Прага – Світові експерти коментують візит російського прем’єр-міністра Володимира Путіна до Брюсселя та прогнозують, насамперед, складні енергетичні переговори російського глави уряду з так «нелюбим йому» головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу. Спостерігачі кажуть, що «газовий тиск Росії на Україну посилив» цю ворожнечу. Деякі експерти не виключають, що у зв’язку з серією повстань в арабських країнах Близького Сходу і Північної Африки, енергетичне значення України для Європи знову може вирости. Хоча провідні агентства інформують про відкрите, навіть «політичне» невдоволення Брюсселя ухваленими 11 січня Верховною Радою України поправками до закону про державні закупівлі та цитують дипломатів ЄС, котрі обіцяють «захмарені обрії» на переговорах з Києвом щодо зони вільної торгівлі.
Впливова «Файненшел Таймз» повідомляє, що і під час нинішніх переговорів Путіна з Баррозу «попередня особистісна ворожість» між ними, насамперед, з ініціативи російського прем’єра, відіграватиме певну роль. Газета також зауважує, що «Путін «вважає голову Єврокомісії троянським конем нових країн-членів ЄС» (WikiLeaks) і «газова війна з Україною лише посилила особисту ворожість Путіна до голови Єврокомісії». Тут також цитують американські дипломатичні телеграми про те, що «особиста ворожість двох політиків» виросла, бо Путін вважає «несправедливим з боку Баррозу його непропорційне покладання вини за газову кризу на Росію». Наводять також цитати з висловлювання Баррозу через три тижні після того, як російський газ знову потік українським трубами до Європи, коли голова Єврокомісії пригрозив Путіну, що «рекомендуватиме компаніям повністю відмовитися від закупівель російського газу». Баррозу очолює в ЄС значну групу діячів, які виступають не лише за диверсифікацію газового постачання з метою зменшення залежності від Росії, але й створюють бар’єри для відокремлення російського контролю над видобуванням енергоресурсів від їхнього розподілу в країнах ЄС. Це викликає велике невдоволення у Кремлі.
Американське аналітичне видання «Стратфор» також наголошує, що на цих переговорах Путіна з Баррозу 23-24 лютого в Брюсселі якраз ймовірне ухвалення Євросоюзом «відокремлення» контролю над видобуванням і розподілом енергоресурсів змушує дуже нервувати «Газпром», речник котрого Олексій Міллер заявив про бажання Росії почути пояснення від Брюсселя про те, що стоїть за лібералізацією енергетичного ринку в Європі. «Стратфор» також наголошує, що Росія застосовує так звані «спотові ціни» (можливість зміни об’ємів імпорту газу і цін на нього) на енергоносії для окремих країн ЄС, щоб не допустити формування єдиної та узгодженої енергетичної політики ЄС. «І Німеччина, якій Росія довіряє найбільше, є серед оцих «енергетично пільгових» країн, бо Москва знає, що ця країна буде ще довго розраховувати на Росію і залежатиме від неї». Аналітики зі «Стратфора» також не виключають позитивного впливу «арабських повстань» у Єгипті, Лівії, Тунісі – багатих на газ і нафту країнах – на покращення шансів України щодо збереження своєї транзитної енергетичної ролі для Європи. Тут наголошено, що «оскільки Україна сьогодні вже не є полем битви між Росією і Заходом, а нестабільність в Північній Африці посилюється, ці країни помінялися своїми ролями».
Світові агентства, «Франс Пресс», «Ройтрес», не лише інформують, а й прогнозують устами експертів із Брюсселя, що блокування Євросоюзом частини своєї фінансової допомоги Україні у зв’язку з ухваленням в Києві суперечливих поправок до закону про державні закупівлі може мати для влади Януковича далекосяжні негативні наслідки. Дипломат із ЄС наголосив для «Франс Пресс», що ці поправки до закону, який був ухвалений у 2010 році Верховною Радою за згоди з ЄС, режим Януковича змінив у січні з «політичною метою». Цей дипломат також наголосив, на умовах анонімності: «Ми називаємо рішення про призупинення фінансової допомоги Україні технічним, хоча насправді це є чисто політичне рішення». «Це рішення серйозно зіпсує атмосферу переговорів з підготовки договору про асоціацію між Україною та ЄС», – попередив цей дипломат. Відомо, що ці поправки до закону про держзакупівлі в Україні розширили переліки товарів і послуг, котрі можуть бути куплені без будь-яких конкурсів, насамперед, це стосується держаних служб: газо- і водопостачання. «Ройтерс» також цитує главу делегації ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейру, котрий все ж сподівається на зміни в згаданому законі у тому напрямку, як це вимагає Європейський Союз для більшої прозорості українського ринку.
Американське аналітичне видання «Стратфор» також наголошує, що на цих переговорах Путіна з Баррозу 23-24 лютого в Брюсселі якраз ймовірне ухвалення Євросоюзом «відокремлення» контролю над видобуванням і розподілом енергоресурсів змушує дуже нервувати «Газпром», речник котрого Олексій Міллер заявив про бажання Росії почути пояснення від Брюсселя про те, що стоїть за лібералізацією енергетичного ринку в Європі. «Стратфор» також наголошує, що Росія застосовує так звані «спотові ціни» (можливість зміни об’ємів імпорту газу і цін на нього) на енергоносії для окремих країн ЄС, щоб не допустити формування єдиної та узгодженої енергетичної політики ЄС. «І Німеччина, якій Росія довіряє найбільше, є серед оцих «енергетично пільгових» країн, бо Москва знає, що ця країна буде ще довго розраховувати на Росію і залежатиме від неї». Аналітики зі «Стратфора» також не виключають позитивного впливу «арабських повстань» у Єгипті, Лівії, Тунісі – багатих на газ і нафту країнах – на покращення шансів України щодо збереження своєї транзитної енергетичної ролі для Європи. Тут наголошено, що «оскільки Україна сьогодні вже не є полем битви між Росією і Заходом, а нестабільність в Північній Африці посилюється, ці країни помінялися своїми ролями».
Світові агентства, «Франс Пресс», «Ройтрес», не лише інформують, а й прогнозують устами експертів із Брюсселя, що блокування Євросоюзом частини своєї фінансової допомоги Україні у зв’язку з ухваленням в Києві суперечливих поправок до закону про державні закупівлі може мати для влади Януковича далекосяжні негативні наслідки. Дипломат із ЄС наголосив для «Франс Пресс», що ці поправки до закону, який був ухвалений у 2010 році Верховною Радою за згоди з ЄС, режим Януковича змінив у січні з «політичною метою». Цей дипломат також наголосив, на умовах анонімності: «Ми називаємо рішення про призупинення фінансової допомоги Україні технічним, хоча насправді це є чисто політичне рішення». «Це рішення серйозно зіпсує атмосферу переговорів з підготовки договору про асоціацію між Україною та ЄС», – попередив цей дипломат. Відомо, що ці поправки до закону про держзакупівлі в Україні розширили переліки товарів і послуг, котрі можуть бути куплені без будь-яких конкурсів, насамперед, це стосується держаних служб: газо- і водопостачання. «Ройтерс» також цитує главу делегації ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейру, котрий все ж сподівається на зміни в згаданому законі у тому напрямку, як це вимагає Європейський Союз для більшої прозорості українського ринку.