Сподівання опозиціонерів не лише змусити міністра Дмитра Табачника відповісти за запроваджені ним згубні зміни в сфері освіти та науки, а й вкотре відправити його у відставку, виявилися марними й цього разу. А сам міністр у парламенті під час «години запитань до уряду» не демонстрував докору сумління, ба більше: дав знати, що, попри його ідеологічну та моральну несумісність із більшістю українців (тією, яка вважає Голодомор геноцидом, українську мову рідною та єдиною державною, а Україну незалежною і таке інше), він у відставку не збирається.
Скорочення держзамовлення у вишах, катастрофічно низьке фінансування науки урядом Януковича-Азарова-Табачника, ініціативи про вільний вибір мови навчання у вишах, скасування державного іспиту з української для бакалаврів, вилучення творів про Голодомор з підручників та про Помаранчеву революцію, переписування історії на догоду Росії, зневага до ролі УПА у боротьбі за Україну, дискредитація ролі зовнішнього незалежного оцінювання, перегляд суми оплати за навчання, централізація освіти (контроль над призначеннями керівників ВНЗ, обмеження студентського самоврядування та університетської автономії тощо), перегляд статусу «класичний університет»…
Цей перелік можна продовжувати довго. Саме ці «реформи» від Табачника продовжують обурювати українське студентство, освітян, громадськість загалом, яка час від часу виходить на демонстрації, вимагає припинити нищити українську освіту та й відставки міністра.
Проте сам міністр ніякої шкоди освіті та науці у своїх ініціативих не просто не вбачає, а й навіть заперечує.
Табачник, зокрема, не визнає причетність міністерства до закриття українських шкіл, зваливши провину на місцеву владу, а закиди опозиціонерів про закриття шкіл назвав інсинуаціями, спекуляціями й брехнею.
«Згідно із законом про місцеве самоврядування і законом про освіту, за всі 20 років незалежності Міністерство освіти не закрило і не відкрило жодної школи, оскільки, відповідно до закону, не має на це права і повноважень. Право об’єднувати, реорганізовувати школи є тільки в органів місцевої влади», – злукавив міністр. Так, начебто місцеву владу, зокрема у тих районах, де ці школи закриваються, не очолюють представники Партії регіонів.
Зрештою згодом міністр сам себе виказав, зізнавшись, що Міністерство освіти просило Макіївську раду не закривати Макіївську загальноосвітню школу №77. Отже, впливати на місцеву владу, а тим більше на місцеві відділи освіти й науки в цих органах влади, міністерство все ж може.
У Табачника свої європейські авторитети в освіті
Не менш цікаву відповідь пан Табачник знайшов, відповідаючи на запитання опозиціонерів про неприйнятність у цивілізованому світі підпорядкування МОН Вищої атестаційної комісії (ВАК). Підпорядкування ВАКу Міністерству освіти в Україні, за словами Табачника, ініціював не він, а Президент Віктор Янукович (відповідний Указ Президента був підписаний 9 грудня 2010року).
Крім того, міністр Табачник наголосив, що така практика існує в світі, зокрема в Росії, Білорусі та Казахстані. Навіщо Януковичу і Табачнику підконтрольна ВАК, яка опікується захистами кандидатських і докторських, можна лише здогадуватися. Між тим, такого насправді
немає в жодній країні ЄС.
Ще один важливий штрих, який вказав на зовнішньополітичні орієнтації міністра і чинної влади загалом, було продемонстровано в дискусії щодо скасування 12-річної форми навчання.
Як відомо, торік парламент змінив 12-річну форму навчання на 11-річну, чого теж немає у практиці європейських країн. Апелювання міністра до прикладу Німеччини, де в п’яти федеральних землях відмовилися від 13-річного терміну навчання на користь 12-річки, були смішними і безглуздими, оскільки в Україні саме 12-річка скасована.
Справедливо також нагадати, що в числі ініціаторів таких змін були й представники опозиції, зокрема НУНСівець Анатолій Гриценко. Саме він ратував за необхідність повернення до 10-річної форми навчання, що суперечить Болонській системі освіти, куди Україна інтегрувалася. А чинна влада цим вдало скористалася і, попри аргументи як освітян, так і експертів, вкоротила термін навчання.
При цьому представники влади проігнорували навіть обов’язкову відповідну процедуру проходження цього рішення через профільний Комітет парламенту, скориставшись відсутністю чинного голови комітету з питань освіти та науки через хворобу.
Табачник і «салаги»
Ігнорування вимог громадськості (та зневажливе ставлення чинної влади до парламентської опозиції в тому числі) було колоритно продемонстровано в коментарях першого віце-спікера Адама Мартинюка, який обізвав НУНСівця Андрія Парубія «салагою».
Останній висловив невдоволення відповідями міністра Табачника, а віце-спікер, комуніст Мартинюк пригрозив закрити засідання, порадивши при цьому НУНСівцю не диктувати доповідачеві, які той має давати відповіді.
А тих опозиціонерів, які регулярно переймаються станом української освіти та науки виключно на політичних ток-шоу, взагалі не було в залі.
Опозиціонери не спромоглися зібратися у повному складі навіть під час дискусії з найодіознішим міністром. Для того, щоб направити запит до Президента Януковича про відставку Дмитра Табачника, назбиралося всього 38 депутатів від опозиції!
Чи не додало це Табачнику ще більше упевненості? І не лише Табачнику…
Кілька тижнів тому у Раді, в тому ж форматі, звітував міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який заявив, що в українців Росії немає проблем і що бібліотека української літератури в Москві працює в штатному режимі, проблеми врегульовані.
Об'єднання українців Росії відразу ж спростувало запевнення українського міністра щодо вирішення проблем довкола роботи бібліотеки. Її співробітники заявили, що бібліотека надалі перебуває під судовим слідством: вилучено техніку, книги, відключений інтернет, а співробітників бібліотеки продовжує допитувати міліція.
Не бачить ніяких проблем від нав’язаних підопічній йому сфері згубних змін і міністр Табачник. Студенти мітингують, освітяни і громадськість обурюються його діями, а він продовжує працювати. Чи може у тій же Німеччині особа з антинімецькими поглядами обійняти посаду міністра в німецькому уряді?
Ба більше, попри свою ідеологічну, моральну, людську несумісність із поглядами більшості українців, Табачник дав зрозуміти, що не збирається ані у відставку, ані відступати від своїх ініціатив. Може, депутатам варто тоді змусити прийти до Ради главу держави і запитати у нього, яку програму, якої країни в українському уряді втілюють міністри Грищенко і Табачник?
І чи не є пан Табачник вдалим інструментом у руках Януковича для втілення його планів у гуманітарній сфері на прохання російських друзів Путіна та Медвєдєва, як про це час від часу пише преса?
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Скорочення держзамовлення у вишах, катастрофічно низьке фінансування науки урядом Януковича-Азарова-Табачника, ініціативи про вільний вибір мови навчання у вишах, скасування державного іспиту з української для бакалаврів, вилучення творів про Голодомор з підручників та про Помаранчеву революцію, переписування історії на догоду Росії, зневага до ролі УПА у боротьбі за Україну, дискредитація ролі зовнішнього незалежного оцінювання, перегляд суми оплати за навчання, централізація освіти (контроль над призначеннями керівників ВНЗ, обмеження студентського самоврядування та університетської автономії тощо), перегляд статусу «класичний університет»…
Цей перелік можна продовжувати довго. Саме ці «реформи» від Табачника продовжують обурювати українське студентство, освітян, громадськість загалом, яка час від часу виходить на демонстрації, вимагає припинити нищити українську освіту та й відставки міністра.
Проте сам міністр ніякої шкоди освіті та науці у своїх ініціативих не просто не вбачає, а й навіть заперечує.
Табачник, зокрема, не визнає причетність міністерства до закриття українських шкіл, зваливши провину на місцеву владу, а закиди опозиціонерів про закриття шкіл назвав інсинуаціями, спекуляціями й брехнею.
«Згідно із законом про місцеве самоврядування і законом про освіту, за всі 20 років незалежності Міністерство освіти не закрило і не відкрило жодної школи, оскільки, відповідно до закону, не має на це права і повноважень. Право об’єднувати, реорганізовувати школи є тільки в органів місцевої влади», – злукавив міністр. Так, начебто місцеву владу, зокрема у тих районах, де ці школи закриваються, не очолюють представники Партії регіонів.
Зрештою згодом міністр сам себе виказав, зізнавшись, що Міністерство освіти просило Макіївську раду не закривати Макіївську загальноосвітню школу №77. Отже, впливати на місцеву владу, а тим більше на місцеві відділи освіти й науки в цих органах влади, міністерство все ж може.
У Табачника свої європейські авторитети в освіті
Не менш цікаву відповідь пан Табачник знайшов, відповідаючи на запитання опозиціонерів про неприйнятність у цивілізованому світі підпорядкування МОН Вищої атестаційної комісії (ВАК). Підпорядкування ВАКу Міністерству освіти в Україні, за словами Табачника, ініціював не він, а Президент Віктор Янукович (відповідний Указ Президента був підписаний 9 грудня 2010року).
Крім того, міністр Табачник наголосив, що така практика існує в світі, зокрема в Росії, Білорусі та Казахстані. Навіщо Януковичу і Табачнику підконтрольна ВАК, яка опікується захистами кандидатських і докторських, можна лише здогадуватися. Між тим, такого насправді
немає в жодній країні ЄС.
Ще один важливий штрих, який вказав на зовнішньополітичні орієнтації міністра і чинної влади загалом, було продемонстровано в дискусії щодо скасування 12-річної форми навчання.
Як відомо, торік парламент змінив 12-річну форму навчання на 11-річну, чого теж немає у практиці європейських країн. Апелювання міністра до прикладу Німеччини, де в п’яти федеральних землях відмовилися від 13-річного терміну навчання на користь 12-річки, були смішними і безглуздими, оскільки в Україні саме 12-річка скасована.
Справедливо також нагадати, що в числі ініціаторів таких змін були й представники опозиції, зокрема НУНСівець Анатолій Гриценко. Саме він ратував за необхідність повернення до 10-річної форми навчання, що суперечить Болонській системі освіти, куди Україна інтегрувалася. А чинна влада цим вдало скористалася і, попри аргументи як освітян, так і експертів, вкоротила термін навчання.
При цьому представники влади проігнорували навіть обов’язкову відповідну процедуру проходження цього рішення через профільний Комітет парламенту, скориставшись відсутністю чинного голови комітету з питань освіти та науки через хворобу.
Табачник і «салаги»
Ігнорування вимог громадськості (та зневажливе ставлення чинної влади до парламентської опозиції в тому числі) було колоритно продемонстровано в коментарях першого віце-спікера Адама Мартинюка, який обізвав НУНСівця Андрія Парубія «салагою».
Останній висловив невдоволення відповідями міністра Табачника, а віце-спікер, комуніст Мартинюк пригрозив закрити засідання, порадивши при цьому НУНСівцю не диктувати доповідачеві, які той має давати відповіді.
А тих опозиціонерів, які регулярно переймаються станом української освіти та науки виключно на політичних ток-шоу, взагалі не було в залі.
Опозиціонери не спромоглися зібратися у повному складі навіть під час дискусії з найодіознішим міністром. Для того, щоб направити запит до Президента Януковича про відставку Дмитра Табачника, назбиралося всього 38 депутатів від опозиції!
Чи не додало це Табачнику ще більше упевненості? І не лише Табачнику…
Кілька тижнів тому у Раді, в тому ж форматі, звітував міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який заявив, що в українців Росії немає проблем і що бібліотека української літератури в Москві працює в штатному режимі, проблеми врегульовані.
Об'єднання українців Росії відразу ж спростувало запевнення українського міністра щодо вирішення проблем довкола роботи бібліотеки. Її співробітники заявили, що бібліотека надалі перебуває під судовим слідством: вилучено техніку, книги, відключений інтернет, а співробітників бібліотеки продовжує допитувати міліція.
Не бачить ніяких проблем від нав’язаних підопічній йому сфері згубних змін і міністр Табачник. Студенти мітингують, освітяни і громадськість обурюються його діями, а він продовжує працювати. Чи може у тій же Німеччині особа з антинімецькими поглядами обійняти посаду міністра в німецькому уряді?
Ба більше, попри свою ідеологічну, моральну, людську несумісність із поглядами більшості українців, Табачник дав зрозуміти, що не збирається ані у відставку, ані відступати від своїх ініціатив. Може, депутатам варто тоді змусити прийти до Ради главу держави і запитати у нього, яку програму, якої країни в українському уряді втілюють міністри Грищенко і Табачник?
І чи не є пан Табачник вдалим інструментом у руках Януковича для втілення його планів у гуманітарній сфері на прохання російських друзів Путіна та Медвєдєва, як про це час від часу пише преса?
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода