Прага – Рок-н-рол та реп – це «сатанинська музика», яку створили «злі сили», і ця музика «згущується чорними хмарами над головами узбецької молоді». Так вважає узбецьке державне телебачення, яке в лютому розпочало моральну війну проти цих двох музичних форм. Державні медіа завжди були державним рупором в Узбекистані, але схоже, що вже не вистачає лише оспівувати все, що уряд вважає потрібним – тепер треба паплюжити тих, кого держава вважає ворогами.
Якщо офіційні медіа Узбекистану досягнуть свого, то такої музики, яку творить молодий і дуже популярний узбецький репер Шохрух, більше не почуєте в цій центральноазійській країні.
http://www.youtube.com/embed/OQocB4llBHI
Останнім часом узбецькі медіа почали повчати свою молодь. Вони говорять не лише про те, як молоді люди повинні поводитися, а також і як вони повинні вдягатися і, головне, кого і чого вони повинні уникати.
«Мелодія та лихо» – так називається документальний фільм, який минулого місяця транслювали на другому каналі узбецького державного телебачення. «Цю сатанинську музику створили злі сили, щоб призвести молодь західних країн до повної деградації, – декларують автори фільму. – Рок-н-рол виринає з африканських мисливських ритуалів, а реп створили в’язні в тюрмах, – стверджують вони, – й тому репери носять такі широкі й довгі штани».
В країні, де 65% населення мають менше ніж 25 років, навряд чи хтось із молодих прислухається до таких порад, тим більше, коли навіть старі узбецькі рокери, такі, як Даврон Гоїров, який грає рок-н-рол вже від 80-х років, каже, що такі твердження є нісенітницею.
Рок-музика має коріння, яке перегукується з ритмами традиційної узбецької музики, констатує Гоїров. «Дехто повинен трішки почитати про те, звідки походить рок та реп. Стверджувати, що це сатанинська музика – це просто не правда. В музиці рок ми чуємо ритми, які близькі Центральній Азії. Наші ритми чуєш в музиці гітариста Deep Purple Блекмора», – наголошує музикант.
Увага: короткі спідниці шкодять здоров’ю!
Реп-музика дуже популярна в Узбекистані, розповідає директор узбецької служби Радіо Свобода Алішер Сідіков. Він вважає, що такий телевізійний продукт, як «Мелодія та лихо» – це перш за все попередження самим музикантам: мовляв, творіть таку музику, яку ми вам кажемо творити.
Проте рок, а тим більше реп – це перш за все музика протесту і спротиву прийнятим соціальним та політичним нормам. Отож навряд чи в країні, яка ще перетравлює своє радянське минуле, модерна музика просто перестане бути інструментом незадоволення творчих і талановитих людей.
Дістається не лише репові та рок-музиці, дістається також тим, хто вдягається занадто по-західному, а й навіть тим, хто вирішив вдягнути хустину. Нещодавно державна газета «Халк созі», тобто «Народне слово», попередила: «Паранджа – це просто мавпування арабського стилю. І наші жінки повинні це розуміти».
Але, згідно з тезами авторів цієї статті, модерний одяг – це теж погано. «Ми зауважили, що дівчата носять спідниці вище колін та одяг, який оголює їхній пупок, взагалі без жодного сорому. Такий одяг не лише чужий нашим віковічним національним та духовним традиціям, він також шкодить здоров’ю жінок», – мовиться у статті.
Але візьмімо Шохруха, музиканта, продюсера, який співає не лише узбецькою, а й іноді російською та англійською. Одина з його найуспішніших альбомів називається «Болаліґім» («Моя молодість»), з якого пісня «Баландда» («У височіні») стала великим гітом. У відеокліпі пісні брали участь узбецькі сироти. Співає він про все: кохання, бандитів, молодість, гроші, і співає він таким стилем, який доступний молоді. Отож він офіційних порад поки що не почув. І навряд чи почує, оскільки в нього і так все досить класно виходить…
http://www.youtube.com/embed/OQocB4llBHI
Останнім часом узбецькі медіа почали повчати свою молодь. Вони говорять не лише про те, як молоді люди повинні поводитися, а також і як вони повинні вдягатися і, головне, кого і чого вони повинні уникати.
«Мелодія та лихо» – так називається документальний фільм, який минулого місяця транслювали на другому каналі узбецького державного телебачення. «Цю сатанинську музику створили злі сили, щоб призвести молодь західних країн до повної деградації, – декларують автори фільму. – Рок-н-рол виринає з африканських мисливських ритуалів, а реп створили в’язні в тюрмах, – стверджують вони, – й тому репери носять такі широкі й довгі штани».
В країні, де 65% населення мають менше ніж 25 років, навряд чи хтось із молодих прислухається до таких порад, тим більше, коли навіть старі узбецькі рокери, такі, як Даврон Гоїров, який грає рок-н-рол вже від 80-х років, каже, що такі твердження є нісенітницею.
Рок-музика має коріння, яке перегукується з ритмами традиційної узбецької музики, констатує Гоїров. «Дехто повинен трішки почитати про те, звідки походить рок та реп. Стверджувати, що це сатанинська музика – це просто не правда. В музиці рок ми чуємо ритми, які близькі Центральній Азії. Наші ритми чуєш в музиці гітариста Deep Purple Блекмора», – наголошує музикант.
Увага: короткі спідниці шкодять здоров’ю!
Реп-музика дуже популярна в Узбекистані, розповідає директор узбецької служби Радіо Свобода Алішер Сідіков. Він вважає, що такий телевізійний продукт, як «Мелодія та лихо» – це перш за все попередження самим музикантам: мовляв, творіть таку музику, яку ми вам кажемо творити.
Проте рок, а тим більше реп – це перш за все музика протесту і спротиву прийнятим соціальним та політичним нормам. Отож навряд чи в країні, яка ще перетравлює своє радянське минуле, модерна музика просто перестане бути інструментом незадоволення творчих і талановитих людей.
Дістається не лише репові та рок-музиці, дістається також тим, хто вдягається занадто по-західному, а й навіть тим, хто вирішив вдягнути хустину. Нещодавно державна газета «Халк созі», тобто «Народне слово», попередила: «Паранджа – це просто мавпування арабського стилю. І наші жінки повинні це розуміти».
Але, згідно з тезами авторів цієї статті, модерний одяг – це теж погано. «Ми зауважили, що дівчата носять спідниці вище колін та одяг, який оголює їхній пупок, взагалі без жодного сорому. Такий одяг не лише чужий нашим віковічним національним та духовним традиціям, він також шкодить здоров’ю жінок», – мовиться у статті.
Але візьмімо Шохруха, музиканта, продюсера, який співає не лише узбецькою, а й іноді російською та англійською. Одина з його найуспішніших альбомів називається «Болаліґім» («Моя молодість»), з якого пісня «Баландда» («У височіні») стала великим гітом. У відеокліпі пісні брали участь узбецькі сироти. Співає він про все: кохання, бандитів, молодість, гроші, і співає він таким стилем, який доступний молоді. Отож він офіційних порад поки що не почув. І навряд чи почує, оскільки в нього і так все досить класно виходить…