміркованіше, що зумовлено радянським минулим обох цих держав та великим впливом Росії на їхню економіку й інформаційний простір сьогодні. Половина ж громадян Молдови прагне приєднання до ЄС, 40 відсотків молдован вважають за можливе приєднання їхньої країни до Росії, а дві третини найкращим зарубіжним політиком називають російського прем’єра Путіна, зазначив молдовський дослідник Оазу Нантой.
Попри це, на його думку, зовнішня політика Росії щодо Молдови перешкоджає розв’язанню конфлікту у Придністров’ї та збільшує залежність від «Газпрому» молдовської газотранспортної системи.
Переважна більшість українців, усвідомлюючи свою національну ідентичність, доброзичливо ставиться до російської держави, говорить експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Однак ставлення росіян до України не є симетричним, і це викликає міжнаціональні непорозуміння, зауважив дослідник.
«42% російських громадян вважають українців і росіян одним народом. І очікують, що українці мають так само думати, мати ті ж політичні вподобання. Коли вони бачать, що в реальності це не так, іде негативна реакція і пошук винних», – пояснив Володимир Горбач.
Російський вплив в Україні: рівень – загрозливий
Українські учасники дослідження констатують, що ставлення українців до російської держави формується в умовах, коли провідні партії та державні діячі орієнтуються на московських колег, а в інформаційному, музичному та кінопросторі велику питому вагу має російський продукт. Така ситуація є загрозливою, вважає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер.
«Є загроза прямої здачі національних інтересів, – зазначає вона. – Нинішнє керівництво держави свідомо чи несвідомо копіює моделі управління, які діють у Росії, та використовує їх у внутрішній політиці».
Україні теж потрібен план дій щодо Росії – експерт
Автори дослідження ґрунтовно проаналізували ставлення до російської зовнішньої політики у Східній Європі та його причини, однак у цій роботі бракує практичних рекомендацій, переконана директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська. За її словами, Росія впливає на своїх сусідів, маючи план: повернути Україну та інші пострадянські держави під свій контроль.
Україна ж плану дій щодо захисту національних інтересів не має, вважає експерт. Віра Нанівська вважає, що для створення та реалізації такого плану мають об’єднати зусилля влада, опозиція та суспільство.