Київ – Чорнобиль – Через 25 років після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС об’єкти станції та довколишня зона відчуження продовжують становити потенційну небезпеку для довкілля. Про це говорять і працівники зони відчуження, і незалежні екологи. Як виглядає ситуація у Чорнобильській зоні зараз?
Село Розсоха було відселене відразу після Чорнобильської катастрофи. Знімки з космосу свідчать, що тут досі просто неба тимчасово зберігають кількасот одиниць техніки, яка брала участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Радіо Свобода вдалося зв’язатися із працівниками зони відчуження, які охороняють полігон «Розсоха».
Чорнобильський метал закопують, переробляють а то й ... крадуть
ОхоронецьОлексійрозповідає, що найбільш радіоактивну техніку вивозять, дезактивують та закопують на іншому полігоні, а менш забруднений метал – залишають для переробки.
«Ця техніка не дуже забруднена. Але вона теж працювала у зоні. Як нам пояснили, її ріжуть на частини, які можна підняти, і везуть на захоронення в Буряківку, де закопують», – каже він.
Василь Золотоверх
Металеві конструкції та інші матеріали, що залишилися з часів аварії, належать до найбільших небезпек для людини та довкілля на території зони відчуження, розповідає начальник відділу Чорнобильської зони відчуження та безумовного відселення Василь Золотоверх.
«Найбільшою проблемою є залишки конструкцій, які не зберігаються у місцях постійного складування. Найбільш небезпечний – пункт зберігання Розсоха, де ще залишається частина радіоактивної техніки. Він найближчий до населених пунктів, і тому місцеві жителі проникають на територію, не виключено, що виносять. Але є охорона, і дуже забруднених матеріалів, які можуть бути масово винесені із зони, вже не залишається», – запевняє Василь Золотоверх.
Радіо Свобода вже наводило думки фахівців про те, що найбільше радіації із зони відчуження можуть винести лісові пожежі та повені.
Вміст саркофагу і радіоактивні плями досі небезпечні
Найбільш радіоактивні сполуки знаходяться під саркофагом у зруйнованому четвертому енергоблоці, і ризик, що вони потраплять у довкілля залишається, розповідає начальник інженерно-технічної служби проекту ПОЗ (SIP) на об’єкті «Укриття» Сергій Дерюга.
Сергій Дерюга.
«За визначенням, об’єкт «Укриття» ніколи не був герметичним, він мав чимало отворів. Україна вже виконала 5 циклів його герметизації. Покрівля становить собою сталеві листи товщиною 1–2 міліметри, і з 1986 року вони місцями проіржавіли. Ці дірки залатали, щоби знизити потрапляння вологи всередину «Укриття», – розповідає він.
Сергій Дерюга вважає, що припинити витік радіоактивних сполук із саркофагу може лише спорудження над ним нового, безпечного укриття-конфайнменту, який фінансує ЄБРР. Уже розпочато будівництво його фундаменту.
Загрозу на сьогодні становить більш ніж 200 тон радіоактивного палива, яке досі перебуває всередині укриття і стан якого точно невідомий, вважає екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін.
Однак найбільшою небезпекою для здоров’я та життя людей Курикін вважає забруднені території.
«У Чорнобильській зоні лишаються дуже забруднені плями. На них слід звернути увагу в контексті того, що МНС планує туристичні виїзди до зони відчуження. Рівень забруднення на цих плямах може бути критичним», – каже він.
Відвідавши зону відчуження, ми побували у найзабрудненішій ділянці чорнобильської зони, відомій як Рудий ліс. Дозиметр показував там рівень радіації, у 200–300 разів вищий за безпечний рівень. Перебувати там без засобів захисту більше, ніж декілька десятків секунд, небезпечно для життя.
