Прага – «Боягузливий, запобігливий, безглуздий» – так звіт поважної міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch характеризує підхід західних урядів до найбільш репресивних режимів. Автори звіту вважають, що США, європейські країни та Організація Об’єднаних Націй роблять недостатньо для того, щоб змусити диктаторів поважати права людини.
Шлях «м’якого діалогу», політика «залучення» мало що змінює в поведінці найбільш одіозних світових диктаторів, стверджує на майже 650 сторінках свого звіту організація Human Rights Watch. Правозахисники звинувачують уряди Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу та Організацію Об’єднаних Націй у тому, що вони роблять недостатньо для того, щоб репресивні уряди поважали права людини.
Зокрема, вони говорять, що «практично всі пасують перед тим, щоб визнати і закликати до відповідальності Китай, де здійснюється дедалі більший напад на базисні свободи».
Human Rights Watch закликає світових лідерів, передусім президента США Барака Обаму, координатора зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон, генерального секретаря ООН Пан Ґі Муна приділити більше уваги викриттям зловживань, а не «м’якому діалогові».
Правозахисники хочуть відкритої, а не «тихої» дипломатії
Голова відділу зв’язків з громадськістю німецького відділення Human Rights Watch Венцель Міхалскі говорить в інтерв’ю Радіо Свобода, що звіт закликає до використання дієвої дипломатії.
«Протягом останніх кількох років стало модно говорити, що ми воліємо діалогу та так званої «тихої дипломатії» замість того, щоб називати і присоромлювати порушників. Я думаю, що це не принесло користі справі прав людини. Навпаки, розмови за зачиненими дверима не приносять поліпшення в цьому питанні», – каже представник правозахисників.
У звіті зазначається, що обстоювання прав людини може інколи «суперечити деяким іншим урядовим інтересам», але уряди в цьому випадку, на думку правозахисників, «мали б чесно визнати цей факт замість того, щоб ховатись за безглуздими діалогами і безплідними пошуками можливостей для співпраці».
Зокрема, правозахисники критикують Європейський Союз за спосіб вести справи з авторитарними режимами Узбекистану та Туркменистану. Підхід ЄС вони називають «запобігливим» і таким, що занадто підходить авторитарним лідерам цих країн, адже завдяки «м’якому діалогові» вони уникають публічних звинувачень в утисках прав людини. Туркменистан має значні поклади енергоносіїв, у яких зацікавлені західні країни, а Узбекистан надає можливості для транспортування вантажів до Афганістану для сил коаліції.
Публікація звіту збіглася в часі з візитом до Брюсселя президента Узбекистану Іслама Карімова.
Шлях «м’якого діалогу», політика «залучення» мало що змінює в поведінці найбільш одіозних світових диктаторів, стверджує на майже 650 сторінках свого звіту організація Human Rights Watch. Правозахисники звинувачують уряди Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу та Організацію Об’єднаних Націй у тому, що вони роблять недостатньо для того, щоб репресивні уряди поважали права людини.
Зокрема, вони говорять, що «практично всі пасують перед тим, щоб визнати і закликати до відповідальності Китай, де здійснюється дедалі більший напад на базисні свободи».
Human Rights Watch закликає світових лідерів, передусім президента США Барака Обаму, координатора зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон, генерального секретаря ООН Пан Ґі Муна приділити більше уваги викриттям зловживань, а не «м’якому діалогові».
Правозахисники хочуть відкритої, а не «тихої» дипломатії
Голова відділу зв’язків з громадськістю німецького відділення Human Rights Watch Венцель Міхалскі говорить в інтерв’ю Радіо Свобода, що звіт закликає до використання дієвої дипломатії.
«Протягом останніх кількох років стало модно говорити, що ми воліємо діалогу та так званої «тихої дипломатії» замість того, щоб називати і присоромлювати порушників. Я думаю, що це не принесло користі справі прав людини. Навпаки, розмови за зачиненими дверима не приносять поліпшення в цьому питанні», – каже представник правозахисників.
У звіті зазначається, що обстоювання прав людини може інколи «суперечити деяким іншим урядовим інтересам», але уряди в цьому випадку, на думку правозахисників, «мали б чесно визнати цей факт замість того, щоб ховатись за безглуздими діалогами і безплідними пошуками можливостей для співпраці».
Зокрема, правозахисники критикують Європейський Союз за спосіб вести справи з авторитарними режимами Узбекистану та Туркменистану. Підхід ЄС вони називають «запобігливим» і таким, що занадто підходить авторитарним лідерам цих країн, адже завдяки «м’якому діалогові» вони уникають публічних звинувачень в утисках прав людини. Туркменистан має значні поклади енергоносіїв, у яких зацікавлені західні країни, а Узбекистан надає можливості для транспортування вантажів до Афганістану для сил коаліції.
Публікація звіту збіглася в часі з візитом до Брюсселя президента Узбекистану Іслама Карімова.