Будапешт – На одному з інтернет-порталів Угорщини оприлюднили списки прізвищ таємних агентів служби безпеки колишньої Угорської Народної Республіки. Укладачі електронної сторінки «Цілком таємно» визнають, що ці списки поки що є неповними, але з часом обіцяють додати нові дані, як тільки вони поступлять до державного архіву. Поява сайту вже призвела до кількох публічних скандалів.
550 імен секретних працівників «охранки» часів комуністичного лідера Угорщини Яноша Кадара потрапили на портал центру «Меморіал» із невеликого міста Гоудмезеввашаргей, що на півдні Угорщини. Його мер і одночасно керівник парламентської фракції ФІДЕС Янош Лазар на презентації сайту «Цілком таємно» зазначив: «Найголовніше для нас – донести цю інформацію до молодого покоління угорців, які народилися після 1989 року і не жили в часи кадаризму, вони не мають уявлення про те, як функціонував той режим, а в сучасному викладенні історії на цьому не роблять достатній акцент».
В оприлюдненому списку цілком засекречених агентів трьох управлінь служби безпеки Угорської Народної Республіки наводяться прізвища осіб, які з ідейно-політичних мотивів добровільно, а деякі і за окрему плату, постачали інформацію про настрої серед віруючих, молоді та опозиційно налаштованих до комуністичної влади громадян. Агенти також вистежували незадоволених, викривали їх і за наказом начальства вели підривну діяльність серед духовенства.
Історики чекають на розсекречення всіх архівів
«Тут багато чого можна побачити щодо справжньої діяльності сексотів. В опублікованих документах є оцінка їхньої роботи з боку начальства, форма і розміри оплати, знаходимо біографії агентів, а також дані, які дають змогу простежити, що, де, коли і з якими людьми мали справу сексоти», – розповів історик Крістіан Унґварі про деякі невідомі й неопрацьовані науковцями факти і специфіку роботи цих агентів в Угорщині за часів комунізму.
У цьому списку фігурують досить відомі нині в Угорщині політики. Наприклад, від свого ганебного минулого спершу публічно однозначно відхрестився колишній лейтенант запасу служби безпеки Угорської Народної Республіки Петер Меддьєші і прем’єр-міністр ліво-ліберального уряду Угорщини упродовж 2002-04 років. «Я ніколи не був секретним агентом!» – знаголосив він. Однак, потрапивши згодом у лещата громадського осуду, він голосно заявив, що у такий спосіб служив «на благо соціалістичної батьківщини».
Історик Олівер Фратер припускає, що не всі документи, пов’язані з діяльністю таємних агентів комуністичної охранки, наявні в державному архіві. Не збереглися, наприклад, певні донесення інформаторів, що могли бути знищені в перехідний період Угорщини від комуністичної диктатури до демократії. А деякі відомості про них, на думку Фратера, все ще містять державну таємницю.
«Ми припускаємо, що такі досьє можуть зберігатися у відповідних державних установах. Сподіваємося, що коли вони з’являться в архіві, вони потраплять у наше поле зору», – зазначив історик Олівер Фратер.
В оприлюдненому списку цілком засекречених агентів трьох управлінь служби безпеки Угорської Народної Республіки наводяться прізвища осіб, які з ідейно-політичних мотивів добровільно, а деякі і за окрему плату, постачали інформацію про настрої серед віруючих, молоді та опозиційно налаштованих до комуністичної влади громадян. Агенти також вистежували незадоволених, викривали їх і за наказом начальства вели підривну діяльність серед духовенства.
Історики чекають на розсекречення всіх архівів
«Тут багато чого можна побачити щодо справжньої діяльності сексотів. В опублікованих документах є оцінка їхньої роботи з боку начальства, форма і розміри оплати, знаходимо біографії агентів, а також дані, які дають змогу простежити, що, де, коли і з якими людьми мали справу сексоти», – розповів історик Крістіан Унґварі про деякі невідомі й неопрацьовані науковцями факти і специфіку роботи цих агентів в Угорщині за часів комунізму.
У цьому списку фігурують досить відомі нині в Угорщині політики. Наприклад, від свого ганебного минулого спершу публічно однозначно відхрестився колишній лейтенант запасу служби безпеки Угорської Народної Республіки Петер Меддьєші і прем’єр-міністр ліво-ліберального уряду Угорщини упродовж 2002-04 років. «Я ніколи не був секретним агентом!» – знаголосив він. Однак, потрапивши згодом у лещата громадського осуду, він голосно заявив, що у такий спосіб служив «на благо соціалістичної батьківщини».
Історик Олівер Фратер припускає, що не всі документи, пов’язані з діяльністю таємних агентів комуністичної охранки, наявні в державному архіві. Не збереглися, наприклад, певні донесення інформаторів, що могли бути знищені в перехідний період Угорщини від комуністичної диктатури до демократії. А деякі відомості про них, на думку Фратера, все ще містять державну таємницю.
«Ми припускаємо, що такі досьє можуть зберігатися у відповідних державних установах. Сподіваємося, що коли вони з’являться в архіві, вони потраплять у наше поле зору», – зазначив історик Олівер Фратер.