Київ – Збільшення пенсійного віку, обмеження пенсій держслужбовцям, виведення з тіні заробітної плати та зменшення податкового тиску на бізнес мають лягти в основу пенсійної реформи, заявив під час обговорення змін до пенсійного законодавства віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Представники профспілок та незалежні експерти вважають такі кроки передчасними та небезпечними для добробуту українців.
Круглий стіл, присвячений обговоренню законопроекту про законодавче забезпечення пенсійної реформи, 25 січня зібрав понад 50 урядовців, громадських діячів та експертів. Головував на зібранні віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко. Він озвучив основні зміни до пенсійного законодавства, без яких, на його думку, реформа у цьому секторі неможлива.
«Основа пенсійної реформи – незмінні умови для нинішніх пенсіонерів та поступове, за 10 років, збільшення пенсійного віку для працюючих. Це обмеження максимальних пенсій для держслужбовців (не більше 9 тисяч гривень на місяць) та 80% від колишньої зарплати. Ми обов’язково маємо змінити співвідношення пенсіонерів до працюючих. Пенсійна реформа напряму залежить від економічного зростання, від розмірів зарплатні. Тому ми маємо підтримати банківський сектор, щоб він міг давати дешеві довготривалі кредити для бізнесу. І створювати умови для інвестицій. Сьогодні податковий тягар на бізнес – 42% від його прибутків, а це, за міжнародними мірками, дуже багато», – відзначає Сергій Тігіпко.
Віце-прем’єр зауважив, що реформа передбачає збереження солідарної пенсійної системи, за якої пенсії забезпечують передовсім внески працюючих.
«Зміни можуть бути небезпечними»
Утім, враховуючи нинішню демографічну ситуацію та доходи українців, такі законодавчі зміни можуть бути небезпечними, вважає голова президії профспілки державних установ Тетяна Нікітіна.
«Обговорення показало: суспільство не підтримує збільшення пенсійного віку. Світ іде цим шляхом, коли зростає тривалість життя та доходи. В нас тривалість життя за 20 років зменшилася, з доходами на душу населення – ще гірше. Не кожен чоловік доживає до пенсії!», – каже Нікітіна.
Тетяна Нікітіна вбачає вихід у поступовій відмові від солідарної системи, одночасно з розвитком індивідуальних пенсійних накопичень, які діють у розвинених державах.
Інший профспілковий лідер, Генеральний секретар національної конфедерації Петро Петриченко, пояснює саме такий підхід до пенсійної реформи намаганням бізнесу перекласти соціальні тягарі на бідних людей.
«Як покрити дефіцит Пенсійного фонду, який перевищує двадцять мільярдів гривень? Подивіться, в нас 60% бізнесу перебуває у тіні. Окрім того, гроші від приватизації йдуть не на потреби пенсіонерів, а до кишень олігархів», – вважає Петриченко.
Нинішня та попередні спроби провести пенсійну реформу в Україні – це використання вирваних із контексту підходів інших країн, не адаптованих до української реальності, вважає економіст, член ради підприємців при українському Кабміні Віктор Лисицький.
«Що дасть нам зростання пенсійного віку? Сотні тисяч людей опиняться в іще гіршій ситуації. Пенсійна реформа мені нагадує спробу кількох бідних людей поділити між собою благеньку діряву сорочку. Сьогодні треба запустити механізми розвитку найперспективніших галузей економіки, наприклад агропромислового комплексу. Так діяли по війні Німеччина та Японія. А всі наявні резерви пустити на охорону здоров’я. І повернутися до питання пенсійної реформи щонайменше за 5 років», – радить експерт.
Сьогодні пересічний український пенсіонер отримує 1147 гривень, причому більше 60% пенсій менші за тисячу гривень. Пенсія українця складає менше половини від його колишньої зарплатні та є однією з найнижчих в Європі. Пенсійна реформа, пропонована урядом, передбачає вирішення цих та інших проблем упродовж семи років.
«Основа пенсійної реформи – незмінні умови для нинішніх пенсіонерів та поступове, за 10 років, збільшення пенсійного віку для працюючих. Це обмеження максимальних пенсій для держслужбовців (не більше 9 тисяч гривень на місяць) та 80% від колишньої зарплати. Ми обов’язково маємо змінити співвідношення пенсіонерів до працюючих. Пенсійна реформа напряму залежить від економічного зростання, від розмірів зарплатні. Тому ми маємо підтримати банківський сектор, щоб він міг давати дешеві довготривалі кредити для бізнесу. І створювати умови для інвестицій. Сьогодні податковий тягар на бізнес – 42% від його прибутків, а це, за міжнародними мірками, дуже багато», – відзначає Сергій Тігіпко.
Віце-прем’єр зауважив, що реформа передбачає збереження солідарної пенсійної системи, за якої пенсії забезпечують передовсім внески працюючих.
«Зміни можуть бути небезпечними»
Утім, враховуючи нинішню демографічну ситуацію та доходи українців, такі законодавчі зміни можуть бути небезпечними, вважає голова президії профспілки державних установ Тетяна Нікітіна.
«Обговорення показало: суспільство не підтримує збільшення пенсійного віку. Світ іде цим шляхом, коли зростає тривалість життя та доходи. В нас тривалість життя за 20 років зменшилася, з доходами на душу населення – ще гірше. Не кожен чоловік доживає до пенсії!», – каже Нікітіна.
Тетяна Нікітіна вбачає вихід у поступовій відмові від солідарної системи, одночасно з розвитком індивідуальних пенсійних накопичень, які діють у розвинених державах.
Інший профспілковий лідер, Генеральний секретар національної конфедерації Петро Петриченко, пояснює саме такий підхід до пенсійної реформи намаганням бізнесу перекласти соціальні тягарі на бідних людей.
«Як покрити дефіцит Пенсійного фонду, який перевищує двадцять мільярдів гривень? Подивіться, в нас 60% бізнесу перебуває у тіні. Окрім того, гроші від приватизації йдуть не на потреби пенсіонерів, а до кишень олігархів», – вважає Петриченко.
Нинішня та попередні спроби провести пенсійну реформу в Україні – це використання вирваних із контексту підходів інших країн, не адаптованих до української реальності, вважає економіст, член ради підприємців при українському Кабміні Віктор Лисицький.
«Що дасть нам зростання пенсійного віку? Сотні тисяч людей опиняться в іще гіршій ситуації. Пенсійна реформа мені нагадує спробу кількох бідних людей поділити між собою благеньку діряву сорочку. Сьогодні треба запустити механізми розвитку найперспективніших галузей економіки, наприклад агропромислового комплексу. Так діяли по війні Німеччина та Японія. А всі наявні резерви пустити на охорону здоров’я. І повернутися до питання пенсійної реформи щонайменше за 5 років», – радить експерт.
Сьогодні пересічний український пенсіонер отримує 1147 гривень, причому більше 60% пенсій менші за тисячу гривень. Пенсія українця складає менше половини від його колишньої зарплатні та є однією з найнижчих в Європі. Пенсійна реформа, пропонована урядом, передбачає вирішення цих та інших проблем упродовж семи років.