Луганськ – У селі Нижньотепле Луганської області у місцевій пекарні відновили старовинну рецептуру випікання хліба: замість спиртових дріжджів використовують закваску з хмелю. Такий хліб смачніший і корисніший, ніж звичайний. Крім того, довго не псується. Хліб на хмелю прийшовся до смаку жителям довколишніх сіл, також цим хлібом годують пацієнтів у лікарнях та школярів у навчальних закладах.
Все розпочинається в серці пекарні, або маточнику, як називають це місце самі пекарі. Невеличка кімната, захована від допитливих очей, усередині все дерев’яне – стіни, стеля, підлога. На лавах розташувалися десяток осикових діжок з хмельовою закваскою. Саме тут народжують хмельові дріжджі, з яких потім печуть хліб. Умови для цього спеціальні.
«Дерево – екологічно чистий, натуральний матеріал. Маточнику тут добре. Йому потрібна певна температура (24-28 градусів). По-друге, ви ж бачите – «Стороннім не заходити», тут має бути тиша. Він живий: як до нього поставишся, так він тобі і віддячить», – розповідає директор пекарні Світлана Маркіна.
Приготування хліба пекарня не приховує. Головний принцип, кажуть, це виробляти екологічно чистий продукт.Ніяких гербіцидів на полях чи розпушувачів у тісті. Навіть частина форм, у яких готують хліб на хмелю, зроблена з дерева, а не з металу.
Хміль як антисептик
За словами доцента кафедри харчових технологій Луганського національного університету Галини Своєволіної, рецепт такого хліба дещо півзабутий, і далеко не кожний технолог його знає. Однак у даному випадку властивості хмелю мають особливе значення.
«Хмелева витяжка виконує роль антисептика, тобто, в цих дріжджах розвиваються ті клітини, які потрібні для виробництва хліба, – каже Галина Своєволіна. – Стороння мікрофлора там розвиватися не може і, звичайно, це також поліпшує смак і аромат хліба».
«М’який, хрусткий, не черствіє…»
Хміль у селі Нижньотепле росте у заплаві місцевої річки, спеціально його ніхто не вирощує. Борошно пекарі мелють зі власної пшениці, тож ціни на хліб дещо нижчі. Покупці ж відзначають: хмельовий хліб зберігається довше.
«Хліб завжди м’який, хрусткий, не черствіє. Всій сім’ї подобається», – говорить мешканка Нижньотеплого пані Любов.
Попри те, що виробництво хмелевого хліба трудомістке і тривале, технологія його випікання починає відроджуватися.
«Дерево – екологічно чистий, натуральний матеріал. Маточнику тут добре. Йому потрібна певна температура (24-28 градусів). По-друге, ви ж бачите – «Стороннім не заходити», тут має бути тиша. Він живий: як до нього поставишся, так він тобі і віддячить», – розповідає директор пекарні Світлана Маркіна.
Приготування хліба пекарня не приховує. Головний принцип, кажуть, це виробляти екологічно чистий продукт.Ніяких гербіцидів на полях чи розпушувачів у тісті. Навіть частина форм, у яких готують хліб на хмелю, зроблена з дерева, а не з металу.
Хміль як антисептик
За словами доцента кафедри харчових технологій Луганського національного університету Галини Своєволіної, рецепт такого хліба дещо півзабутий, і далеко не кожний технолог його знає. Однак у даному випадку властивості хмелю мають особливе значення.
«Хмелева витяжка виконує роль антисептика, тобто, в цих дріжджах розвиваються ті клітини, які потрібні для виробництва хліба, – каже Галина Своєволіна. – Стороння мікрофлора там розвиватися не може і, звичайно, це також поліпшує смак і аромат хліба».
«М’який, хрусткий, не черствіє…»
Хміль у селі Нижньотепле росте у заплаві місцевої річки, спеціально його ніхто не вирощує. Борошно пекарі мелють зі власної пшениці, тож ціни на хліб дещо нижчі. Покупці ж відзначають: хмельовий хліб зберігається довше.
«Хліб завжди м’який, хрусткий, не черствіє. Всій сім’ї подобається», – говорить мешканка Нижньотеплого пані Любов.
Попри те, що виробництво хмелевого хліба трудомістке і тривале, технологія його випікання починає відроджуватися.