Прага – 17 лютого в Білорусі постане перед судом перший активіст, якого звинувачують в участі у масових заворушеннях після грудневих президентських виборів. В гіршому випадку йому загрожує до 8 років тюрми. Західна спільнота раніше закликала офіційний Мінськ негайно звільнити учасників протестів, яких називає політичними в’язнями.
У четвер о десятій годині ранку у фрунзенському суді Мінська почнеться суд на Василем Парфянковим. Він був активістом штабу кандидата на посаду президента Білорусі Володимира Некляєва.
Парфянков поруч з десятками тисяч прихильників опозиції вийшов на площу Незалежності в Мінську 19 грудня, щоб опротестувати офіційні результати виборів, за якими головну посаду в Білорусі вчетверте здобув Олександр Лукашенко. Тоді білоруські силовики жорстоко побили кількох кандидатів на президента Білорусі та їхніх соратників, понад 600 сотень людей заарештували. Більшість з них, звинувативши в адміністративних правопорушеннях, уже випустили. Сотні людей отримали підписку про невиїзд і кілька десятків тепер починають судити за кримінальними справами.
За участь у заворушеннях можуть посадити на 8 років, за організацію – на 15.
Після білоруса Василя Парфянкова, 22 лютого перед судом постануть двоє громадян Росії – Артем Бреус та Іван Гапонов. На це звертає увагу оглядач білоруської редакції Радіо Свобода Юрій Дракахруст.
«Українських учасників цих акцій доволі швидко відпустили. А от щодо росіян, то не дивлячись на доволі різкі протести Москви, з самої гори, двох не відпускають. Виглядає, що ці громадяни залишаються особливими заручниками, предметом торгу між Мінськом і Москвою», – зауважує спостерігач.
Обшуки і допити не вщухають
Поруч з початком судів, у Білорусі далі шукають опонентів влади. У середу у Вітебську офіцери КДБ обшукали громадську організацію «Європейський клуб», де конфіскували комп’ютери і друковані видання. А власника приміщення викликали на допит та згодом обшукали і його квартиру. Оперативники показали ордер, за яким слідчі дії проводять в рамках справи про грудневі протести.
За подібні дії Європейський Союз і Сполучені Штати Америки вже запровадили санкції проти білоруських чиновників, причетних до виборчих порушень і післявиборчих репресій.
Оглядачі вважають, що перебіг суду над Василем Парфянковим стане політичний сигналом, який засвідчить, чи готовий офіційний Мінськ до порозуміння. Водночас білоруські правозахисники побоюються, щоб подібні суди не стали повторенням демонстративних судових процесів сталінських часів.
Парфянков поруч з десятками тисяч прихильників опозиції вийшов на площу Незалежності в Мінську 19 грудня, щоб опротестувати офіційні результати виборів, за якими головну посаду в Білорусі вчетверте здобув Олександр Лукашенко. Тоді білоруські силовики жорстоко побили кількох кандидатів на президента Білорусі та їхніх соратників, понад 600 сотень людей заарештували. Більшість з них, звинувативши в адміністративних правопорушеннях, уже випустили. Сотні людей отримали підписку про невиїзд і кілька десятків тепер починають судити за кримінальними справами.
За участь у заворушеннях можуть посадити на 8 років, за організацію – на 15.
Після білоруса Василя Парфянкова, 22 лютого перед судом постануть двоє громадян Росії – Артем Бреус та Іван Гапонов. На це звертає увагу оглядач білоруської редакції Радіо Свобода Юрій Дракахруст.
«Українських учасників цих акцій доволі швидко відпустили. А от щодо росіян, то не дивлячись на доволі різкі протести Москви, з самої гори, двох не відпускають. Виглядає, що ці громадяни залишаються особливими заручниками, предметом торгу між Мінськом і Москвою», – зауважує спостерігач.
Обшуки і допити не вщухають
Поруч з початком судів, у Білорусі далі шукають опонентів влади. У середу у Вітебську офіцери КДБ обшукали громадську організацію «Європейський клуб», де конфіскували комп’ютери і друковані видання. А власника приміщення викликали на допит та згодом обшукали і його квартиру. Оперативники показали ордер, за яким слідчі дії проводять в рамках справи про грудневі протести.
За подібні дії Європейський Союз і Сполучені Штати Америки вже запровадили санкції проти білоруських чиновників, причетних до виборчих порушень і післявиборчих репресій.
Оглядачі вважають, що перебіг суду над Василем Парфянковим стане політичний сигналом, який засвідчить, чи готовий офіційний Мінськ до порозуміння. Водночас білоруські правозахисники побоюються, щоб подібні суди не стали повторенням демонстративних судових процесів сталінських часів.