Німеччина і «банда п’ятьох» проти України (європейська преса)

Німецька «Ді Вельт» отримала через посередництво з норвезькою «Афтенпост» фактично дармовий доступ до майже 250 тисяч секретних депеш американських дипломатів. Однією з тем, що їх аналізує німецька газета із залученням цього джерела, є невесела картина розбрату серед країн НАТО очима американців. «Ді Вельт» вважає, що якраз війна Росії з Грузією у серпні 2008 року виявила найбільш суттєві проблеми НАТО. Американці підозрюють, як свідчать документи, що Німеччина на чолі з Меркель в союзі з Францією, Голландію, Іспанією та Норвегією всіляко «підіграють» Росії, в основі чого лежить буквальний економічний прагматизм і небажання сваритися з такою гігантською сировинної потугою, яка є надзвичайно вигідним ринком, насамперед, для німців. Тут наводяться дані про те, як канцлер Меркель сприяла відмові Грузії у вступі до НАТО фактично за два тижні до вторгнення Росії на терени грузинських автономій – Південної Осетії та Абхазії. Тут також йдеться про великий вплив Німеччини на ухвалення ні до чого не зобов’язуючої резолюції саміту НАТО в Бухаресті, коли, фактично Меркель та її союзники в Європі, яких у США назвали «бандою п’ятьох», відхилили вступ України та Грузії до НАТО. Німці також інтерпретували рішення Бухареста про «можливе членство України й Грузії» як крок, що провокував «війну Росії в Грузії». Союзники ж США в Бухаресті – Канада, Польща, країни Балтії, Чехія, Румунія, Болгарія були переконані, що саме відмова в Бухаресті від дорожньої карти для Тбілісі й Києва стала своєрідним «зеленим світлом» для початку вторгнення Росії в Грузію. Лише через 11 днів після початку 5-денної війни Північноатлантичний альянс спромігся ухвалити першу заяву для преси. У статті «Ді Вельт» йдеться про американські оцінки німецької дипломатії, котра постійно займається лише «вираховуванням російських занепокоєнь у галузі безпеки, тоді, як думки пані Меркель більше зосереджені на питаннях відсутності реформ в Україні та розколотої громадської думки тут, включно й про НАТО». На думку американських дипломатів, Франція чи інші члени так званої «банди п’яти» лише підіграють Німеччині у питаннях неготовності України та Грузії до європейської інтеграції та у всілякому «задобрюванні» Росії. Норвегія, як тут цитують американські телеграми, висловлює свій негативізм щодо України з посиланнями на відсутність тут «відповідей на стратегічні питання». Американці вважають, що й надалі Німеччина і Франція будуть «вперто боротися за те, щоб не створювалося навіть враження, що НАТО і Росія можуть перебувати на шляху до нової Холодної війни».

Брюссельське видання euractiv.com дещо підносить завісу переговорів ЄС із Україною щодо майбутньої зони вільної торгівлі та цитує українського міністра закордонних справ Грищенка, який мав 14 лютого коротку зустріч у вузькому колі в Брюсселі. Зокрема, брюссельське видання довідалося, що однією з характерних проблем на цих переговорах є страх ЄС, зокрема, перед українською кондитерською промисловістю, де, як наголошує euractiv.com , лише гігантська українська фірма «Рошен» наростила свій збут у 2010 році до 1 мільярда доларів. А Брюссель пропонує накласти 50-відсотковий податок на таку продукцію з України. І тут європейців ніяк не переконують запевнення українських посередників, що, наприклад, «Рошен» не загрожуватиме бельгійському шоколадному гігантові «Леонідас».

Словацька «СМЕ» оприлюднила досить розлоге інтерв’ю українського Прем’єр-міністра Миколи Азарова перед його приїздом до Братислави. Тут пан Азаров не лише засудив попередню поведінку російського «Газпрому» щодо помаранчевої влади, назвавши кроки з перекриття постачання газу з Росії до України і Європи «нецивілізованими та неадекватними», але й «похвалився», що, мовляв, незважаючи на відсутність конкретики у виступах Юлії Тимошенко, все ж «ми ще й забезпечили їй (Тимошенко) піар, за котрий вона мала б нам дякувати».

Російська «Нєзавісімая газета» не виключає, що на закритих українсько-російських переговорах щодо морських кордонів двох сусідів у Києві йшлося про взаємні, не виключено й територіальні поступки, що може стати неприємним прецедентом для суверенної України. Тому й видання з Росії натякає, що «Україна готова потіснитися в Керченській протоці». Тут також йдеться про тривогу української опозиції з приводу цих таємних переговорів та вимоги з її боку до міністра закордонних справ Костянтина Грищенка прозвітуватися 18 лютого перед парламентом щодо цих секретів із морськими кордонами між Україною та Росією.