Київ – Птахи, що живуть у зоні довкола Чорнобильської АЕС, мають на 5 відсотків менший мозок. Це може бути наслідком зараження залишками радіоактивного забруднення. Такого висновку дійшла група науковців із Норвегії, Франції та США під проводом професора Тімоті Мусо з Університету Південної Кароліни та доктора Андерса Моллера з університету Південного Парижа. Результати свого дослідження вчені опублікували у журналі The Public Library of Science.
Міжнародна група дослідників вивчила понад 500 птахів 48 видів, що живуть довкола Чорнобиля. Після того, як науковці зробили поправку на відмінності між видами, вони виявили, що розмір мозку у птахів із зони на 5 відсотків менший, ніж у тих, які не жили в умовах радіоактивного забруднення.
Птахи, які відчувають себе під загрозою, можуть змінювати свої органи у складних природних умовах. Але мозок зазвичай зазнає змін в останню чергу, зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
«Це не перший такий випадок, але наука дає свідчення, що радіація небезпечна в різних дозах, а не лише у величезних. Що стосується мозку птахів, то ми бачимо, що це не позитивні мутації. Взагалі, мутації належать до детермінованого хаосу, а детермінований хаос не керований. Наука не може сказати, що буде далі. Такі мутації, якщо вже почалися, то ніхто не застрахований від того, що вони можуть бути негативними», – наголосив еколог.
Радіація – подарунок долі для більшості тварин у забрудненій зоні – зоолог
Менший розмір мозку птахів може бути наслідком зменшення кількості антиоксидантів у їхньому організмі, мовиться в оприлюдненому дослідженні. Або ж радіація може викликати зміни в розвиткові мозку. Однак науковці кажуть, що якби це було саме так, то вони б побачили глибші зміни в розмірі та формі інших органів птахів.
Відтак неспростованою залишається і версія зменшення обсягу мозку птахів у Чорнобильській зоні внаслідок зменшення загроз для них, припускає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.
«Для більшості всього, що живе в лісі, це просто подарунок долі, що їх там не турбують. Прекрасний насправді експеримент над тим, як природа може відновитися. Для природи це абсолютно не проблема. Природний вік більшості живих істот значно коротший, ніж той час, що потрібен для того, щоб їхнє тіло зруйнувала променева хвороба. Відповідно вони можуть бути неймовірно радіаційними, як то кажуть, світитися у темряві, але для них це не проблема, вони помирають своєю природною смертю», – каже зоолог.
Академік-фізіолог: люди стають більш дебільними – це факт
Невідомо, який механізм впливає на зменшення розміру мозку у птахів. Але у будь-якому разі зменшення обсягу мозку пов’язують із порушеннями когнітивних функцій, тобто пам’яті та мислення.
Результати дослідження птахів у забрудненій радіацією зоні не дають остаточних відповідей на запитання про можливі наслідки Чорнобильської катастрофи для людства взагалі і населення України зокрема, але вони дають привід замислитися і досліджувати тему й надалі, вважає академік Національної академії наук, фізіолог Дмитро Гродзинський.
«Що люди стають більш дебільними, то це факт. Але яка причина? Чи це безпосередньо чорнобильський вплив, чи це умови життя – те, що книжку витісняє пасивне сприйняття телевізійних програм? Причини встановити дуже важко. Тож із цими пташками дуже серйозна річ. Такого роду експерименти дозволяють бачити вплив радіаційної компоненти нашого довкілля», – наголосив академік.
Птахи, які відчувають себе під загрозою, можуть змінювати свої органи у складних природних умовах. Але мозок зазвичай зазнає змін в останню чергу, зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
«Це не перший такий випадок, але наука дає свідчення, що радіація небезпечна в різних дозах, а не лише у величезних. Що стосується мозку птахів, то ми бачимо, що це не позитивні мутації. Взагалі, мутації належать до детермінованого хаосу, а детермінований хаос не керований. Наука не може сказати, що буде далі. Такі мутації, якщо вже почалися, то ніхто не застрахований від того, що вони можуть бути негативними», – наголосив еколог.
Радіація – подарунок долі для більшості тварин у забрудненій зоні – зоолог
Менший розмір мозку птахів може бути наслідком зменшення кількості антиоксидантів у їхньому організмі, мовиться в оприлюдненому дослідженні. Або ж радіація може викликати зміни в розвиткові мозку. Однак науковці кажуть, що якби це було саме так, то вони б побачили глибші зміни в розмірі та формі інших органів птахів.
Відтак неспростованою залишається і версія зменшення обсягу мозку птахів у Чорнобильській зоні внаслідок зменшення загроз для них, припускає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.
«Для більшості всього, що живе в лісі, це просто подарунок долі, що їх там не турбують. Прекрасний насправді експеримент над тим, як природа може відновитися. Для природи це абсолютно не проблема. Природний вік більшості живих істот значно коротший, ніж той час, що потрібен для того, щоб їхнє тіло зруйнувала променева хвороба. Відповідно вони можуть бути неймовірно радіаційними, як то кажуть, світитися у темряві, але для них це не проблема, вони помирають своєю природною смертю», – каже зоолог.
Академік-фізіолог: люди стають більш дебільними – це факт
Невідомо, який механізм впливає на зменшення розміру мозку у птахів. Але у будь-якому разі зменшення обсягу мозку пов’язують із порушеннями когнітивних функцій, тобто пам’яті та мислення.
Результати дослідження птахів у забрудненій радіацією зоні не дають остаточних відповідей на запитання про можливі наслідки Чорнобильської катастрофи для людства взагалі і населення України зокрема, але вони дають привід замислитися і досліджувати тему й надалі, вважає академік Національної академії наук, фізіолог Дмитро Гродзинський.
«Що люди стають більш дебільними, то це факт. Але яка причина? Чи це безпосередньо чорнобильський вплив, чи це умови життя – те, що книжку витісняє пасивне сприйняття телевізійних програм? Причини встановити дуже важко. Тож із цими пташками дуже серйозна річ. Такого роду експерименти дозволяють бачити вплив радіаційної компоненти нашого довкілля», – наголосив академік.