Брюссель – 24 лютого генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен вперше має відвідає Київ. Виклики, спільні для натовських держав та України, її можлива учать у створенні європейського протиракетного щита, перспективи подальшої співпраці сторін у протипіратських місіях, в Косово та Афганістані – такі питання будуть обговорюватися на його зустрічах із українським керівництвом. Тим часом, головний сигнал, що везе до України голова Північноатлантичного альянсу, такий: Україна та НАТО потребують одне одного, бо безпека сучасного світу – не національна, а транснаціональна справа.
Перший візит до України голови Північноатлантичного альянсу Андерса Фоґ Расмуссена відбудеться на запрошення Президента держави. Як він пояснює, ця зустріч на високому рівні має поглибити практичне співробітництво та політичний діалог із офіційним Києвом.
«З боку НАТО ми зацікавлені у підтримці міцних зв’язків з Україною – це мій головний сигнал (майбутнього візиту), – каже Расмуссен. – Попри це, я маю надію протягом розмов із політичними лідерами в Києві вивчити, у яких сферах ми могли б поглибити наше практичне співробітництво».
«Демократичні свободи – це теж елемент безпеки» – Расмуссен
Проте, попри практичне співробітництво, у Києві також можливо йтиметься про часто обговорювану на Заході проблематику, пов’язану із теперішнім станом демократичних свобод. Адже щорічні національні програми, за якими реформується українська оборонна сфера та будується співробітництво із НАТО, включають і реформи, пов’язані з повагою до прав громадян. Адже це – також складова частина безпеки, пояснює голова НАТО.
З огляду на плани створення двох скоординованих систем ПРО Росії та НАТО, місце України у цій архітектурі поки що невідоме, хоча українці мають зацікавленість в участі у проекті.
«Якщо хтось із євроатлантичних партнерів запропонує участь та засоби, що стануть поштовхом цієї євроатлантичної архітектури, то, звичайно, ми візьмемо це до уваги, – каже Расмуссен. – Але поки що зарано говорити, бо те, як саме система розвиватиметься, залежатиме від залучення (до неї) України та інших сторін».
Чому НАТО зацікавлене в Україні?
З іншого боку, зацікавленість НАТО в Україні полягає в об’єднаних діях для запобігання таким спільним викликам міжнародної безпеки, як тероризм, піратство, загроза ракетних атак, поширення ядерної зброї та кібернетичні агресії. З огляду на ці та інші проблеми сучасності, навіть із позаблоковим статусом, Україна залишається важливим партнером.
«Ми зацікавлені у партнерстві, бо сьогоднішні безпекові виклики – не лише національні, а транснаціональні, тож повинні вирішуватися на міжнаціональному рівні. А цього можливо досягти тільки у рамках партнерства», – зазначив голова Північноатлантичного альянсу.
Щодо української участі в Афганістані, генсекретар НАТО має намір запропонувати в Києві ширше залучення військових до навчальної місії та тренінгів афганських збройних сил і поліції.
Києву вирішувати, як «відчиняти двері» НАТО
Що стосується співпраці Україна – НАТО у рамках згаданих річних програм, то проголошення нинішньою владою позаблокового статусу України на цей бік співробітництва не вплинуло. Україні самій вирішувати, наскільки «відчиненими тримати двері» до членства у НАТО у майбутньому, каже Андерс Фоґ Расмуссен.
Протягом його одноденного візиту до Києва, мають відбутися зустрічі з Президентом, Прем’єр-міністром та міністром закордонних справ. До того ж, керівник НАТО виступить із лекцією перед студентами Київського національного університету.
Принагідно, голова Північноатлантичного альянсу сказав, який сигнал він має намір надіслати українській молоді.
«Ви живете й зростаєте у глобалізованому світі, де виклики безпеки також глобалізовані. Ми не можемо сприймати це, як суто національні виклики, бо оборона наших територій та кордонів більше не обмежується цими кордонами. Це – транснаціональний виклик і саме тому ми потребуємо одне одного. Україна і НАТО зацікавлені у потужному партнерстві».
Андерс Фоґ Расмуссен додає до цього послання молодим українцям, що він має надію побачити Україну інтегрованою до загальної євроатлантичної архітектури безпеки.
«З боку НАТО ми зацікавлені у підтримці міцних зв’язків з Україною – це мій головний сигнал (майбутнього візиту), – каже Расмуссен. – Попри це, я маю надію протягом розмов із політичними лідерами в Києві вивчити, у яких сферах ми могли б поглибити наше практичне співробітництво».
«Демократичні свободи – це теж елемент безпеки» – Расмуссен
Проте, попри практичне співробітництво, у Києві також можливо йтиметься про часто обговорювану на Заході проблематику, пов’язану із теперішнім станом демократичних свобод. Адже щорічні національні програми, за якими реформується українська оборонна сфера та будується співробітництво із НАТО, включають і реформи, пов’язані з повагою до прав громадян. Адже це – також складова частина безпеки, пояснює голова НАТО.
З огляду на плани створення двох скоординованих систем ПРО Росії та НАТО, місце України у цій архітектурі поки що невідоме, хоча українці мають зацікавленість в участі у проекті.
«Якщо хтось із євроатлантичних партнерів запропонує участь та засоби, що стануть поштовхом цієї євроатлантичної архітектури, то, звичайно, ми візьмемо це до уваги, – каже Расмуссен. – Але поки що зарано говорити, бо те, як саме система розвиватиметься, залежатиме від залучення (до неї) України та інших сторін».
Чому НАТО зацікавлене в Україні?
З іншого боку, зацікавленість НАТО в Україні полягає в об’єднаних діях для запобігання таким спільним викликам міжнародної безпеки, як тероризм, піратство, загроза ракетних атак, поширення ядерної зброї та кібернетичні агресії. З огляду на ці та інші проблеми сучасності, навіть із позаблоковим статусом, Україна залишається важливим партнером.
«Ми зацікавлені у партнерстві, бо сьогоднішні безпекові виклики – не лише національні, а транснаціональні, тож повинні вирішуватися на міжнаціональному рівні. А цього можливо досягти тільки у рамках партнерства», – зазначив голова Північноатлантичного альянсу.
Щодо української участі в Афганістані, генсекретар НАТО має намір запропонувати в Києві ширше залучення військових до навчальної місії та тренінгів афганських збройних сил і поліції.
Києву вирішувати, як «відчиняти двері» НАТО
Що стосується співпраці Україна – НАТО у рамках згаданих річних програм, то проголошення нинішньою владою позаблокового статусу України на цей бік співробітництва не вплинуло. Україні самій вирішувати, наскільки «відчиненими тримати двері» до членства у НАТО у майбутньому, каже Андерс Фоґ Расмуссен.
Протягом його одноденного візиту до Києва, мають відбутися зустрічі з Президентом, Прем’єр-міністром та міністром закордонних справ. До того ж, керівник НАТО виступить із лекцією перед студентами Київського національного університету.
Принагідно, голова Північноатлантичного альянсу сказав, який сигнал він має намір надіслати українській молоді.
«Ви живете й зростаєте у глобалізованому світі, де виклики безпеки також глобалізовані. Ми не можемо сприймати це, як суто національні виклики, бо оборона наших територій та кордонів більше не обмежується цими кордонами. Це – транснаціональний виклик і саме тому ми потребуємо одне одного. Україна і НАТО зацікавлені у потужному партнерстві».
Андерс Фоґ Расмуссен додає до цього послання молодим українцям, що він має надію побачити Україну інтегрованою до загальної євроатлантичної архітектури безпеки.