Варшава – Польський Сейм ухвалив новий закон про вищу школу. Автори цього закону переконані, що ґрунтовна реформа допоможе польським університетам наздогнати провідні виші світу. Натомість значна частина польських університетських викладачів та багато студентів вважають нововведення початком процесу комерціалізації державних вищих шкіл та наступом на їхню автономність. Упродовж останніх днів у Польщі відбувалися протестні акції освітян, незадоволених реформою.
Найбільше грошей отримають найкращі. Це одна з головних ідей польської освітньої реформи. Фінансування вищих навчальних закладів залежатиме від якості навчального процесу та результатів науково-дослідної роботи. Чим кращі якісні показники, тим більше грошей із держбюджету може отримати той чи інший університет або ж окремий факультет. Значна частина бюджетних коштів розподілятиметься між вишами на конкурсній основі.
Крім того, польські виші муситимуть оперативно реагувати на запити й очікування ринку праці. Пріоритетними для держави, а отже, й краще фінансованими будуть ті факультети, де готуватимуть дефіцитних фахівців. Законом передбачено можливість підготовки спеціалістів на замовлення працедавців. Фірма, яка замовлятиме у вищої школи підготовку потрібних їй фахівців, може спонсорувати процес їхнього навчання, а також долучитися до вишколу своїх майбутніх працівників.
Серед інших важливих нововведень – спрощення забюрократизованої процедури захисту кандидатської та докторської дисертацій. Автори реформи сподіваються, що таким чином вдасться омолодити професорський склад університетів.
У польській партії влади «Громадянська платформа» переконані, що докорінна реформа вищої школи може спричинити цивілізаційний стрибок усієї країни.
«Ми працювали над цим законом багато місяців. Цей закон – це вісь так званого цивілізаційного пакету законопроектів, – каже Малґожата Кідава-Блонська з «Громадянської платформи». – Це дуже важливий закон, тому що від якості освіти залежить наше майбутнє. Сподіваємося, що завдяки цьому законові наші виші займатимуть вищі сходинки у світових рейтингах університетів і ставатимуть цікавими для науковців та студентів із усього світу».
Реформа – загроза університетській автономності?
Натомість викладачі й студенти, які пікетували резиденцію польського президента, а також будинок Сейму з вимогою не допустити ухвалення закону, висловлюють неабияке занепокоєння. Вони вважають, що зміни, передбачені законом, не покращать позиції польських університетів у світових рейтингах, а тільки завдадуть удару по автономності вищих шкіл та незалежності науковців. Викладачі, об’єднані в профспілку «Солідарність», твердять, що реформа фактично скасовує ту автономію, яку польські університети вибороли у комуністичного режиму ще 30 років тому.
У свою чергу студентів найбільше непокоїть те, що новий закон покладе край поширеній у Польщі практиці безкоштовного навчання більше ніж на одному факультеті. Один із промовців на студентському вічі у Варшаві зазначив: «У молодих людей забирають шанс на розвиток і розширення своїх горизонтів. У деяких професіях навчання на двох факультетах є просто необхідним. Наприклад, без цього не обійтися майбутнім журналістам. На нашу думку, цей закон з часом призведе до повністю платної вищої освіти».
І викладачі, і студенти, які брали участь в акціях протестів, однодумні в тому, що без додаткового фінансування ситуацію в польських університетах покращити не вдасться. Вони говорять, що реформа у запропонованому вигляді полягатиме передусім у перерозподілі не надто великих коштів, що їх держава виділяє на освіту.
Крім того, польські виші муситимуть оперативно реагувати на запити й очікування ринку праці. Пріоритетними для держави, а отже, й краще фінансованими будуть ті факультети, де готуватимуть дефіцитних фахівців. Законом передбачено можливість підготовки спеціалістів на замовлення працедавців. Фірма, яка замовлятиме у вищої школи підготовку потрібних їй фахівців, може спонсорувати процес їхнього навчання, а також долучитися до вишколу своїх майбутніх працівників.
Серед інших важливих нововведень – спрощення забюрократизованої процедури захисту кандидатської та докторської дисертацій. Автори реформи сподіваються, що таким чином вдасться омолодити професорський склад університетів.
У польській партії влади «Громадянська платформа» переконані, що докорінна реформа вищої школи може спричинити цивілізаційний стрибок усієї країни.
«Ми працювали над цим законом багато місяців. Цей закон – це вісь так званого цивілізаційного пакету законопроектів, – каже Малґожата Кідава-Блонська з «Громадянської платформи». – Це дуже важливий закон, тому що від якості освіти залежить наше майбутнє. Сподіваємося, що завдяки цьому законові наші виші займатимуть вищі сходинки у світових рейтингах університетів і ставатимуть цікавими для науковців та студентів із усього світу».
Реформа – загроза університетській автономності?
Натомість викладачі й студенти, які пікетували резиденцію польського президента, а також будинок Сейму з вимогою не допустити ухвалення закону, висловлюють неабияке занепокоєння. Вони вважають, що зміни, передбачені законом, не покращать позиції польських університетів у світових рейтингах, а тільки завдадуть удару по автономності вищих шкіл та незалежності науковців. Викладачі, об’єднані в профспілку «Солідарність», твердять, що реформа фактично скасовує ту автономію, яку польські університети вибороли у комуністичного режиму ще 30 років тому.
У свою чергу студентів найбільше непокоїть те, що новий закон покладе край поширеній у Польщі практиці безкоштовного навчання більше ніж на одному факультеті. Один із промовців на студентському вічі у Варшаві зазначив: «У молодих людей забирають шанс на розвиток і розширення своїх горизонтів. У деяких професіях навчання на двох факультетах є просто необхідним. Наприклад, без цього не обійтися майбутнім журналістам. На нашу думку, цей закон з часом призведе до повністю платної вищої освіти».
І викладачі, і студенти, які брали участь в акціях протестів, однодумні в тому, що без додаткового фінансування ситуацію в польських університетах покращити не вдасться. Вони говорять, що реформа у запропонованому вигляді полягатиме передусім у перерозподілі не надто великих коштів, що їх держава виділяє на освіту.