Київ – Селяни зможуть продавати свої паї, а фермери – їх купувати, однак вивести землю із сільськогосподарського обігу буде важко, а продати іноземним компаніям – нереально. Такі зміни передбачає законопроект про ринок землі, який наразі розробляє уряд. У Державній земельній агенції вважають, що він забезпечить стабільність ринку землі, починаючи з 2012 року, коли скасують мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Однак незалежні фахівці бачать у запропонованій системі обігу земель певні недоліки.
Першого січня 2012 року в Україні припинить дію мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення – за умови, що до того часу будуть ухвалені закони про ринок земель та про земельний кадастр, повідомляють у Державній агенції земельних ресурсів.
У законопроекті про ринок земель, який наразі розробляє Кабінет Міністрів, ідеться про те, що продаж землі відбуватиметься на основі аукціонів та конкурсів, перевагу під час її купівлі матимуть власники сусідніх ділянок, орендарі та держава, а саме спеціалізоване підприємство, яке купуватиме поля у тих, хто ними не користується, та здаватиме в оренду.
Законопроект передбачає також зміни порядку реєстрації власності на землю: це робитимуть паралельно Держземагенція та Мін'юст, а кожна ділянка до продажу має отримати кадастровий номер.
Уряд обіцяє дати по руках земельним спекулянтам
Відкритий, конкурентний ринок землі сприятиме розвиткові аграрного сектору, однак він потребуватиме певних запобіжників, заявив заступник голови Держземагенції Микола Калюжний.
«Це не означатиме, що продаж землі стане абсолютно вільним. Адже земля, за Конституцією, належить українському народові. Набувачами можуть бути лише держава та громадяни України. Ми прописали і обмеження за кількістю земель, яку може мати одна людина. Вона варіюватиметься залежно від кліматичних зон», – говорить урядовець.
Він припускає, що на півдні людина зможе володіти двома тисячами гектарів ріллі, на півночі – до 300 гектарів: «Якщо покупець намагатиметься перепродати землю у перші 5 років, він має сплатити мито, від 60 до 100% вартості землі. Вартість ділянки не може бути меншою за нормативно-грошову оцінку, це 12 тисяч гривень за гектар».
Цей законопроект, нормативні акти щодо регулювання ринку землі будуть готові найближчим часом, обіцяє Микола Калюжний. «За дорученням Президента законопроект вже мав бути у парламенті. За 1–2 тижні ми доопрацюємо його і передамо на розгляд Верховної Ради».
Іноземців не варто усувати з ринку землі - експерт
Наразі до розгляду у парламенті готують декілька законопроектів про ринок землі. Той, який розглядає уряд, має і позитивні, і негативні моменти, аналізує експерт із аграрних та земельних питань Центру Разумкова Володимир Жмудський.
«Ситуація з іноземними громадянами не відповідає загальній стратегії держави. Чому їх позбавляють змоги купувати землю та більше інвестувати в аграрний сектор? Бо немає політичного розуміння цього. Кажуть, що це порушує права селян, хоча принаймні половина з них не проти вільного продажу землі».
Утім, законопроект має хиби, які перешкоджатимуть інвесторові, говорить Жмудський.
«Збереження цільового призначення землі – це слушно, я б узагалі продовжив його на 20 років, враховуючи прибутковість аграрного сектору та світову продовольчу кризу. Але, в будь-якому разі, великих змін упродовж трьох років після скасування мораторію не відбудеться, бо в аграріїв немає грошей та бажання купувати землю, на якій вони працюють, враховуючи традиційне ручне управління галуззю з боку Мінагрополітики».
Експерт прогнозує, що структура користування землею за останні роки стабілізувалася і після скасування мораторію не зміниться незалежно від того, який із варіантів закону про ринок землі ухвалить парламент.
Нещодавно Радіо Свобода цікавилося думками самих аграріїв та народних депутатів щодо вільного продажу сільськогосподарської землі. І ті, й інші очікують, що скасування мораторію на продаж аграрних земель використають місцеві посадовці та наближений до влади бізнес, які мають намір посилити свої активи у аграрному секторі.
У законопроекті про ринок земель, який наразі розробляє Кабінет Міністрів, ідеться про те, що продаж землі відбуватиметься на основі аукціонів та конкурсів, перевагу під час її купівлі матимуть власники сусідніх ділянок, орендарі та держава, а саме спеціалізоване підприємство, яке купуватиме поля у тих, хто ними не користується, та здаватиме в оренду.
Законопроект передбачає також зміни порядку реєстрації власності на землю: це робитимуть паралельно Держземагенція та Мін'юст, а кожна ділянка до продажу має отримати кадастровий номер.
Уряд обіцяє дати по руках земельним спекулянтам
Відкритий, конкурентний ринок землі сприятиме розвиткові аграрного сектору, однак він потребуватиме певних запобіжників, заявив заступник голови Держземагенції Микола Калюжний.
«Це не означатиме, що продаж землі стане абсолютно вільним. Адже земля, за Конституцією, належить українському народові. Набувачами можуть бути лише держава та громадяни України. Ми прописали і обмеження за кількістю земель, яку може мати одна людина. Вона варіюватиметься залежно від кліматичних зон», – говорить урядовець.
Він припускає, що на півдні людина зможе володіти двома тисячами гектарів ріллі, на півночі – до 300 гектарів: «Якщо покупець намагатиметься перепродати землю у перші 5 років, він має сплатити мито, від 60 до 100% вартості землі. Вартість ділянки не може бути меншою за нормативно-грошову оцінку, це 12 тисяч гривень за гектар».
Цей законопроект, нормативні акти щодо регулювання ринку землі будуть готові найближчим часом, обіцяє Микола Калюжний. «За дорученням Президента законопроект вже мав бути у парламенті. За 1–2 тижні ми доопрацюємо його і передамо на розгляд Верховної Ради».
Іноземців не варто усувати з ринку землі - експерт
Наразі до розгляду у парламенті готують декілька законопроектів про ринок землі. Той, який розглядає уряд, має і позитивні, і негативні моменти, аналізує експерт із аграрних та земельних питань Центру Разумкова Володимир Жмудський.
«Ситуація з іноземними громадянами не відповідає загальній стратегії держави. Чому їх позбавляють змоги купувати землю та більше інвестувати в аграрний сектор? Бо немає політичного розуміння цього. Кажуть, що це порушує права селян, хоча принаймні половина з них не проти вільного продажу землі».
Утім, законопроект має хиби, які перешкоджатимуть інвесторові, говорить Жмудський.
«Збереження цільового призначення землі – це слушно, я б узагалі продовжив його на 20 років, враховуючи прибутковість аграрного сектору та світову продовольчу кризу. Але, в будь-якому разі, великих змін упродовж трьох років після скасування мораторію не відбудеться, бо в аграріїв немає грошей та бажання купувати землю, на якій вони працюють, враховуючи традиційне ручне управління галуззю з боку Мінагрополітики».
Експерт прогнозує, що структура користування землею за останні роки стабілізувалася і після скасування мораторію не зміниться незалежно від того, який із варіантів закону про ринок землі ухвалить парламент.
Нещодавно Радіо Свобода цікавилося думками самих аграріїв та народних депутатів щодо вільного продажу сільськогосподарської землі. І ті, й інші очікують, що скасування мораторію на продаж аграрних земель використають місцеві посадовці та наближений до влади бізнес, які мають намір посилити свої активи у аграрному секторі.