Завтра у Верховній Раді планують розглянути в другому читанні законопроект «Про засади запобігання і протидію корупції в Україні». Парламент раніше ухвалював кілька антикорупційних законів, але зрештою більшість депутатів визнали їх такими, що втратили чинність. На черзі – новий закон. Масштаби корупції в Україні не зменшуються, зазначають і українські, і іноземні експерти. Зокрема, за індексом сприйняття корупції, складеним міжнародною організацією «Транспаренсі Інтернешнл», Україна посідає 134 місце зі 178 держав світу. Поряд із Гондурасом та Зімбабве. Чому з корупцією в Україні борються, але її масштаби не скорочуються? І яким є зв'язок між цим явищем і менталітетом людей?
Більшість у парламенті намагається максимально вихолостити норми законопроекту «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», поданого Президентом Януковичем. Це стверджує народний депутат від опозиції, колишній заступник глави МВС Геннадій Москаль. Норму про декларування членами родин посадовців своїх доходів виключили, питання офшорних зон за кордоном (куди витікають розкрадені кошти) вирішувати не збираються, – взагалі, законопроект хочуть максимально пом’якшити, заявляє Геннадій Москаль. І пояснює він такі наміри кровною зацікавленістю самих народних обранців.
«Все! Нібито готові в четвер голосувати, але тільки терміново треба зібрати комітет, знову пом’якшити. І таким чином нібито щось суспільству показати, але толку від цього суспільству абсолютно ніякого не буде. Кожен із депутатів, перед тим як голосувати, дивиться – це зачепить мене, це зачепить мою сім’ю, це зачепить мій бізнес чи вся країна дізнається про те, що я маю», – зазначив Геннадій Москаль.
«Сімейні декларації» чиновників – під питанням
Натомість народний депутат від Партії регіонів, заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя Валерій Бондик стверджує, що нинішня влада робить усе можливе для боротьби з корупцією. Ухвалення нового законопроекту з протидії корупції Валерій Бондик підтримує. А стосовно декларування членами родин посадовців своїх доходів – це має стосуватися лише тих родичів, котрі є посадовими особами.
«Наприклад, я державний службовець першого рангу. У мене жінка працює звичайним лікарем у державному інституті. Чому вона повинна щось декларувати? Ось вам просте запитання. А той закон, який був писаний колись по грантам, вимагав здачу звітності від бухгалтера, який працює за сумісництвом. Це те ж саме, що ви, журналіст, працюєте на радіо і працюєте в газеті, але в зв’язку з тим, що у вас не одне місце роботи, вам пропонували б здавати звітність. А нездача звітності – це корупція. Що, скажіть мені, це нормально? Ненормально. Я проти того посилання, яке було в тому законі. А той, який зараз підготовлений, він коректніший», – переконаний Валерій Бондик.
Кримська прокуратура рахує хабарі
Тим часом міліція в Автономній Республіці Крим оприлюднила середні розміри хабарів. Рекордна мзда – 152 тисячі гривень за виділення п`яти земельних ділянок. А загалом суми хабарів склали майже 58 тисяч доларів і 352 тисячі гривень, повідомляє кримський кореспондент Радіо Свобода.
Правоохоронці стверджують, що найбільші хабарі в Криму давали і брали за землю. «Рекордсменами» виявилися голова сільради і голова садівничого товариства в Ленінському районі, яких підозрюють в отриманні 152,5 тисяч гривень за виділення п`яти земельних ділянок. А от голова садівничого кооперативу в Сакському районі одержала найбільший хабар у доларах – 20 тисяч доларів і ще 79 тисяч гривень за виділення земельних ділянок у кооперативі та приватизацію їх за спрощеною схемою. Їхня провина вже підтверджена судом, повідомили у прокуратурі.
А ось найменші хабарі у медиків і викладачів: співробітник медичного об`єднання «погорів» на 420 гривнях за внесення недостовірних даних до медичної книжки, а працівник навчального закладу – на півтисячі гривень за погашення академічної заборгованості.
Мільйонер Корейко по-українськи
Корупцію не варто зводити лише до хабарництва, воно є лише одним з її елементів, наполягає народний депутат від БЮТ, юрист Сергій Власенко. Корупція – це не просто конверт із певною сумою. Це і непрозорі тендери, і конфлікт інтересів тощо. Крім того, для успішної боротьби варто було б перетворити сучасних українських корупціонерів на відомого персонажа твору Ільфа та Петрова «Золоте теля», вважає Сергій Власенко.
«Поки ми будемо ототожнювати корупцію лише з хабарництвом, як одним із елементів корупції, – на жаль, ми завжди будемо в останніх рядках і в списку «Транспаренсі Інтернешнл» і так далі. Тому я вважаю, що основним завданням держави в цілому є переорієнтація, по-перше, в боротьбі з корупцією на те, щоб спочатку роз’яснити собі і людям, що таке корупція. Друге – замість того, щоб бігати і доганяти хабарників, треба створити умови, за яких хабарник не зможе витратити ці гроші.Якщо людина не може потратити те, що вона взяла, і, як мільйонер Корейко, буде возити цю валізу з вокзалу на вокзал, але коли з коханою дівчиною йому треба буде сходити в кіно, він не зможе дістати купюру в 250 червонців, тому що вона перевищує його зарплату в величезну кількість разів», – сказав Сергій Власенко.
Корупційний менталітет
Лише красивими словами та правильними законопроектами корупцію в Україні не подолаєш. І її корені не в політиці та навіть не в економіці, стверджує економіст Олександр Пасхавер. Це передусім соціальне явище.
Життя століттями вчило українців не чекати нічого доброго від влади і не сподіватися на писаний закон. Життя примушувало діяти за таким законом: не підмажеш – не виживеш. Корупція стала мастилом в іржавому бюрократичному механізмі держави. Але насправді це не мастило, а корозія, констатує Олександр Пасхавер. «Пасивна корупція замінюється активною корупцією. В умовах активної корупції бюрократ іде до підприємця і каже йому: давай долю», – каже економіст.
Ефективна боротьба з корупцією можлива лише тоді, коли це зло переставатиме бути неминучим у менталітеті людей, вважає економіст Олександр Пасхавер.
«Якщо боротися з корупцією, то треба бороти не тільки бюрократію, а корупцію суспільства, корупційне сприйняття дійсності. Я думаю, що мінятися воно повинно згори і, до речі, має бути власний приклад. Бо не може бути боротьби з корупцією без власного прикладу і ніхто не вірить тоді таким реформаторам. Знизу це можуть бути харизматичні люди, які створюють осередки, борючись проти корупції», – зауважив Олександр Пасхавер.
Тим часом двом третинам українців доводилося давати гроші або дарувати подарунки людям, від яких залежало вирішення їхніх проблем. Тільки кожен п`ятий стверджував, що ніколи цього не робив.
60% респондентів вважає, що можна купити рішення суду, 56% – звільнення від кримінальної відповідальності, третина – що можна купити життя або свободу людини. При цьому лише 3% сказали, що нічого з перерахованого за гроші не придбаєш. Такими є результати всеукраїнського опитування, проведеного наприкінці минулого року Інститутом Горшеніна.
«Все! Нібито готові в четвер голосувати, але тільки терміново треба зібрати комітет, знову пом’якшити. І таким чином нібито щось суспільству показати, але толку від цього суспільству абсолютно ніякого не буде. Кожен із депутатів, перед тим як голосувати, дивиться – це зачепить мене, це зачепить мою сім’ю, це зачепить мій бізнес чи вся країна дізнається про те, що я маю», – зазначив Геннадій Москаль.
«Сімейні декларації» чиновників – під питанням
Натомість народний депутат від Партії регіонів, заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя Валерій Бондик стверджує, що нинішня влада робить усе можливе для боротьби з корупцією. Ухвалення нового законопроекту з протидії корупції Валерій Бондик підтримує. А стосовно декларування членами родин посадовців своїх доходів – це має стосуватися лише тих родичів, котрі є посадовими особами.
«Наприклад, я державний службовець першого рангу. У мене жінка працює звичайним лікарем у державному інституті. Чому вона повинна щось декларувати? Ось вам просте запитання. А той закон, який був писаний колись по грантам, вимагав здачу звітності від бухгалтера, який працює за сумісництвом. Це те ж саме, що ви, журналіст, працюєте на радіо і працюєте в газеті, але в зв’язку з тим, що у вас не одне місце роботи, вам пропонували б здавати звітність. А нездача звітності – це корупція. Що, скажіть мені, це нормально? Ненормально. Я проти того посилання, яке було в тому законі. А той, який зараз підготовлений, він коректніший», – переконаний Валерій Бондик.
Кримська прокуратура рахує хабарі
Тим часом міліція в Автономній Республіці Крим оприлюднила середні розміри хабарів. Рекордна мзда – 152 тисячі гривень за виділення п`яти земельних ділянок. А загалом суми хабарів склали майже 58 тисяч доларів і 352 тисячі гривень, повідомляє кримський кореспондент Радіо Свобода.
Правоохоронці стверджують, що найбільші хабарі в Криму давали і брали за землю. «Рекордсменами» виявилися голова сільради і голова садівничого товариства в Ленінському районі, яких підозрюють в отриманні 152,5 тисяч гривень за виділення п`яти земельних ділянок. А от голова садівничого кооперативу в Сакському районі одержала найбільший хабар у доларах – 20 тисяч доларів і ще 79 тисяч гривень за виділення земельних ділянок у кооперативі та приватизацію їх за спрощеною схемою. Їхня провина вже підтверджена судом, повідомили у прокуратурі.
А ось найменші хабарі у медиків і викладачів: співробітник медичного об`єднання «погорів» на 420 гривнях за внесення недостовірних даних до медичної книжки, а працівник навчального закладу – на півтисячі гривень за погашення академічної заборгованості.
Мільйонер Корейко по-українськи
Корупцію не варто зводити лише до хабарництва, воно є лише одним з її елементів, наполягає народний депутат від БЮТ, юрист Сергій Власенко. Корупція – це не просто конверт із певною сумою. Це і непрозорі тендери, і конфлікт інтересів тощо. Крім того, для успішної боротьби варто було б перетворити сучасних українських корупціонерів на відомого персонажа твору Ільфа та Петрова «Золоте теля», вважає Сергій Власенко.
«Поки ми будемо ототожнювати корупцію лише з хабарництвом, як одним із елементів корупції, – на жаль, ми завжди будемо в останніх рядках і в списку «Транспаренсі Інтернешнл» і так далі. Тому я вважаю, що основним завданням держави в цілому є переорієнтація, по-перше, в боротьбі з корупцією на те, щоб спочатку роз’яснити собі і людям, що таке корупція. Друге – замість того, щоб бігати і доганяти хабарників, треба створити умови, за яких хабарник не зможе витратити ці гроші.Якщо людина не може потратити те, що вона взяла, і, як мільйонер Корейко, буде возити цю валізу з вокзалу на вокзал, але коли з коханою дівчиною йому треба буде сходити в кіно, він не зможе дістати купюру в 250 червонців, тому що вона перевищує його зарплату в величезну кількість разів», – сказав Сергій Власенко.
Корупційний менталітет
Лише красивими словами та правильними законопроектами корупцію в Україні не подолаєш. І її корені не в політиці та навіть не в економіці, стверджує економіст Олександр Пасхавер. Це передусім соціальне явище.
Життя століттями вчило українців не чекати нічого доброго від влади і не сподіватися на писаний закон. Життя примушувало діяти за таким законом: не підмажеш – не виживеш. Корупція стала мастилом в іржавому бюрократичному механізмі держави. Але насправді це не мастило, а корозія, констатує Олександр Пасхавер. «Пасивна корупція замінюється активною корупцією. В умовах активної корупції бюрократ іде до підприємця і каже йому: давай долю», – каже економіст.
Ефективна боротьба з корупцією можлива лише тоді, коли це зло переставатиме бути неминучим у менталітеті людей, вважає економіст Олександр Пасхавер.
«Якщо боротися з корупцією, то треба бороти не тільки бюрократію, а корупцію суспільства, корупційне сприйняття дійсності. Я думаю, що мінятися воно повинно згори і, до речі, має бути власний приклад. Бо не може бути боротьби з корупцією без власного прикладу і ніхто не вірить тоді таким реформаторам. Знизу це можуть бути харизматичні люди, які створюють осередки, борючись проти корупції», – зауважив Олександр Пасхавер.
Тим часом двом третинам українців доводилося давати гроші або дарувати подарунки людям, від яких залежало вирішення їхніх проблем. Тільки кожен п`ятий стверджував, що ніколи цього не робив.
60% респондентів вважає, що можна купити рішення суду, 56% – звільнення від кримінальної відповідальності, третина – що можна купити життя або свободу людини. При цьому лише 3% сказали, що нічого з перерахованого за гроші не придбаєш. Такими є результати всеукраїнського опитування, проведеного наприкінці минулого року Інститутом Горшеніна.