Дніпропетровськ – Громадськість Дніпропетровщини позбавляють можливості впливати на владу. Про це в четвер заявили 10 громадських організацій області у відкритому зверненні до Президента України, прем’єра та голови облдержадміністрації. Автори листа обурені формуванням нового складу громадської ради при ОДА і вважають, що організації, небажані для влади, «викинули» з цього органу. Новий керівник цієї ради називає таку критику безпідставною.
Громадська рада при Дніпропетровській облдержадміністрації діє з 2009 року. До неї входять активісти громадських об’єднань області: у минулому складі їх було 15, наразі – 25.
Члени ради зазначають: організація досить дієва, адже, окрім консультативних, має і контролюючі повноваження: може поцікавитись доцільністю використання бюджетних коштів на регіональні програми.
Кишеньковий орган?
Цьогорічні збори, на яких формували новий склад ради, кажуть представники десяти організацій, нагадували виставу. Представників десятків об’єднань охорона не допустила в залу, пояснивши, що їх немає у списках. Натомість, зазначає голова Ради незалежних організацій Дніпропетровщини Костянтин Писаревський, у зборах брали участь люди, далекі від громадської роботи.
«На зборах були присутні шість асоціацій медиків, три адвокатські контори, три організації районного масштабу, гаражний кооператив і навіть товариство з обмеженою відповідальністю. Це ті, кого впустила ініціативна група», – сказав Костянтин Писаревський.
Відтак частина об’єднань визнала нелегітимною новостворену громадську раду і заявила: установчі збори були зрежисовані з облдержадміністрації, а сама рада тепер – це кишеньковий «одобрямс»,орган влади.
«Невдоволені люди будуть завжди, якщо обрали не їх»
Керівник новообраної громадської ради при ОДА Лариса Бабич із цим категорично не згодна. За її словами, за гучними заявами незгодних стоять лише особисті амбіції. Пані Бабич каже: навіть офіційно не включений у раду громадський активіст може долучитись до роботи, було б бажання.
«Втручання органів виконавчої влади не було. Влада тільки надала приміщення. А невдоволені люди будуть завжди: якщо їх не обрали, то це, значить, уже порушення? У цих людей дуже розвинуті амбіції», – зазначила Лариса Бабич в інтерв’ю Радіо Свобода.
Є організації – нема роботи
Тим часом політолог Віктор Пащенко не помітив зменшення впливу громадських організацій на владу в регіоні. На його думку, третій сектор на Дніпропетровщині й до цього був слабким.
«На Дніпропетровщині є декілька типів неурядових організацій. Одні з них є справді діючими, працюють у певних сферах, мають членів. А є громадські організації, які виступають, скажімо так, «трампліном» для злету своїх лідерів. Таких організацій багато, їх, що цікаво, навіть менше, ніж громадських діячів. Тобто, один громадський активіст-«професіонал» очолює по декілька організацій – дві, три, шість. Частина організацій є фіктивними, пустими: у них є лідери і немає членів. Такі організації не мають реального зв’язку з громадськістю», – зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог.
Станом на 2010 рік на Дніпропетровщині зареєстровано майже тисяча громадських організацій. За даними Центру підтримки громадських і культурних ініціатив, із них активно діють наразі тільки близько сотні.
Члени ради зазначають: організація досить дієва, адже, окрім консультативних, має і контролюючі повноваження: може поцікавитись доцільністю використання бюджетних коштів на регіональні програми.
Кишеньковий орган?
Цьогорічні збори, на яких формували новий склад ради, кажуть представники десяти організацій, нагадували виставу. Представників десятків об’єднань охорона не допустила в залу, пояснивши, що їх немає у списках. Натомість, зазначає голова Ради незалежних організацій Дніпропетровщини Костянтин Писаревський, у зборах брали участь люди, далекі від громадської роботи.
«На зборах були присутні шість асоціацій медиків, три адвокатські контори, три організації районного масштабу, гаражний кооператив і навіть товариство з обмеженою відповідальністю. Це ті, кого впустила ініціативна група», – сказав Костянтин Писаревський.
Відтак частина об’єднань визнала нелегітимною новостворену громадську раду і заявила: установчі збори були зрежисовані з облдержадміністрації, а сама рада тепер – це кишеньковий «одобрямс»,орган влади.
«Невдоволені люди будуть завжди, якщо обрали не їх»
Керівник новообраної громадської ради при ОДА Лариса Бабич із цим категорично не згодна. За її словами, за гучними заявами незгодних стоять лише особисті амбіції. Пані Бабич каже: навіть офіційно не включений у раду громадський активіст може долучитись до роботи, було б бажання.
«Втручання органів виконавчої влади не було. Влада тільки надала приміщення. А невдоволені люди будуть завжди: якщо їх не обрали, то це, значить, уже порушення? У цих людей дуже розвинуті амбіції», – зазначила Лариса Бабич в інтерв’ю Радіо Свобода.
Є організації – нема роботи
Тим часом політолог Віктор Пащенко не помітив зменшення впливу громадських організацій на владу в регіоні. На його думку, третій сектор на Дніпропетровщині й до цього був слабким.
«На Дніпропетровщині є декілька типів неурядових організацій. Одні з них є справді діючими, працюють у певних сферах, мають членів. А є громадські організації, які виступають, скажімо так, «трампліном» для злету своїх лідерів. Таких організацій багато, їх, що цікаво, навіть менше, ніж громадських діячів. Тобто, один громадський активіст-«професіонал» очолює по декілька організацій – дві, три, шість. Частина організацій є фіктивними, пустими: у них є лідери і немає членів. Такі організації не мають реального зв’язку з громадськістю», – зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог.
Станом на 2010 рік на Дніпропетровщині зареєстровано майже тисяча громадських організацій. За даними Центру підтримки громадських і культурних ініціатив, із них активно діють наразі тільки близько сотні.